Історія та перспективи розвитку економічного аналізу
Введення
Організація виробництва як одна з функцій управління господарством немислима без використання економічного аналізу. Без економічного аналізу того, що вже зроблено, що робиться і що намічається до використання, неможливо правильно організувати виробництво і керувати ним. Економічний аналіз дозволяє оцінити досягнення підприємства, підрозділів або робочих. Щоб подолати господарські недоліки, спрямувати роботу в потрібне русло, також необхідний економічний аналіз. Глибокого аналізу вимагає і такий важливий принцип господарського розрахунку, як режим економії.
Крім функціональної залежності між економічними показниками може бути і ймовірна залежність, характерна тим, що крім досліджуваних основних факторів на даний показник впливають і побічні фактори, виділити і виміряти дія яких методологічно не завжди можливо. Такі зв'язки вивчаються за допомогою кореляційного і регресійного аналізу, що спирається на математику. В економічному аналізі нерідко застосовують економіко-математичне моделювання.
Важливе місце займає аналіз у розвитку наукової теорії управління, яка відрізняється багатоскладовий функцій і елементів. Всякий безпосередній суспільний або спільна праця потребує більшою чи меншою мірою в управлінні, яке встановлює узгодженість між індивідуальними роботами і виконує загальні функції, що виникають з руху усього виробничого організму. Всі управлінські рішення незалежно від строків повинні бути обгрунтованими, мотивованими, оптимальними, і велику допомогу тут повинен надати економічний аналіз, який пов'язаний зі складовими системи управління (Плануванням, організацією, регулюванням) та основними його принципами (Демократичний підхід, одностайність, індивідуальна відповідальність та ін.)
З переходом до ринкових відносин роль, зміст і сутність доданків системи і принципу в управлінні зросли і проявляються в тій чи іншій мірі при використанні форм і методів економічного аналізу.
Управління економікою та її організація неможливі без обгрунтованої програми маркетингу, а розробка та реалізація таких програм пов'язана з аналітичними розрахунками:
- аналізом стану ринку;
- аналізом впливу на економіку підприємства зовнішнього і внутрішнього середовища;
- аналізом ринкових цін;
- аналізом комерційних можливостей підприємства.
Зв'язки економічного аналізу з другімім дисциплінами носять локальний характер. Так, зв'язок економічного характеру з фінансами проявляється при аналізі балансу доходів і витрат, використанні банківських кредитів. У цих випадках економічний аналіз будується з урахуванням знання основних положень курсу "Фінанси і кредит". При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами виникає зв'язок з курсом "Право", так як необхідно використовувати основи законодавства за договірними зобов'язаннями.
Таким чином, економічний аналіз, займаючи відособлене місце в системі економічних наук, нерозривно пов'язаний з іншими суміжними дисциплінами, спирається на них, доповнюється і збагачується знаннями, отриманими при їх вивченні.
1. Витоки економічного аналізу
Теорія, методологія, методика, способи і прийоми економічного аналізу складалися поступово. Аналітико-синтетичний процес, що стосується суспільних явищ, явищ виробництва та обміну, соціально-економічного устрою суспільства привів людську думку до того, що саме виробництво підпорядковані якимось могутнім громадським чинникам і глибинним законам суспільного розвитку.
Історія економічної науки сягає сивої століття (вчення мислителів Стародавнього Сходу - Конфуцій та ін; Стародавньої Греції - Ксенофонт, Платон, Арістотель; Стародавнього Риму - Варрон, Сенека та ін)
У середні століття з'явилося саме поняття "політекономія". Ця діфініція була введена в науковий обіг французом Антуаном Монкретьєном де Ваттевіль в його книзі "Трактат з політичної економії" (1615 р.)
Далі розвиток політична економія набула у працях У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміта, С. Сісмонді та ін
Виникнення бухгалтерського обліку вже в той час, що вимагає солідних професійних знань, свідчило про досить високий практичному рівні розвитку прикладного економічного аналізу. Це породжує необхідність створення контрольних органів, що здійснює "нагляд" за правильністю ведення бухгалтерського обліку, за правильністю складання балансу, звіту про фінансові результати та аналізу цих результатів. Дані контрольні функції виконуються спеціальної аудиторською службою.
Аудит трактується по звий суті, призначенням і змістом як аналіз фінансово-господарського стану. Виникнення аудиту відносять до періоду формування бухгалтерського обліку як галузі спеціальних наукових знань. Свідоцтво про це міститься у праці італійця Луки Пачіолі (1445-1515) "Трактаті про рахунки і записи".
Економічний аналіз як наука сформувався порівняно недавно. У цьому відношенні він відрізняється від статистики і бухгалтерського обліку, які мають багатовікову історію. З історії розвитку бухгалтерського обліку і статистики мається досить солідна література дореволюційного і післяреволюційного періоду, тоді як з аналізу господарської діяльності немає фундаментальних праць аж до 20-30-х років ХХ століття. Однак, в дореволюційній Росії були окремі аналітичні розробки, які ставилися до часу зародження капіталістичних відносин.
Історію розвитку економічного аналізу у нас можна було б періодізовать так: стан аналізу в царській Росії, його розвиток в післяреволюційний період, в період переходу до ринкових відносин.
2. Економічний аналіз в умовах царської Росії
Як і в інших капіталістичних країнах, аналіз в дореволюційній Росії був направлений в першу чергу на оцінку фінансового стану підприємства і вишукування засобів отримання максимального прибутку. Він використовувався як інструмент управління приватнокапіталістичного підприємствами та в інтересах підприємців. Аналізувалися фінансові можливості підприємств, вишукувалися засоби боротьби з конкурентами. Такий аналіз грунтувався на доступних даних усередині окремих підприємств, результати були доступні обмеженому колу особливо довірених осіб. Показники і висновки такого внутрішнього аналізу строго засекречувати і не могли бути об'єктом наукових узагальнень. У цьому відношенні примітно висловлювання С.О. Загорського - дослідника трестів і синдикатів: "Офіційні дослідження і офіційна статистика у нас відсутні, діячі ж синдикатів і трестів дотримуються традиційного негативного ставлення підприємця до наукових досліджень щодо їх діяльності і не люблять допускати нескромні погляди дослідників до своїх матеріалів ".
Аналіз господарської діяльності приватнокапіталістичних підприємств та їх монопольних обьединений зводився переважно до аналізу ліквідності балансу, до оцінки статей активу і пасиву. Але тут виникали суттєві труднощі у зв'язку з тим, що деякі галузі промисловості Росії діяли спільно з іноземним капіталом. Бухгалтерський облік і звітність велися не тільки по зразках німецьких, англійських і французьких підприємств, а й часто на німецькій, англійською та французькою мовами. Як правило, баланси не завжди відображали справжній стан справ. Справжні баланси складались в правліннях в Берліні, Лондоні та Парижі.
Інакше йде справу з аналізом діяльності в державному, приватному і кооперативному секторах царської Росії.
Типовим зразком державної промисловості і торгівлі була спиртоводочная галузь, яка була монополізована. Цей підвищений інтерес до "Питний справі" пояснювався просто - введення винної монополії збільшувало колишні доходи царської скарбниці більш ніж на 50% (акцизні та патентні збори).
Методику аналізу державної промисловості і торгівлі, її найважливіші риси можна охарактеризувати таким чином: ...
