Зміст
Інформаційна база економічного аналізу
Практичне завдання
ЛІТЕРАТУРА
Інформаційна база економічного аналізу
В сучасних умовах проведення економічного аналізу забезпечує пошук внутрішньогосподарських резервів, створює умови у вигляді підготовки інформаційної бази та комплексу обгрунтованих варіантів для поточного та перспективного планування, для вирішення різних проблем господарської діяльності будь-якого підприємства.
Відбулися за останні роки великі зміни в економіці країни поставили перед системою управління кожного підприємства, а значить і перед економічним аналізом, цілком нові завдання. Серед цих завдань насамперед слід виділити такі, як зменшення податкового тиску, вирішення питань ціноутворення, широке застосування у фінансовій сфері різних видів цінних паперів і інші.
Введення в країні безлічі різних видів податків, якими обкладається в даний час діяльність усіх підприємств, замість застосовуваного раніше по суті одного податку з обороту, викликало необхідність порівнювати кожен свій крок в вирішенні господарських питань з можливістю мінімізувати загальну суму податкових платежів. Використання коливних ринкових цін на продукцію також значно посилює значення економічного аналізу.
Ціни тепер можуть коливатися як за окремими періодами часу, так і за різними регіонам і покупцям. У завдання економічного аналізу входить не тільки виявлення резервів зниження собівартості, але також і визначення оптимальних обсягів виробництва і співвідношень між різними видами продукції.
Причому це питання тісно взаємозалежний з зазначеними вище проблемами оподаткування, що виражається, наприклад, у вимозі податкового законодавства для цілей оподаткування реалізовувати продукцію або товари за цінами, рівним або вище собівартості. При цьому виникають додаткові запитання, як перед бухгалтерським обліком, так і перед економічним аналізом.
Серед них слід виділити, перш за все, такі, як визначення і вибір варіантів розподілу
непрямих витрат, методів оцінки та нарахування зносу різних видів активів, спостереження за середніми ринковими цінами на аналогічну продукцію, пошук способів впливу на середні ринкові ціни та інші. Різноманітність форм власності та організаційно-правових форм, які придбали підприємства, також обумовлює зміну ролі економічного аналізу в управлінні.
Конкретизуючи сталися нововведення, що роблять безпосередній вплив на посилення ролі економічного аналізу в управлінні підприємством, необхідно виділити наступні: потреба в створенні для власників (акціонерів, засновників) об'єктивної, відповідним чином підготовленої інформації, різнобічно і як можна повніше відбиває справжній стан справ на підприємстві; формування і активний вплив ринку цінних паперів на діяльність підприємства; поява законодавчих основ і реальних умов для визнання неспроможності (банкрутства) підприємства. Виникнення в результаті проведеної приватизації великої кількості власників на засоби виробництва, на відміну від раніше існуючого фактично лише одного в особі держави, які виступають в якості засновників, акціонерів або інших типів власників, вимагає якісно іншого підходу не тільки до форм подачі результативною інформації, але і до організації та методиці аналітичної роботи на підприємстві.
Перш все, це виразилося в діленні обліку та аналізу на фінансовий та управлінський, зовнішній і внутрішній. Разом з тим облік все більше набуває аналітичні функції, тобто відбувається все більш тісне його злиття з економічним аналізом. Економічний аналіз призначений, в першу чергу, для загального керівництва підприємством, оскільки досліджує основні результати підприємницької діяльності, відображає найбільш характерні особливості та дію специфічних факторів.
Інформаційної базою економічного аналізу є, як правило, публікується у відповідності з законом звітність, що забезпечує високу достовірність його висновків, які, однак, охоплюють лише найбільш важливі сторони підприємницької діяльності. Основне призначення управлінського аналізу - це управління конкретними операціями і процесами. Управлінський аналіз можна з повною упевненістю назвати базою для прийняття науково обгрунтованих, раціональних управлінських рішень.
При цьому слід зазначити, що управлінський аналіз, користуючись відомостями, створюваними за допомогою інших функцій управління (бухгалтерським обліком, контролем, плануванням, регулюванням), формує власну своєрідну інформаційну базу, яка не являє собою просте злиття даних, утворених за сприяння інших функцій.
Інформація, формована управлінським аналізом, створюється на основі системного комплексного вивчення великого обсягу різноманітних відомостей про різні сторонах діяльності підприємства. Одним з найважливіших відмінностей аналітичної інформації від інших її видів є те, що вона має часто набагато більшу цінність, так як представляє дані в узагальненому, підготовленому для сприйняття вигляді. При цьому вони повинні включати і інформацію для вибору варіантів вирішення тієї чи іншої задачі.
Тому аналітична робота досить часто фактично зливається з роботою по підготовці управлінського рішення і керівнику пропонується лише вибрати один або декілька взаємопов'язаних варіантів. Як відомо, головне завдання системи управління підприємством - це збереження або поліпшення заздалегідь заданих параметрів дії керованого об'єкта.
В Як об'єкт може виступати не тільки підприємство в цілому, але і його окремі підрозділи, які в кінцевому рахунку і визначають ці параметри або їх зміни. Тому управління підприємством грунтується, перш за все, на управлінні окремими підрозділами та його ефективність багато в чому залежить від існуючої організаційної структури виробництва і управління.
Це безпосередньо впливає на кількість ступенів як підготовки, так і передачі не тільки вихідної інформації, але і конкретних управлінських рішень. Велике кількість ієрархічних ступенів утрудняє також і контроль за виконанням прийнятого рішення. У зв'язку з цим в задачі аналізу може увійти дослідження організаційної структури виходячи з її впливу на ефективність управлінських рішень.
Разом з тим, управління окремими підрозділами не може здійснюватися ізольовано, без урахування взаємозв'язку і, відповідно, взаємозалежності між ними. Такий підхід вимагає розгляду кожного підприємства як цілісної системи, що складається з взаємопов'язаних частин, діяльність яких спрямована на досягнення єдиної мети.
Інтеграція виробничих підрозділів призводить до необхідності аналізу властивостей не тільки відокремлених складових частин, але і вивчення впливу їх взаємних зв'язків на загальні результати функціонування всього підприємства. При цьому слід враховувати часто виникає при раціональному взаємодії окремих складових системи синергічний ефект, що виражається в тому, що ефективність роботи всього підприємства стає вище, ніж проста сума результатів роботи всіх підрозділів.
Саме тому не можна розглядати діяльність кожного підрозділу ізольовано. Для цього застосовується так званий системний підхід до вивчення діяльності кожного підрозділу, тобто такий, при якому ця діяльність розглядається в комплексі з результатами роботи інших підрозділів і всього підприємства.
Основний з попередньо вирішуваних завдань управління в даному випадку стає визначення і чітке формулювання спільних цілей діяльності та розвитку підприємства як єдиної системи, що складається з багатьох підсистем. На основі намічених цілей проводиться інтеграція підсистем, в ролі яких виступають підрозділи підприємства.
Інтеграція підсистем може проявлятися як у формі і методах управління виходячи з функціональних особливостей підрозділів, так і в наявності певних виробничих, ієрархічних, економічних та інших взаємозв'язків. Одним із завдань економічного аналізу є встановлення тісноти, ха...
