РЕФЕРАТ
За дисципліни: Економіка підприємства
На тему: Інноваційні процеси
Зміст
1 Загальна характеристика інноваційних процесів
2 Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрямки
3 Організаційний прогрес
4 Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень
Список літератури
1 Загальна характеристика інноваційних процесів
Інноваційні процеси - сукупність прогресивних, якісно нових змін, безперервно виникають у часі та просторі.
Нововведення - результат інноваційних процесів.
Нововведення - введені в господарську практику (діяльність) нововведення.
Нововведення (нововведення) діляться на такі основні групи:
> технічні - проявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів); ​​
> організаційні - охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробництва і колективної роботи і т. п.);
> економічні - методи господарського управління наукою і виробництвом з реалізацією функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності;
> соціальні - різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу; стимулювання його творчої діяльності; поліпшення умов праці; охорона здоров'я та охорона навколишнього природного середовища; створення комфортних умов життя);
> юридичні - нові і змінені закони, різні нормативно-правові документи, які визначають і регулюють усі види діяльності підприємств;
> локальні - внутрішньовиробничі або внутрішньорегіональні нововведення, які обумовлюють переважно еволюційні перетворення у сфері діяльності і тому не надають особливо помітного впливу на ефективність функціонування та розвитку підприємств;
> глобальні ~ великомасштабні (загальнодержавні, міжнародні) нововведення, переважно революційні, способи кардинально підвищити організаційно-технічний рівень виробництва.
Взаємозв'язок між окремими видами новин (нововведень) проявляється в тому, що технічні нововведення зумовлюють насамперед відповідні організаційні нововведення а останні вимагають, як правило, певних змін в економічному механізмі діяльності підприємств.
Всі локальні та глобальні нововведення можуть забезпечувати максимально можливе прогресивне вплив на виробництво, якщо вони використовуються підприємствами постійно і комплексне найбільший вплив на результативність господарювання надають технічні та організаційні нововведення.
2 Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрямки
Науково-технічний прогрес (НТП) - це безперервний взаємообумовлений процес розвитку науки і техніки, тобто постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.
НТП притаманні такі класичні форми:
1) еволюційна - постійне поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їх виготовлення, модернізація або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах одного покоління техніки;
2) революційна - зміна поколінь техніки і кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей, науково-технічні революції, у процесі яких здійснюється масовий перехід до нових поколінням техніки в провідних галузях виробництва.
Науково-технічна революція (НТР) - корінна якісна трансформація суспільного розвитку на основі новітніх наукових відкриттів (Винаходів), що справляють революціонізуючий вплив на зміну знарядь і способів праці, технології, організації та управління виробництвом, на характер трудової діяльності людей.
Визначальні особливості сучасної НТР:
В· перетворення науки в безпосередню продуктивну силу;
В· новий етап суспільного поділу праці, зв'язаний з перетворенням науки на провідну рушійну силу економічної і соціальної діяльності;
В· прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки; інтеграція багатьох галузей науки, самої науки з виробництвом;
В· якісне перетворення всіх елементів процесу виробництва - знарядь і предметів праці, самої праці (революція в робочих машинах, створенні матеріалів з наперед заданими властивостями, збільшення частки творчості в праці).
Загальні напрямки науково-технічного прогресу, а для кожного з них - пріоритети на найближчу перспективу, такі:
> створення нових та удосконалення існуючих технологій - застосування прогресивних базових технологій;
> створення нових та удосконалення існуючих засобів праці і кінцевої продукції - системи машин для легкої і харчової індустрії, багатоопераційні верстати з ЧПУ, робототехнічні і роторно-конвеєрні комплекси, гнучкі автоматизовані системи, персональні комп'ютери;
> створення нових та покращення якості застосовуваних матеріалів - застосування нових синтетичних, композиційних, керамічних, надчистих матеріалів із заданими властивостями;
> механізація та автоматизація виробництва - комплексна автоматизація на базі впровадження САПР, ГПС, АСУТП, АСУВ.
3 Організаційний прогрес
Поняття організаційного прогресу виступає як узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку і підвищення ефективності виробництва. Його суть полягає в удосконаленні існуючих і застосуванні нових методів і форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.
Організаційному прогресу властиві певні особливості, які відрізняють його від НТП.
перше, НТП - безпосередній і головний фактор зростання продуктивності (Ефективності) виробництва, а організаційний прогрес лише забезпечує реалізацію нових потенційних можливостей інтенсифікації виробничо-трудових провисань.
друге, створення і впровадження нової техніки і технології, застосування нових конструкційних матеріалів та освоєння нових виробів приводить до зниження трудомісткості їх виготовлення, а вдосконалення організації виробництва і праці дає змогу зменшити втрати робочого часу і простої обладнання.
третє, практична реалізація напрямків НТП, як правило, вимагає великих затрат суспільної праці, матеріальних і фінансових ресурсів; здійснення ж заходів організаційного характеру здебільшого або зовсім не вимагає нових витрат, або ці витрати незначні.
Виділяють два основних напрямки організаційного прогресу - загальносистемний і внутрішньовиробничий, кожен з яких охоплює одні й ті ж об'єкти.
1. Удосконалення організації виробництва.
Організація виробництва - певним чином упорядкована й скоординована в часі та просторі система взаємодії провідних елементів виробничого процесу (людей, знарядь і предметів праці) у масштабі підприємства, групи підприємств або галузі.
2. Поліпшення організації праці.
Організація праці-об'єднання працівників у часі і просторі для досягнення найбільшої ефективності трудових процесів за умови певної технології та організації виробництва.
3. Раціоналізація елементів господарського механізму.
Типові елементи господарського механізму-системи управління, планування (програмування), фінансування, матеріальне забезпечення і стимулювання, науково-технічне обслуговування виробництва і т. п.
Сучасними тенденціями організаційного прогресу є:
1) прискорення темпі...
