Зміст:
Стор.
Введення ........................................................................... 2
1. Потреби суспільства .................................................. 3
2. Економічний кругообіг ............................................ 4
3. Роль потреб ...................................................... 6
4. Економічні інтереси .............................................. 10
5. Білорусь сьогодні ........................................................ 11
Список використовуваної
Економіка - це настільки загальне, ємне і многопрізначное поняття, що визначити її однією фразою або єдиним ознакою практично неможливо.
Назва В«економікаВ» походить від грецьких слів oikos (будинок, господарство) та nomos (закон), що в буквальному перекладі означає мистецтво управління домашнім господарством.
В наш час зміст поняття В«економікаВ» зазнало істотних змін.
Під економікою нині розуміється:
а) сукупність виробничих відносин історично визначеного способу виробництва чи економічний базис
суспільства (економіка капіталізму і т.д.);
б) народне господарство країни в цілому, що включає галузі і види виробництва (економіка Республіки Білорусь і т.д.);
в) галузь науки, вивчає функціональні або галузеві аспекти економічних відносин (Економіка сільського господарства і т.д.).
Економіка не є сферою докладання зусиль тільки професійних економістів. У повсякденному житті в ній беруть участь всі члени суспільства. У сучасній ринковій економіці бути економістом зобов'язаний кожен. Це обумовлено необхідністю в будь-якій справі враховувати співвідношення витрат і вигод, що надає економічний аспект будь формі діяльності людей.
Економіка - це перш за все люди з їх вміннями та навичками. Поза людини, сім'ї, суспільства в Загалом немає і не може бути ніякої економіки. У свою чергу, створена людиною економіка сама робить активний вплив на формування і розвиток людської особистості.
1. ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА.
Потреби - це об'єктивна потреба людей в життєво необхідних благах і послугах з метою підтримки життєдіяльності і розвитку організму. Саме існування економіки пов'язане з вирішенням проблем споживання, тобто задоволення потреб людей при обмеженості ресурсів.
Сучасній економікою прийнято називати національне господарство. Воно складається з різних галузей (Промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, транспорт і інші види господарської діяльності), куди входить безліч відповідних підприємств. Всі вони створюють блага і послуги, необхідні для життєдіяльності людей. Економіка постійно виробляє два основні роду багатства: предмети споживання і засоби виробництва.
Значення економіки для суспільства визначається тим, що вона безперервно забезпечує його предметами споживання (їжею, одягом, житлами та іншими корисними речами), без яких не може існувати жодна людина. Звідси очевидна головна функція (Призначення) народного господарства - виробляти багатство, яке задовольняє різноманітні потреби людей.
Цілком природно, що про ступінь розвиненості господарства кожної країни ми судимо за показниками виробництва продукції першого роду - за обсягом, різноманітності та якості предметів споживання і по ступеня забезпеченості ними жителів. При цьому економічна теорія вивчає не швидко протікають і випадкові події, а прагне до наукових узагальнень типових фактів, для чого вона звертається до економічній статистиці. Остання дає точний опис і вимір кількісних процесів, які притаманні масовим явищам господарського життя протягом більш або менш тривалого періоду - 10, 20 і більше років.
Виконувати головну функцію національного господарства неможливе без виготовлення натурального багатства другого роду - засобів виробництва (бавовни, нафти, металу, деревини, верстатів і т.п.). Вище ми говорили, що про стан економіки держави судять по показниками виробництва продукції першого роду, але без виробництва засобів виробництва не буде і предметів споживання, отже, не менш важливий і інший показник - обсяг випуску засобів виробництва в розрахунку на душу населення.
Крім натуральних форм багатство суспільства існує в зовсім іншому вигляді. На початку розвитку товарного господарства (3-5 тис. років тому) з'явився третій рід багатства - гроші. Гроші є втіленням і знаком вартості товарів, засобом звернення (купівлі та продажу матеріальних благ). З їх допомогою надзвичайно полегшився і прискорився ринковий обмін, що сприятливо позначилося на розширенні виробництва всіх корисних речей. Разом з тим виникла особлива сфера збагачення людей - на відміну від накопичення натуральних продуктів: нажива допомогою збільшення вартості, грошей (цим спочатку зайнялися купці і лихварі).
2. Економічний кругообіг.
Суспільне багатство здійснює рух по такому найбільшому за масштабами колу: виробництво - розподіл - обмін - споживання.
Початковою фазою є безпосереднє виробництво - творчий процес виготовлення корисних продуктів. У цей час працівники пристосовують речовина і сили природи до задоволенню людських потреб (скажімо, з деревини виготовляється меблі).
Виробництво має основоположне значення для всієї економіки. Якщо не створений продукт, то, природно, нічого розподіляти, обмінювати і споживати.
Цю незаперечну істину особливо гостро відчуває населення країн з низьким рівнем національного господарства. Тут неможливо рішуче підняти добробут народу. Переконливою ілюстрацією служать, покладемо, дані про виробництво валового внутрішнього продукту (суми вартості товарів і послуг, створених в країні), в розрахунку на душу населення. Якщо валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення, вироблений в США в 1992 р., прийняти за 100%, то цей показник а; склав в Німеччині 89,1, Японії - 87,2, Канаді - 85,3, а в той же час в Танзанії - 2,7, Мозамбіку - 2,5 і Ефіопії - 1,5%.
Розподіл - така фаза кругообігу, де встановлюються кількісні співвідношення насамперед при виробництві різних благ відповідно до видів людських потреб. Щоб створювати все різноманіття корисних речей, потрібно розмістити працівників і знаряддя праці з неоднаковим родів і видів господарської діяльності. Такий поділ праці з часом все більше поглиблюється і розширюється.
Обмін - як важлива форма економічної зв'язку між людьми - насамперед глибоко вторгається в виробництво.
дісталося від розподілу блага часто не можна витратити для особистого споживання, якщо люди потребують зовсім інших речах. Тоді відбувається обмін продуктами праці.
Споживання в першу чергу безпосередньо пов'язано з виробництвом. На підприємствах витрачаються життєві сили і здібності працівників. Використовується також сировина, паливо, машини та інші речові умови випуску продукції, тобто відбувається продуктивне споживання.
Разом з тим споживання становить особливий - заключний - етап руху продукту, коли він йде на задоволення особистих потреб людей. У цей час корисні речі відомим чином зникають у процесі непродуктивного споживання, після чого їх потрібно заново створювати. Послідовність кругового руху продукту споживання представлена ​​на рис.1.1.
Щоб краще розібратися у всіх взаємозв'язках етапів руху продукту праці ще раз глянемо на рис.1.1. Чи можна сказати, що рух изготавливаемого і споживаного продукту йде по замкненому колу?
Економічна статистика говорить про зворотне: у більшості країн і в світовій економіці в цілому спостерігається тенденція до зростання випуску матеріальних благ. Стало бути, в розглянутої нами схемою кругообігу явно бракує дуже важливої вЂ‹вЂ‹ланки. Воно так з'єднує споживання з виробництвом, що як би переводить останнім на більш висок...
