Зміст
Введення
1 Кризи в соціально-економічних системах
1.1 Поняття кризи в соціально-економічному розвитку та причини його виникнення
1.2 Типологія криз, ознаки та розпізнавання
1.3 Поняття антикризового управління
2 Зарубіжний досвід антикризового управління
2.1 Сучасна система банкрутства в зарубіжних країнах
2.2 Зарубіжний досвід антикризового управління
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Сучасна економічна дійсність змушує керівників підприємств постійно ухвалювати рішення в умовах невизначеності. В умовах фінансової та політичної нестабільності комерційна діяльність чревата різними кризовими ситуаціями, результатом яких може стати неспроможність або банкрутство.
Історія соціально-економічного розвитку багатьох, в тому числі найбільших, країн світу свідчить про те, що їм доводилося переживати глибокі спади виробництва, фінансові потрясіння, масове безробіття, гострі соціальні та політичні конфлікти. Одні країни з великими труднощами і значними витратами долали труднощі, викликані, перш за все, кризою економіки, інші досить успішно справлялися з економічними і соціальними потрясіннями і в досить короткі терміни виводили свої економічні та соціальні системи з гострих кризових станів. Досвід, шляхи, методи і форми виходу з надзвичайної, кризової ситуації, знайдені правлячими колами цих країн, можуть бути вельми корисні для російської економіки.
Причиною банкрутства російських підприємств в період загальної кризи є несприятливі макроекономічні умови: порушення традиційних господарських зв'язків, спад попиту, нестабільність фінансового ринку. У цій зв'язку, особливо актуальною стає проблема управління неспроможними підприємствами саме в умовах економічних криз. Власне процедура банкрутства представляє лише завершальну стадію невдалого функціонування підприємства, якою зазвичай передують стадії нормальної ритмічної роботи і фінансових ускладнень. У ринковій економіці сформувалася система методів попередньої діагностики і захисту підприємства від банкрутства - В«Система антикризового управління В», завдання якої полягає в діагностиці передбачуваного банкрутства на ранніх стадіях виникнення, що дозволяє своєчасно відреагувати на проблему і скористатися механізмом захисту або обгрунтувати необхідність застосування послідовних процедур по реорганізації підприємства.
Мета антикризового управління - відновлення платоспроможності та відновлення фінансової стійкості підприємстві Згідно мети розробляється спеціальна політика антикризового управління. Як частина загальної стратегії підприємства, антикризове управління полягає в розробці та використанні системи методів попередньої діагностики банкрутства і механізмів оздоровлення підприємства.
Тільки застосування комплексу методів з різних розділів економіки може дати сьогодні той необхідний економічний ефект і вивести російські підприємства з кризового стану, в якому вони знаходяться або можуть потрапити.
Загальним проблемам управління присвячені роботи таких російських і зарубіжних вчених як Акоффа Р., Ансоффа І., Балабанова І., Друкера П., Ильенковой С., Уткіна Е. та багатьох інших.
Мета роботи полягає у вивченні зарубіжного досвіду антикризового управління для розгляду можливості його застосування до вітчизняним підприємствам. Поставлена ​​в роботі мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:
- розглянути поняття В«кризаВ» та його роль і місце в соціально-економічних системах;
- узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід застосування методів стратегічного та оперативного планування, теорії управління по застосуванню різних методів стратегічного і оперативного планування, контролю функціонування підприємств в умовах зовнішнього та внутрішнього кризи;
В роботі використані матеріали економічної і статистичної літератури, тематичних матеріалів періодичних видань.
1 Кризи в соціально-економічних системах
1.1 Поняття кризи в соціально-економічному розвитку і причини його виникнення
У сучасній літературі ще не встановилося загальновизнаного уявлення про кризи в розвитку соціально-економічної системи. Існує точка зору, що кризи є характерною рисою капіталістичного способу виробництва і повинні бути відсутні при соціалістичному. У минулому були навіть такі теоретичні положення, що при соціалізмі не існують кризи - є тільки В«труднощі ростуВ». Багато років в нашій країні саме поняття кризи було швидше ідеологічним поняттям, ніж реальним фактором розробки економічної політики розвитку виробництва. Деякі вважають, що поняття кризи відноситься лише до процесам макроекономічного розвитку, а в масштабах фірми чи підприємства існують тільки менш або більш гострі проблеми, викликані помилками чи непрофесіоналізмом управління. Ці проблеми нібито не свідчать про кризу розвитку, вони не викликані об'єктивними тенденціями, хоча й зумовлені деякими зовнішніми причинами.
Такі уявлення можуть мати досить негативні наслідки: якщо з цих позицій розглядати управління фірмою, то при розробці, наприклад, стратегії її розвитку немає необхідності передбачати і враховувати можливість кризи. Наскільки реальною при цьому буде стратегія, якщо в дійсності кризи закономірні? Поняття кризи найтіснішим чином пов'язане і з поняттям ризику, яке в тій чи іншій мірі впливає і на методологію розробки будь-якого управлінського рішення. Виключіть з управління припущення і очікування кризи - і пропаде гострота сприйняття ризику і стануть несподіваними (і від цього ще більш важкими) не тільки кризові ситуації, але й цілком звичайні помилки. Можна поглянути на проблему кризи і в іншому ракурсі.
Соціально-економічна система в будь-якому своєму вигляді і будь-якій формі, будь то суспільна формація, фірма або підприємство, має дві тенденцій свого існування: функціонування та розвиток. Функціонування - це підтримка життєдіяльності, збереження функцій, що визначають її цілісність, якісну визначеність, сутнісні характеристики. Розвиток - це придбання нової якості, що зміцнює життєдіяльність в умовах мінливого середовища. Функціонування і розвиток найтіснішим чином взаємозв'язані один з одним, відображають діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Цей зв'язок можна бачити в її характеристиках і показниках (рис. 1).
Рисунок 1 - Виникнення небезпеки кризи в соціально-економічній системі (організації)
Наприклад, функціонування соціально-економічної системи характеризує обов'язкова наявність предмета праці, засобів праці і людини, що здійснює трудову діяльність. При цьому функціонування соціально-економічної системи можливе лише при певній відповідності цих ознак: засоби праці можуть змінювати її предмет, людина повинна володіти засобами праці, результат повинен відповідати інтересам і потребам людини. Все це умови функціонування. Розвиток характеризує зміни предмета, засобів праці і людини. Критерієм цих змін є поява нової якості, що зміцнює стабільність і гармонійність функціонування соціально-економічної системи або створює принципово нові умови її функціонування. Фактом розвитку є підвищення продуктивності праці, зміна її характеру, виникнення нової технології. При цьому, звичайно, змінюються і умови функціонування соціально-економічної системи. Зв'язок функціонування та розвитку має діалектичний характер, що й відображає можливість і закономірність настання й вирішення криз. Функціонування стримує розвиток і в той же час є його живильним середовищем, розвиток руйнує багато процесів функціонування, але створює умови для його більш стійкого здійснення.
Таким чином, виникає циклічна тенденція розвитку, яка відображає періодичне настання криз. Кризи не обов'язково є руйнів...
