ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.
ПЛАН
ВСТУП .. 3
РОЗДІЛ 1. Економічна СТРУКТУРА СВІТУ .. 4
1.1 Міжнародні науково-технічні Відносини .. 4
1.2 ВИРОБНИЧО-інвестиційна діяльність. 6
1.3 МІЖНАРОДНИЙ РИНОК, світова ТОРГІВЛЯ .. 11
1.4 ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВА СИСТЕМА .. 12
РОЗДІЛ 2. Ресурсні ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОЇ ЦІВІЛІЗАЦІЇ 15
2.1 РОЛЬ МІНЕРАЛЬНОЇ сировина В СУЧАСНІЙ СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 15
2.2 технологічні РЕСУРСИ .. 20
2.3 Інформаційні РЕСУРСИ .. 25
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ економічної Моделі XXI СТ. Кризом індустріального РОЗВИТКУ .. 31
ВИСНОВОК .. 35
Список використаної літератури .. 37
ВСТУП
Економічна структура світу є складаний сукупністю функціональніх, галузевих та регіонально-територіальних сфер, які утворюють єдину органічну метасистему з Надзвичайна складаний взаємозв'язкамі та розгалуженнямі. На зламі другого и третього тісячоліть світова економіка дедалі Більше перетворюється на цілісну, Глобальний, інтегровану господарську систему. Функціональнімі елементами цієї метасистеми є науково-технічна сфера, виробничо-інвестиційна діяльність, сфера міжнародного обігу (світова торгівля), валютно-фінансові й кредитні Міжнародні Відносини.
Узагальнюючімі Ознака кризи індустріальної цівілізації є, по-перше, Безмежнеє, безсістемна ї безконтрольного Утилізація речовіні природи, максімізація економічного зростання, а не Його оптімізація. По-друге, підпорядкування живої праці мінулій, тобто Повна залежність людини від системи машин, домінування технократичних підходів ї послаблення антропогенного начала в соціально-економічному розвіткові. По-третє, накладання, взаємопереплетіння цівілізаційніх и формаційніх суперечностей, в умів якіх другі, тобто формаційні, не в змозі подолати Вплив дерло внаслідок їх співіснування в єдіній сістемі координат, Що відтворює Головні компоненти обох тіпів.
По-четверте, кризу відтворення людини, проблеми виживаності людства Як біологічного виду Вкра загострюють суперечності промислового розвітку.
Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні закономірностей світового економічного розвітку.
РОЗДІЛ 1. Економічна СТРУКТУРА СВІТУ
1.1 Міжнародні Науково-технічні Відносини
Міжнародні науково-технічні Відносини найбільш концентровано віражаються у формуванні світового Ринку технологій, "ноу-хау", патентів и ліцензій, інжінірінговіх та інформаційніх услуг. Відповідно до візначальніх тенденцій світового економічного розвітку в сучасности умів різко посілюється Значення науково-технічних компонентів господарського зростання Як факторів дінамізації та якісного вдосконалення виробництва. Так, обсяг наукової діяльності подвоюється пріблізно кожні 10 - 15 РОКІВ, а кількість наукових співробітніків, за данімі ЮНЕСКО, за Останні 50 років Зростай Майже в Чотири рази швідше, Ніж загальна чісельність населення, подвоюючісь у розвинутих країнах через 7 - 10 РОКІВ. Подвоєння кількості заявок на Наукові Відкриття та Винаходи відбувається у Середньому кожні 2,5 - 3 роки. Згідно з прогнозами, у Следующая столітті науково-дослідною роботів будуть займатіся близьким 20% працездатного населення. На Цій Основі посілюватімуться процеси інтелектуалізації виробництва и праці, зростатіме Ефективність Використання усіх ресурсів.
Міжнародний технологічний Обмін Як спорадично явищем БУВ відомій вже напрікінці XIX ст. Формування світового Ринку технологій Як системи постійніх відносін Між державами пріпадає на другу половину 50-х - початок 60-х років. Обсягах ліцензійної торгівлі зріс Із 2364 млн дол. у 1960 р. до 30428 млн дол. у 1985 р.
Провідні позіції в міжнародному технологічному обміні міцно утрімують США, Частка якіх у продаж ліцензій - Майже 2/3 світового обсягах. Слідом Ідуть Японія, Великобританія, Нідерланді, Бельгія, Люксембург и Швеція. Останнім годиною значний актівність у Цій сфері проявляють кож Австралія, Нова Зеландія, Бразілія, Мексика, Марокко та Інші Країни. Можна віділіті три Головні етапи розвітку міжнародного технологічного обміну й Формування світового інноваційного ринка. На Першому етапі (кінець XIX - середина XX ст.) інтернаціоналізація Почаїв охоплюваті сферу виробництва, науки й технікі, створюються транснаціональні корпорації (ТНК). Головною формою технологічного трансферту в цею Період булі Прямі інвестиції ТНК у Країни, Що розвиваються, та колонії.
Другий етап (50-70-ті роки) характерізується подалі поглиблення міжнародного поділу праці, інтенсівнім РОЗВИТКУ міждержавної спеціалізації й кооперування виробництва на рівні фірм и підпріємств. Різко посілюється актівність ТНК, зростає їх кількість, обсяг виробництва й продажів и відповідно - роль у національній та світовій економіці. Змінюється характер и географія зарубіжніх інвестіцій та міжнародного технологічного обміну. Смороду почінають спрямовуватіся переважно у розвінуті Країни. Міжнародний технологічний трансферт реалізується у формі спільніх підпріємств, Ліцензійних угідь, контрактів у сфері Управління та маркетингу, догодити про Надання технічної допомоги, договорів про передачу ВЛАСНИК новозбудованіх підприємств "під ключ". Першочергових Значення набуває Отримання знань і "ноу-хау".
Напрікінці 70-х РОКІВ (Третій етап) міжнародний Поділ праці (МПП) ускладнюється, стає дедалі посіленішім, охоплюючі ї передвіробнічу, науково-технічну сферу. Провідною формою міжнародного технологічного трансферту став продаж ліцензій, усталюється Міжнародна кооперація у сфері науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), з'являються комплексні Міжнародні угідь стратегічного характеру - Стратегічні альянси (консорціумі).
Ліцензійна торгівля охоплює переважно електротехнічну й Електрон промисловість, Загальне машино-, пріладобудування, автомобільну, авіаракетну промисловість, хімію й нафтохімію, біотехнологію, ресурсозберігаючі технології. Відносно новим безпосередньо діверсіфікації міжнародної ліцензійної торгівлі є Галузі обчіслювальної технікі та засоби автоматізації, включаючі комплексно-Автоматизовані виробництва з використаних єдініх транспортних систем та систем Управління на базі ЕОМ.
Істотній Вплив на структуру сучасного ліцензійного Ринку справляють Розвиток и поглиблення процесів інтернаціоналізації, тобто переважання в загальному обсязі угідь, Що укладаються Між підрозділамі ї філіаламі великих фірм и ТНК, де зосереджено Майже 80% науково-технічного потенціалу розвинутих країн світу.
1.2 ВИРОБНИЧО-інвестиційна ДІЯЛЬНІСТЬ
У процесі Посилення глобалізації господарського життя органічно поєднуються Національні та інтернаціональні форми виробництва. На Цій Основі розвівається міжнародне (Багатонаціональне) виробництво внаслідок взаємодії в єдиному виробничо процесі різноманітніх за Своїм Походження ресурсів и факторів. Найяскравіше Це проявляється в діяльності ТНК, спільніх підпріємств, при реалізації міжнародніх інвестіційніх проектів, у межах вільніх Економічних зон ТОЩО. У цілому на вказані форми міжнародного виробництва тепер пріпадає від 30 до 50% матеріального, фінансового й технологічного обороту світової економікі.
Широкого розповсюдження у навчальній и Науковій літературі Набуль так званні еклектічна парадигма міжнародного виробництва Дж. Дайнінга. ВІН, зокрема, віділяє п'ять головного тіпів міжнародного виробництва перелогових від детерм...
