РЕФЕРАТ
За дисципліни: Економіка підприємства
На тему: Валові витрати і ціни на продукцію (послуги)
Зміст
1. Поточні витрати на виробництво продукції (послуг). Їх класифікація та структура
2. Кошторис виробництва та собівартість товарної продукції
3. Обчислення собівартості окремих виробів
4. Стратегія і шляхи зниження поточних витрат
5. Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання
6. Список літератури
1. Поточні витрати на виробництво продукції (послуг). Їх класифікація та структура
Промислове підприємство в процесі виробництва і реалізації продукції витрачає сировину, матеріали, паливо, енергію, амортизує основні фонди, оплачує працю працівників, несе витрати з обслуговування та управління виробництвом, реалізації продукції, оплаті послуг інших організацій.
В умовах ринкової економіки товаровиробники зацікавлені в зниженні витрат виробництва, оскільки за інших рівних умов (ціни, обсяги продажу) це сприяє зростанню прибутку. Прибуток, збільшену в умовах ринкової економіки, доцільно направляти на науково-технічний розвиток (розширення) і за рахунок цього додатково знижувати витрати, ціну на продукцію, підвищувати конкурентоспроможність товару, утвердитися на ринку.
Собівартість - Найважливіший результуючий та узагальнюючий показник діяльності підприємства, він відображає рівень матеріало-, енерго-, тепло-і трудомісткості продукції, тобто міру ефективності витрат і живої праці на одиницю продукції.
При визначенні собівартості продукції дуже важливо достовірно і об'єктивно (з урахуванням впливу всіх причин, чинників та прогнозів) визначити величину витрат на виробництво. Це дає можливість точніше визначити прибуток, обгрунтовано розрахувати різні варіанти її використання.
Витрати на виробництво класифікуються по ряду ознак.
1.По центрам відповідальності (місцем виникнення) витрати групуються по цехах, ділянкам, службам та іншим адміністративно відокремленим структурним підрозділам виробництва.
2.По видам продукції, робіт, послуг всі витрати класифікуються: на виріб, на типові представники виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, валову, товарну, реалізовану продукцію.
3.За єдності складу (однорідності) витрати діляться на одноелементні і комплексні.
4.По видам витрати класифікуються за економічними елементами і статтями калькуляції. Під елементами витрат мають в увазі економічно однорідні витрати. За статтями калькуляції - це витрати на окремі види виробів, а також на основне і допоміжне виробництво.
5. За способам перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі. До прямих відносяться витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати і пр.), які можуть бути безпосередньо внесені в їх собівартість. До непрямих відносяться витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі, загальногосподарські), які включаються в собівартість з допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), розрізняються за їх функціональної ролі у виробничому процесі.
6. За ступеня впливу обсягу виробництва на рівень витрати діляться на умовно змінні і умовно постійні. До умовно мінливих відносяться витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. До умовно змінних відносяться витрати на сировину і матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо і енергію, оплату праці працівників, зайнятих і виробництві продукції (робіт, послуг) з відрахуваннями на соціальні заходи, та інші. Умовно постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно постійних відносяться витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.
7. За календарними періодами витрати на виробництво поділяються на поточні, довгострокові і одноразові. Поточні, тобто постійні, звичайні, або витрати, періодичність яких менше місяця. Довгострокові - це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), тобто контракту, який не планується завершити раніше 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати); одноразові, тобто однократні витрати, або такі, які здійснюються періодично (періодичність більше місяця) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.
8. За доцільності витрачання витрати поділяються на виробничі і невиробничі. Виробничі передбачені технологією і організацією виробництва. Невиробничі витрати - не обов'язкові, що виникають наслідок певних недоліків організації виробництва, порушень технології і т. п.
9. За визначенням відношення до собівартості продукції витрати діляться на витрати на продукцію та витрати періоду. Витрати на продукцію пов'язані з її виробництвом (матеріали, зарплата, амортизація і т. п.). Витрати на виробництво складають виробничу собівартість продукції (робіт, послуг). Витрати періоду - це витрати, які не включаються у виробничу собівартість і розглядаються як витрати того періоду, в якому були здійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати.
2. Кошторис виробництва і собівартість товарної продукції
Кошторис виробництва - це підрахунок сукупних витрат підприємства, пов'язаних з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, віднесені вони на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Кошторис виробництва складається по економічних елементах витрат.
При класифікації витрат по економічно однорідним елементам не має значення, де і з якою метою витрачають ті чи інші види ресурсів, необхідно тільки щоб витрати, включені в одну групу, мали однакову економічну природу.
Така угруповання:
> є єдиною для всіх галузей;
> дає можливість виділити витрати живої і матеріалізованої праці в собівартості продукції та їх співвідношення (Використовується для міжгалузевих балансів);
> дозволяє визначити загальну потреба підприємства в тих чи інших економічно однорідних видах ресурсів незалежно від місця виникнення витрат і виду продукції;
> дає можливість виділити особливості структури витрат по окремих галузях і розрахувати їх матеріало-, фондо-, трудомісткість та ін;
> потрібна для складання кошторису витрат на виробництво по підприємству взагалі і при плануванні собівартості по техніко-економічних факторах.
Елементом називають первинний економічно однорідний вид витрат, який в межах підприємства не можна більше розкласти на складові частини (амортизація, заробітна плата і т. п.).
Витрати, включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементам:
> матеріальні витрати;
> витрати на оплату праці;
> відрахування на соціальні заходи;
> амортизація;
> інші витрати.
В склад елемента В«Матеріальні витратиВ» включаються витрати на:
1) сировину та матеріали, використані як основні і допоміжні в операційній діяльності підприємства при виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі;
2) покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, використані в операційній діяльності підприємства;
3) придбані у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо та енергію всіх видів, використані на технологічні та інші операційні цілі, і в тому числі на експлуатаці...
