Курсова робота
Тема: Аналіз беззбитковості підприємства
ЗМІСТ
ВСТУП
1 УПРАВЛІННЯ витрати підприємств і ПОНЯТТЯ БЕЗЗБИТКОВОСТІ
1.1 Методика маржинального аналізу прибутку
1.2 Методика маржинального аналізу показників рентабельності
1.3 Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
1.4 Визначення впливу факторів на зміну беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
1.5 Визначення критичної суми постійних витрат, критичного рівня змінних витрат і критичного рівня ціни реалізації
2 АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Велику роль в обгрунтуванні управлінських рішень у бізнесі відіграє маржинальний аналіз, методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: В«витрати - обсяг виробництва (реалізації) продукції - прибуток В»та прогнозуванні величини кожного з цих показників при заданому значенні інших. Даний метод управлінських розрахунків називають ще аналізом беззбитковості або сприяння доходу, або CVP-аналізом. В основу методики покладено розподіл виробничих і збутових витрат в залежності від зміни обсягу діяльності підприємства на змінні (пропорційні) та постійні (непропорційні) і використання категорії маржинального доходу. Тому тема курсової роботи є актуальною.
Маржинальний дохід підприємства - це виручка мінус змінні витрати. [1] Маржинальний дохід на одиницю продукції являє собою різницю між ціною і питомими змінними витратами. Маржинальний дохід включає в себе постійні витрати і прибуток,
Маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) дозволяє:
1) більш точно обчислити вплив факторів на зміну суми прибутку і на цій основі більш ефективно управляти процесом формування і прогнозування її величини;
2) визначити критичний рівень обсягу продажів (порога рентабельності), постійних витрат, ціни при заданій величині відповідних факторів, при якому фінансовий результат дорівнюватиме нулю;
3) встановити зону безпеки (зону беззбитковості) підприємства;
4) обчислити необхідний обсяг продажів для отримання заданої величини прибутку;
5) обгрунтувати найбільш оптимальний варіант управлінських рішень, стосуються зміни виробничої потужності, асортименту продукції, цінової політики, варіантів обладнання, технології виробництва, придбання комплектуючих деталей тощо з метою мінімізації витрат і збільшення прибутку.
Проведення маржинального аналізу, заснованого на співвідношенні витрати - обсяг - прибуток В», вимагає дотримання ряду умов, таких, як: [2]
- необхідність поділу витрат на дві частини - змінні і постійні;
- змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва (реалізації) продукції;
- постійні витрати не змінюються в межах релевантного (Значимого) обсягу виробництва (реалізації) продукції, тобто в діапазоні ділової активності підприємства, який встановлений виходячи з виробничої потужності підприємства та попиту на продукцію;
- тотожність виробництва і реалізації продукції в рамках розглянутого періоду часу, тобто запаси готової продукції істотно не змінюються.
Метою курсової роботи є вивчення аналізу беззбитковістю на підприємстві.
Завданнями курсової роботи є вивчення наступних питань методика маржинального аналізу прибутку; методика маржинального аналізу показників рентабельності; визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства; визначення впливу факторів на зміну беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства; визначення критичної суми постійних витрат, критичного рівня змінних витрат і критичного рівня ціни реалізації.
1 УПРАВЛІННЯ витрати підприємств і ПОНЯТТЯ БЕЗЗБИТКОВОСТІ
1.1 Методика маржинального аналізу прибутку
Методика маржинального аналізу прибутку, на відміну від традиційної, застосовуваної на вітчизняних підприємствах, дозволяє повніше вивчити взаємозв'язки між показниками і точніше виміряти вплив факторів. Покажемо це за допомогою порівняльного аналізу.
Методика факторного аналізу прибутку, що застосовується в нашій країні, припускає використання наступної моделі:
П = VРП (Ц - С),
де
VРП - фізичний обсяг продажів;
Ц - ціна реалізації;
С - собівартість одиниці продукції.
При цьому виходять з припущення, що всі наведені фактори змінюються самі по собі, незалежно один від одного. Дана модель не враховує взаємозв'язок обсягу виробництва (Реалізація), продукції та її собівартості. Зазвичай при збільшенні обсягу виробництва (реалізації) собівартість продукції знижується, так як менше постійних витрат припадає на одиницю продукції. І на оборот, при спаді виробництва собівартість виробів зростає через те, що більше постійних витрат припадає на одиницю продукції.
Для забезпечення системного підходу при вивченні факторів зміни прибутку і прогнозування її величини в маржинальному аналізі використовують наступну модель:
П = ЧРП (Ц - b) - А,
де
b - змінні витрати на одиницю продукції;
А - постійні витрати на весь обсяг продажів даного виду, продукції.
Ця формула застосовується для аналізу прибутку від реалізації окремих видів продукції. Вона дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількості реалізованої продукції, ціни, рівня питомих змінних та суми постійних витрат. При цьому враховується не тільки прямий вплив обсягу продажів на прибуток, але і непряме - за допомогою впливу даного чинника на собівартість виробу, що дає можливість правильніше обчислити вплив факторів на зміну суми прибутку.
Методика аналізу прибутку дещо ускладнюється в умовах багатопродуктового виробництва, коли крім розглянутих факторів необхідно враховувати і вплив структури реалізованої продукції.
Для вивчення впливу факторів на зміну суми прибутку від реалізації продукції в цілому по підприємству можна використовувати наступну модель:
П = ГҐ [VРПобщ Г— УДi (Цi - bi)] - A,
Перевага методики маржинального аналізу прибутку полягає в тому, що вона, на відміну від традиційною, дозволяє досліджувати і кількісно виміряти не тільки безпосередні, але й опосередковані зв'язки і залежності. Використання цього методу у фінансовому менеджменті вітчизняних підприємств дозволить більш ефективно управляти процесом формування фінансових результатів.
1.2 Методика маржинального аналізу показників рентабельності
І прибуток, і витрати підприємства не змінюються пропорційно обсягу реалізації продукції, оскільки частина витрат є постійною (табл. 1).
Таблиця 1
Порівняння традиційних факторних моделей рентабельності і моделей, застосовуваних у маржинальному аналізі
Показник рентабельності
Детерміновані факторні моделі рентабельності
Традиційні
Застосовувані в маржинальному аналізі
Рентабельність i-гo виду продукції (Rз I)
Рентабельність продукції в цілому по підприємству (Rз)
Рентабельність обороту i-ro виду продукції (Rоб i)
Рентабельність обороту загальна (Rоб)
Розрахунок...
