Курсова робота
ТЕМА:
Аналіз беззбитковості підприємства
Зміст
Введення
1. Точка беззбитковості
2. Цільовий прибуток і планування обсягів виробництва
3. Визначення ціни в аналізі беззбитковості
4 Порівняння і вибір технологій виробництва
5 Планування асортименту
6 Аналіз безпеки
7 Аналіз критичного обсягу реалізації
8 Аналіз прибутковості
Висновок
Список використаних джерел
Введення
У реальному господарської діяльності часто виникають питання: який вплив на прибуток матиме зміна ціни чи кількості реалізованої продукції і який обсяг продажів може покрити витрати на виробництво? Відповісти на ці та інші питання можна за допомогою аналізу беззбитковості.
допомогою аналізу беззбитковості можна визначити вплив обсягу виробництва на фінансові результати діяльності підприємства. Це особливо важливо, оскільки обсяг виробництва - один з найважливіших факторів зміни сукупних витрат, виручки від реалізації та прибутку.
Аналіз беззбитковості базується на залежності між виручкою від реалізації, витратами і прибутком в протягом короткострокового періоду, коли виробництво продукції обмежена певними виробничими потужностями, збільшення або зменшення яких за короткий відрізок часу неможливо. Однак залучення додаткових трудових або матеріальних ресурсів протягом короткого проміжку часу цілком реально.
В основі аналізу беззбитковості лежить розподіл сукупних витрат з постачання, виробництва та реалізації продукції на постійні та змінні.
Завдання аналізу беззбитковості:
- визначення точки беззбитковості;
- визначення кількості одиниць продукції, яке треба реалізувати для отримання запланованого прибутку;
- встановлення ціни продукції, що дозволяє забезпечити попит і прибуток на запланованому рівні;
- вибір найбільш ефективних технологій виробництва;
-прийняття оптимального виробничого плану.
Класифікація витрат за принципом ставлення до обсягу виробництва передбачає їх поділ на постійні та змінні.
До постійних відносяться витрати, зміна яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції. Вони включають витрати на утримання управлінського персоналу, орендну плату за приміщення, амортизацію машин і обладнання.
Постійні витрати незмінні за деякий проміжок часу, з плином якого вони можуть збільшуватися. Наприклад, амортизація основних фондів збільшується по мірі їх старіння або в результаті введення нових об'єктів. Істотне збільшення обсягу виробництва може викликати потребу у додатковому числі управлінських працівників: майстрів, економістів, постачальників, що спричинить за собою зростання витрат на заробітну плату управлінського персоналу. З цієї причини постійні витрати називають також періодичними.
Змінні (Виробничі) витрати пов'язані з виконанням технологічних операцій виробничого процесу. Їх загальна сума збільшується або зменшується відповідно росту або падінню обсягу виробництва. У розрахунку на одиницю виробленої чи реалізованої продукції вони являють собою як би додаткові витрати, понесені при створенні цієї одиниці. У цьому випадку змінні витрати іноді називають маржинальними витратами на одиницю виробленої чи реалізованої продукції.
До змінних відносять, наприклад, витрати на сировину і основні матеріали, заробітну плату основних виробничих робітників, витрати на енергію для технологічних потреб та ін
Зауважимо, що постійні витрати існують з моменту створення підприємства незалежно від ведення виробництва і реалізації продукції, а змінні виникають з початком виробничого процесу і при його припиненні зводяться до нуля.
Незважаючи на те, що частина витрат відноситься як до постійних, так і до змінних, з деякою ступенем умовності в аналізі беззбитковості робиться припущення, що на постійні та змінні можна розділити всі витрати. Тоді залежність загальних (Сукупних) витрат підприємства від об'єму виробництва і реалізації продукції графічно можна представити як на малюнку 1.
Рис. 1 В«Залежність витрат підприємства від об'єму виробництва і реалізації продукції В»
Точка перетину прямий виручки і прямої загальних витрат відповідає точці беззбитковості.
1. Точка беззбитковості
Розглянемо математичний підхід до віддзеркалення і обробки вихідної інформації про витрати і результати виробничо-комерційної діяльності підприємства
Припустимо, постійні витрати фірми В«СвітлаВ» за рік складають 32860 ДЕ, а випуск продукції за той же період - 23320 виробів. У цьому випадку постійні витрати на один виріб дорівнюють 1,4 ДЕ. Якщо ж обсяг виробництва складе 16430 виробів, то постійні витрати на одиницю будуть рівні 2 ДЕ. Отже, при незмінності ціни прибуток/на одиницю продукції зменшується. Таким чином, при різних рівнях виробництва питома прибуток на одиницю продукції непостійна. Очевидно, що вважати питомі постійні витрати позбавлене сенсу.
Для нашого прикладу
q = 23320 шт.;
p = 4,24 ДЕ;
c = 32860 ДЕ;
v = 1,272 ДЕ
Чистий прибуток складе
NP = 4,24 * 23320 - (32860 +1,272 * 23320) = 36353,76 (ДЕ),
що підтверджує зроблений висновок.
Математична залежність між прибутком, обсягом виробництва і витратами буде такою:
Чистий прибуток = кількість проданих одиниць продукції ціна реалізації одиниць продукції - (Сукупні постійні витрати + змінні витрати на одиницю продукції * кількість проданих одиниць продукції);
Або
NP = pq - (с + vq), (1.1)
гдеNP - чистий прибуток;
q - кількість проданих одиниць продукції, натуральних од.;
р - ціна реалізації одиниці продукції, ДЕ;
v - змінні витрати на одиницю продукції, ДЕ;
з - сукупні постійні витрати, ДЕ.
На чистий прибуток впливають такі фактори:
обсяг виробничої або реалізованої продукції;
ціна одиниці реалізованої продукції;
змінні витрати на виробництво, реалізацію і управління;
постійні витрати, пов'язані з виробництвом, реалізацією та управлінням підприємством.
Перш за все, необхідно визначити обсяг виробництва і реалізації, при якому підприємство забезпечує відшкодування всіх витрат.
Точка беззбитковості (Критична точка обсягу продажів, точка покриття, мертва точка) - це такий обсяг продукції, при реалізації якого виручка покриває сукупні витрати. У цій точці виручка не дозволяє підприємству отримати прибуток, але і збитки теж відсутні. Відповідно, з чим згідно з формулою (1.1) точка беззбитковості буде на рівні виробництва, на якому
c + vq = pq-NP (1.2)
Оскільки NP = О,
Pq = з + vq. (1.3)
Тоді для нашого варіанти прикладу точка беззбитковості є
4,24 q = 32860 +1,272 q,
звідси
4,24 q-1, 272q = 32860,
2,968 q = 32860,
q = 11071,429 (шт.).
Для визначення точки беззбитковості можна також використовувати показник валової, або маржинальної, прибутку (MR):
MR = p - v, (1.4)
Підтвердимо правильність нашого розрахунку.
Обсяг виручки від реалізації обсягу, що забезпечує беззбитковість діяльності підприємства
4,24 * 11071,429 = 46942,859 (ДЕ)
Сукупні змінні витрати
1,272 * 11071,429 = 14082,858 (ДЕ)
Прибуток за вирахуванням змінних витрат
46942,859 - 14082,858 = 32860 (ДЕ)
Постійні витрати 32860 (ДЕ)
Прибуток 0
Зауважимо, що прибуток за вирахуванням змінних витрат дорівнює маржинальної прибутку на обсяг продажів. Для нашого прикладу:
2,968 * 11071,429 = 32860 (ДЕ).
Математичний метод доповнюється графіком беззбитковості (див. Додаток 1).
Висновок: з даної ситуації ми бачимо, що точка беззбитково...
