Федеральне агентство з освіти Російської Федерації
Державне освітня установа
вищого професійного навчання
В«Ярославський державний університет імені П.Г. Демидова В»
Кафедра світової економіки і статистики
КУРСОВА РОБОТА
В«Швейцарська модель В»: 700 років розвитку
Студент Галлямова В.В.
2008
Зміст
ВСТУП
1. Теорія економічного зростання
1.1 Економічне зростання. Сутність і фактори
2. В«Швейцарська модельВ» економічного зростання
2.1 Історичні, політичні та географічні умови розвитку Швейцарії
2.2 Фактори стійкого довготривалого економічного зростання Швейцарії
2.3 диверсифікаційних структура швейцарської економіки
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Введення
Тема даної курсової роботи припускає вивчення теорії економічного зростання та її застосування за відношенню до Швейцарії.
Проблема підтримки стабільного економічного зростання актуальна в будь-який час і для кожної країни. Швейцарія - це наочний приклад держави, який зумів досягти стабільного економічного зростання і підтримувати його практично сімсот років. На прикладі цієї країни можна провести порівняльний аналіз теорії економічного зростання та практикою його тривалого панування в країні.
У кожної держави свої передумови і фактори для економічного розвитку, але у Швейцарії є чому повчитися, і в цій роботі була зроблена спроба структурувати найбільш важливу інформацію.
При написанні роботи переслідувалася мета отримати докладну інформацію про В«Швейцарської моделіВ»: 700 років розвитку економіки, виявити історичні, географічні та політичні передумови підйому країни.
Для досягнення даної мети вирішувався ряд задач. По-перше, необхідно було розібратися, в чому полягає сутність економічного зростання, і які чинники його стимулюють, а які стримують. В-друге, розглянути моделі економічного зростання, в даному випадку - Це модель Солоу. По-третє, вивчити вплив технічного і технологічного прогресу на економічний розвиток держави. Після вивчення теоретичного матеріалу постала проблема осмислення практики. Були виділені завдання докладного аналізу економіки Швейцарії:
- умови для розвитку економіки країни
- фактори стійкого економічного зростання держави
- диверсифікаційна структура економіки в конфедерації
У ході рішення поставлених завдань у роботі були позначені дві глави: теоретична і практична. Перша глава - Теорія економічного зростання, в ній пройшов аналіз економічного зростання в теорії: його сутність, чинники та моделі. Другий розділ - В«Швейцарська модельВ» економічного зростання. Тут крізь призму теорії була розглянута практична частина роботи. Особливу увагу уделячлось вивченню історичних, політичних і географічних умов для розвитку Швейцарії. Також були детально розглянуті фактори, що впливають на економічне зростання безпосередньо в цій країні.
Для написання роботи використовувалися підручники з макроекономіки для вузів, такі як: Гальперін В.М. Макроекономіка, Агапова Т.А. Макроекономіка, статті з журналів: В«ЕкспертВ», В«Світова економіка і міжнародні відносиниВ», В«Банківська справаВ», В«Лакофарбові матеріали та їх застосуванняВ», В«Харчова промисловістьВ», В«Екологія і життя В»,В« Сучасна Європа В». На додаток до перерахованого вище були додані матеріали з Інтернет - сайтів: www.switzerland-4you.com, www.swzq.com.
1. Теорія економічного зростання
1.1 Економічне зростання. Сутність і фактори
Під економічним зростанням розуміється довгострокове сталий розвиток економіки, тобто процес поступального збільшення національного доходу і валового національного продукту в довгостроковому періоді без порушень рівноважного стану в короткострокових проміжках. [№ 4, стор 344]
Мірою економічного зростання служить темп приросту реального національного доходу в цілому. Темпи економічного зростання обчислюються в темпах приросту реального ВВП або ВНП у процентному вираженні. Під темпами економічного зростання розуміється відношення різниці між реальним ВВП в аналізованому та попередньому періодах до реального ВВП в попередньому періоді:
У = (Y t - Y t -1 )/(Y t -1 ) * 100% = О”Y t /Y t -1 * 100% (1 )
де Y t - обсяг реального ВВП в розглянутому періоді;
Y t -1 - обсяг реального ВВП у попередньому періоді. [№ 4, стор 345]
Економічне зростання називається екстенсивним, якщо він здійснюється за рахунок залучення додаткових ресурсів і не змінює середню продуктивність праці в суспільстві. Інтенсивний пов'язаний із застосуванням більш досконалих факторів виробництва і технології, тобто здійснюється не за рахунок зростання витрат ресурсів, а за рахунок зростання їх віддачі.
При дослідженні проблем Економічного зростання існує два підходи:
1. Перший підхід пов'язаний з проведенням емпіричного аналізу темпів економічного зростання, виявленням джерел економічного зростання та кількісними оцінками внеску різних факторів росту.
2. Другий підхід спрямований на аналіз умов довгострокової рівноваги і стійкості економічного розвитку та на виявлення критеріїв оптимальності економічного зростання.
У рамках першого підходу аналіз питання про джерела економічного зростання переважно грунтується на передумові про те, що принципово можливі лише два джерела економічного зростання: збільшення пропозиції факторів виробництва і зростання продуктивності факторів, відбиваний у вимірі технології виробництва.
Таким чином, даний питання зводиться до виявлення кількісних взаємозв'язків між зростанням пропозиції та продуктивності факторів, з одного боку, і рівнем випуску - з іншого.
Найбільше поширення набули так звані факторні моделі економічного зростання. Для побудови факторної моделі економічного зростання використовують агреговану виробничу функцію.
Виробнича функція пов'язує величину випуску в економіці з витратами факторів виробництва і рівнем технології.
У більшості виробничих функцій виділяють три фактори економічного зростання: працю, капітал і технічний прогрес. Найбільш часто використовується функція з постійною віддачею від масштабу, яку можна виразити:
Y = T f (N, K), (2) [№ 4, стор 345]
де T - параметр, що відображає рівень технології.
Перша факторна модель економічного зростання на базі виробничої функції виду (2) була запропонована нобелівським лауреатом Р. Солоу в 1957 році. Аналіз і кількісна оцінка темпів економічного зростання, а також внеску різних факторів у даній моделі Солоу засновані на перетворенні функції (2) в наступний вигляд:
О”Y/Y = (1-a) О”N/N + a О”K/K + О”T/T, (3) [№ 4, стор 345]
Де (1-a), a - частки праці і капіталу в доході.
Рівняння (3) виражає сумарну оцінку внеску зростання витрат факторів і технічного прогресу в збільшення випуску. Внесок праці та капіталу в перших двох членах правій частині рівняння і дорівнює добутку темпу приросту кожного з факторів на його частку в доході.
Останній член правої частини рівняння (3), званий залишком Солоу, відображає внесок технічного прогресу.
Солоу довів, що в рамках факторних моделей економічного зростання інвестиції в капітал є хоча і важливим, але не єдиним джерелом економічного зростання. Важливу роль відіграє і технологічний прогрес.
До теперішнього часу розроблено десятки моделей економічного зростання, в кожній з яких виділяються певні ключові фактори.
Можна виділити три основні групи факторів економічного зростання:
1. Фактори пропозиції, які є основними в більшості з відомих моделей економічно...
