Ігор Олександрович Блaнк, доктор економічних наук, професор кафедри економіки підприємництва Київського торговельно-економічного університету.
Основний метою формування капіталу підприємства є залучення достатнього його обсягу для фінансування придбання необхідних активів, а також оптимізація його структури з позицій забезпечення умов подальшого ефективного використання.
Початковим етапом управління формуванням капіталу підприємства є визначення потреби в необхідному його обсязі. Недостатній обсяг формування капіталу на цьому етапі істотно подовжує період відкриття та освоєння виробничих потужностей нового підприємства, а в ряді випадків взагалі не дає можливості почати його операційну діяльність. У той же час надлишковий обсяг формованого капіталу призводить до подальшого неефективного використання активів підприємства, знижує норму прибутковості цього капіталу. У зв'язку з викладеним, визначення загальної потреби в капіталі створюваного підприємства носить характер оптимізаційних її розрахунків. Оптимізація загальної потреби в капіталі створюваного підприємства являє собою процес розрахунку реально необхідного обсягу фінансових коштів, які можуть бути ефективно використані на початковій стадії його життєвого циклу.
Оптимізація загальної потреби в капіталі створюваного підприємства досягається різними методами, основними з яких є наступні.
1. Балансовий метод оптимізації загальної потреби в капіталі грунтується на визначенні необхідної суми активів, що дозволяють новому підприємству розпочати господарську діяльність. Цей метод розрахунків виходить з балансового алгоритму: загальна сума активів створюваного підприємства дорівнює загальній сумі інвестованого в нього капіталу.
При використанні цього методу слід врахувати, що ще до початку формування активів засновники підприємства несуть певні передстартові витрати, пов'язані з розробкою бізнес-плану, оформленням установчих документів і т.п. З урахуванням цих витрат розрахунок загальної потреби в капіталі новостворюваного підприємства балансовим методом проводиться за такою формулою:
Пк = Па + ПРК,
де Пк - загальна потреба в капіталі для створення нового підприємства;
Па - Загальна потреба в активах створюваного підприємства, визначена на стадії розробки його бізнес-плану;
ПРК - Передстартові витрати та інші одноразові витрати капіталу, пов'язані з створенням нового підприємства.
2. Метод аналогій заснований на встановленні обсягу використовуваного капіталу на підприємствах-аналогах. Підприємство-аналог для здійснення такої оцінки підбирається з урахуванням його галузевої належності, регіону розміщення, розміру, використовуваної технології, початковій стадії життєвого циклу і ряду інших факторів.
Визначення обсягу потреби в капіталі створюваного підприємства цим методом здійснюється за такими основними етапами:
На першому етапі на основі проектованих параметрів створення і майбутнього функціонування підприємства визначаються його найбільш суттєві ознаки (Показники), що впливають на формування обсягу його капіталу.
На другому етапі за встановленими ознаками (показниками) формується попередній перелік підприємств, які можуть потенційно виступати як аналоги створюваного підприємства.
На третьому етапі здійснюється кількісне порівняння показників підібраних підприємств з раніше визначеними параметрами створюваного підприємства, що впливають на потребу в капіталі. При цьому розраховуються коригувальні коефіцієнти по окремих порівнюваним параметрами.
На четвертому етапі з урахуванням коригувальних коефіцієнтів за окремими параметрами оптимізується загальна потреба в капіталі створюваного підприємства.
Характеризуючи цей метод оптимізації загальної потреби в капіталі слід зазначити певну складність його використання в силу недостатніх можливостей адекватного підбору підприємств-аналогів по всім значимим параметрами, що формує обсяг необхідного капіталу.
3. Метод питомої капіталомісткості є найбільш простим, однак дозволяє отримати найменш точний результат розрахунків. Цей розрахунок грунтується на використанні показника В«капіталомісткість продукціїВ», який дає уявлення про те, який розмір капіталу використовується в розрахунку на одиницю виробленої (або реалізованої) продукції. Він розраховується в розрізі галузей і підгалузей економіки шляхом ділення загальної суми використовуваного капіталу (власного і позикового) на загальний обсяг виробленої (реалізованої) продукції. При цьому загальна сума використовуваного капіталу визначається як середня в розглянутому періоді.
Використання даного методу розрахунку загальної потреби в капіталі для створення нового підприємства здійснюється лише на попередніх етапах, до розробки бізнес-плану. Цей метод дає лише приблизну оцінку потреби в капіталі, оскільки показник середньогалузевої капіталомісткості продукції суттєво коливається в розрізі підприємств під впливом окремих факторів. Основними з таких факторів є:
розмір підприємства;
стадія життєвого циклу підприємства;
прогресивність використовуваної технології;
прогресивність використовуваного обладнання;
ступінь фізичного зносу обладнання;
рівень використання виробничої потужності підприємства та ряд інших.
Тому більш точну оцінку потреби в капіталі для створення нового підприємства при використанні цього методу розрахунку можна отримати в тому випадку, якщо для обчислення буде застосовано показник капіталомісткості продукції на діючих підприємствах-аналогах (з урахуванням перерахованих вище факторів).
Розрахунок загальної потреби в капіталі новостворюваного підприємства на основі показника капіталомісткості продукції здійснюється за наступною формулою:
Пк = Кп * ОР + ПРК,
де Пк - загальна потреба в капіталі для створення нового підприємства;
Kп - Показник капіталомісткості продукції (середньогалузевий або аналоговий);
ОР - Планований середньорічний обсяг виробництва продукції;
ПРК - Передстартові витрати та інші одноразові витрати капіталу, пов'язані з створенням нового підприємства.
Перевагою цього методу оптимізації загальної потреби в капіталі створюваного підприємства є те, що він автоматично задає показники капіталовіддачі підприємства на стадії його функціонування.
В системі управління формуванням капіталу створюваного підприємства важлива роль належить обгрунтуванню схеми та вибору джерел його фінансування.
Схема фінансування нового бізнесу визначає принципові підходи до формування структури капіталу, конкретні методи його залучення, склад учасників і кредиторів, рівень фінансової незалежності і ряд інших важливих параметрів створюваного підприємства.
При формуванні структури капіталу створюваного підприємства розглядаються зазвичай дві основні схеми його фінансування:
Повний самофінансування. Передбачає формування капіталу створюваного підприємства виключно за рахунок власних його видів, відповідних організаційно-правовим формам нового бізнесу. Така схема фінансування, яка характеризується в зарубіжній практиці терміном В«фінансування без левериджуВ» (unlevered), характерна лише для першого етапу життєвого циклу підприємства, коли його доступ до позикових джерел капіталу утруднений.
Змішане фінансування. Передбачає формування капіталу створюваного підприємства за рахунок як власних, так і позикових його видів, що залучаються в різних пропорціях. На початковому етапі функціонування підприємства частка власного капіталу (частка самофінансування нового бізнесу) зазвичай істотно переважає частку позикового капіталу (частку кредитного його фінансування).
На вибір схеми фінансування і конкретних джерел формування капіталу створюваного підприємства впливає ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів. Основними з ци...
