Введення
Термін В«інвестиціїВ» означає в сучасній економічній теорії довгострокові вкладення капіталу в різні галузі виробництва. Ці вкладення можуть вироблятися як всередині країни, так і за її межами. Такі вкладення включають реальні інвестиції (капітальні вкладення в промисловість, будівництво, сільське господарство тощо) і фінансові (портфельні) інвестиції (вкладення в цінні папери акції, облігації та ін, що дають право на одержання дивідендів).
Сьогодні, в умовах розвивається ринкової економіки все більше зростає інтерес до питань інвестиційної діяльності комерційних банків. Успішне становлення цієї сфери діяльності банків поряд зі становленням інфраструктури фондового ринку має величезне значення для доль ринкової економіки в Росії. Від діяльності банків на фондовому ринку виграють не тільки керівництво й акціонери, але також їхні контрагенти й позичальники, жителі й підприємства регіону, де функціонують банки, їхня діяльність банків, що здійснюють операції з цінними паперами на внутрішньому і зовнішньому ринках Російської Федерації, комерційного банку на фондовому ринку, розробка відповідних методологічних положень і практичних рекомендацій.
Першим і основним принципом діяльності комерційного банку є робота в межах реально наявних ресурсів. Інвестиційна робота в межах реально наявних ресурсів означає, що комерційний банк повинен забезпечувати не тільки кількісну відповідність між своїми ресурсами і вкладеннями, але і домагатися відповідності характеру банківських активів специфіці мобілізованих їм ресурсів.
Багато комерційних банків в даний час мають досить великий обсяг вільних коштів, які можливо як інвестувати в різні види діяльності, так і спрямувати на придбання цінних паперів. При здійсненні інвестування в цінні папери банк, як і будь-який інший інвестор, стикається з різними цілями інвестування.
Саме портфель цінних паперів є тим інструментом, за допомогою якого може бути досягнуто необхідну співвідношення всіх інвестиційних цілей, яке недосяжне з позиції окремо взятого цінного паперу, і можливо тільки при їх комбінації.
Всі вищеперелічені фактори і зумовили актуальність нашого дослідження.
Цілі дослідження полягають у вивченні інвестиційної політики комерційного банку.
Відповідно до поставленими цілями вирішувалися такі основні завдання:
- розглянути інвестиційну діяльність комерційних банків;
- вивчити принципи і особливості інвестиційних операцій банку;
- розглянути фактори, визначають структуру інвестиційного портфеля банку.
1. Сутність інвестиційної діяльності комерційних банків
У сучасному світі різноманітних і складних економічних процесів і взаємовідносин між громадянами, підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення капіталу з метою його примноження, або інвестування. Економічна природа інвестицій обумовлена ​​закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи продуктивних сил суспільства. Джерелом інвестицій є фонд нагромадження, або зберігає частину національного доходу, що спрямовується на збільшення і розвиток факторів виробництва, і фонд відшкодування, що використовується для оновлення зношених засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань. Всі інвестиційні складові формують таким чином структуру коштів, яка безпосередньо впливає на ефективність інвестиційних процесів і темпи розширеного відтворення.
Інвестиції - це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання прибутку. За економічним змістом інвестиції (капіталовкладення) - це витрати на створення, розширення та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу.
Інвестиційні операції банків - це операції з розміщення реально залучених банком коштів в різні джерела, в залежності від характеру цих джерел можна зробити класифікацію інвестиційних операцій, що проводяться банком.
Інвестиційні операції можна класифікувати за різними ознаками, насамперед за основними групами позичальників (суб'єктам):
Інвестиції в державні органи влади (державні цінні папери)
Інвестиції в комерційні банки (міжбанківські кредити)
Інвестиції в промисловість і сільське господарство (комерційні кредити)
Інвестиції в корпоративні цінні папери
Інвестиції в комерційні банки, дозволяють банкам не тільки отримувати дохід, але і з'являється можливість встановлення ділових партнерських відносин та з інших питань банківської діяльності, до останнього часу гарантія повернення ресурсів з боку банку більше, ніж з боку підприємства.
Кредитування промисловості і сільського господарства, в період фінансової кризи, є високоризикованої операцією, за винятком кредитування великих підприємств монополістів, хоча саме цей вид інвестицій дозволяє розвинути реальний сектор економіки і підняти промисловість і сільське господарство, але для цього державі необхідно забезпечити стабільні умови для проведення даного виду інвестицій.
Інвестування в корпоративні цінні папери припускає, що інвестор, вибравши конкретний об'єкт для інвестицій, якщо є можливість (вибране підприємство знаходиться в тому ж регіоні, місті), повинен проаналізувати становище підприємства, спільно з фахівцями підприємства розробити програму, що дозволяє, якщо це необхідно, збільшити виробничі потужності підприємства, обсяг випуску і реалізації продукції. Для цього він повинен відкрити кредитну лінію, поставити обладнання по лізингу і т. д., тобто провести заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану.
Визначити ефективність довгострокових інвестицій в акції з позиції сьогоднішнього дня вельми і вельми скрутно. Дуже спрощено і приблизно це можна зробити за схемою, де
1. Визначається рівень недооцінки звертаються фондових активів на основі зіставлення розрахункової та ринкової вартості.
В якості розрахункової вартості може бути прийнята ліквідаційна вартість акцій. Ліквідаційна, вартість акції - це та сума грошей, яку можна отримати в разі ліквідації компанії-емітента. Вона визначається виходячи з вартості активів без обліку витрат по ліквідації і надбавки до ціни за продаж (купівлю) контрольного пакету.
2. Вартість активів приймається рівною сумі, яку можна витягти, реалізувавши всі активи акціонерного товариства, за вирахуванням сум зобов'язань. Отриману суму ділять на кількість акцій і отримують їх ліквідаційну вартість.
3. Потім здійснюється зіставлення ліквідаційної і курсової вартості акцій, що котируються на фондовій біржі, і якщо спостерігається перевищення ліквідаційної оцінки вартості акцій над їх курсовою вартістю, можна зробити висновок про деяку недооціненості обертаються акцій. Разом з тим слід враховувати і конкурентоспроможність акціонерного товариства. Певні складнощі виникають, коли акції не мають ринкової котирування. У цьому випадку можливі орієнтовні розрахунки, наприклад, оцінка на основі відношення Ціна/Прибуток
По термінах розміщення інвестиції бувають:
До запитання
Термінові.
Останні, в свою чергу, поділяються на:
Короткострокові від 1дня до 180 днів
Середньострокові від 180 днів до 1 року
Довгострокові від 1 року до 3 і більше років
Портфельні інвестиції - це одночасне вкладення коштів у різні цінні папери. Розподіл коштів серед великої кількості об'єктів інвестування (диверсифікація) забезпечує страхування інвестицій на випадок несприятливого розвитку кон'юнктури ринку (Падіння курсової вартості окремих цінних паперів). У нашому випадку об'єктом інвестування виступають акції російських емітентів.
Основна мета порт...
