ЗМІСТ
1. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ІНДІЇ
2. СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ІНДІЇ
2.1. Роль держсектора у зовнішньоекономічних зв'язках
2.1.1. Участь держсектора в експорті
2.1.2. Участь держсектора в імпорті
2.2. Експорт державного і приватного капіталу
2.3. Роль іноземного приватного капіталу у зовнішньоекономічних зв'язках сучасної Індії
3. ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ІНДІЇ
3.1. Індія і промислово розвинуті капіталістичні країни
3.3. Радянсько-індійські торговельно-економічні відносини
3.4. Індія і країни Східної Європи
4. ВИСНОВОК
5. ТАБЛИЦІ
5.1. Структура імпорту
5.2. Структура експорту
5.3. Галузева структура зарубіжних інвістіцій індійських
компаніях 1985 р.
5.4. Найбільші приватні міжнародні инвеститору Індії (1985 р.)
5.5. Непогашені іноземні інвістіціі в Індію
6. Список використаної літератури.
7. ЗМІСТ
1. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ІНДІЇ
Індія, одна з найдавніших країн світу, в перебігу майже 200 років знаходилася під пануванням англійських колонізаторів. У 1947 році Індія домоглася незалежності, отримавши статус домініону, а 1950 році була проголошена республікою.
Політика Індії, оного з найбільш далеко пройшов по капіталістичному шляхи розвитку звільнився від колоніального гніту держави, у зовнішньоекономічних, також як і у внутреекономіческіх питаннях, спрямована на подолання господарської відсталості країни. Своїм першочерговим завданням вона ставить прискорений розвиток національних продуктивних сил. Індійський уряд бере активну участь у вирішенні цього завдання, використовуючи важелі непрямого регулювання національної економіки і безпосередньо беручи участь у відтворювальному процесі через механізм державного сектора.
Для кращого використання внутрішніх ресурсів і засобів, що залучаються через кордону, а також загальної координації діяльності державного та приватного секторів національної економіки і подолання залежності від імперіалізму, держава стала активно застосовувати в своїй економічній політиці методи програмування та планування.
Значення зовнішньоекономічних зв'язків для господарського розвитку Індії визначається необхідністю залучення в країну додаткових матеріальних та фінансових засобів, а також реалізації частини продукції на світовому ринку. Воно багаторазово зростає в епоху науково-технічної революції, бо зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з найбільш важливих каналів, по якому здійснюється імпорт досягнень НТР з промислово розвинених держав.
Долаючи явне і приховане дію імперіалізму, Індія веде боротьбу за ефективне використання своїх зовнішньоекономічних зв'язків, найважливішими елементами яких є зовнішня торгівля, отримання іноземної технічної допомоги на міжурядовій основі, а також інвестиції іноземного приватного капіталу. Кожна з складових частин зовнішньоекономічних зв'язків Індії грала і продовжує відігравати важливу роль в її господарській політиці, однак їх відносне значення змінюється в міру зміцнення національної економіки.
До початку 70-х років важливим фактором життя країни став державний сектор економіки, відбулося певне обмеження діяльності іноземного капіталу, розширилися і зміцнилися економічні зв'язки з країнами Східної Європи. Ці зміни зробили серйозний вплив як на внутрішньоекономічні становище країни, так і на характер її взаємин із зовнішнім світом, зокрема була досягнута більша збалансованість у масштабах і інтенсивності господарських зв'язків з капіталістичними країнами і країнами Східної Європи та СРСР.
Відповідно зазнали якісні зміни всі елементи зовнішньоекономічних зв'язків Індії. В першу чергу це призвело до скорочення розмірів і, що особливо важливо, погіршення умов залучення в країну іноземних приватних інвестицій. Разом з тим взаємини Індії з іноземним приватним капіталом залишаються надзвичайно тісними, що досягається наданням пільг іноземним компаніям, зобов'язуються ввозити в країну нову технологію, розвивати її експорт або виробництво енергоресурсів.
Індія доброзичливо ставиться до іноземної технічної, фінансової та економічної допомоги, що надається на міжурядовій основі. Слід відзначити роль державної допомоги країн Східної Європи та СРСР, а тепер СНД і в першу чергу Росії, які внесли істотний внесок у розвиток індійської економіки, у створення багатьох її галузей. Будівництво за їх сприяння машинобудівних, хімічних, металургійних підприємств, атомних електоростанцій, навчальних і наукових центрів зміцнило, а в ряді випадків заклало практично на порожньому місці базу науково-технічного прогресу країни.
В даний час у зв'язку з корінними змінами, що відбулися в економіці і політиці країн колишнього соціалістичного табору, потік допомоги з країн Східної Європи зменшився і Індії доводиться заново переорієнтувати свої економічні зв'язку, зміцнюючи зовнішньоекономічні відносини з розвиненими капіталістичними, а також з країнами, що розвиваються. Проблеми зміцнення власної виробничої бази і деякі економічні труднощі, зокрема в сфері платіжного балансу, спонукають Індію до посилення ролі зовнішньоторговельних зв'язків у вирішенні загальнонаціональних проблем господарського розвитку.
Використання Індією зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється, в першу чергу, з метою ліквідації економічної залежності від імперіалізму і зміцнення господарської самостійності країни. Необхідно зазначити, що індійська буржуазія і, в першу чергу, її монополістичні кола, прагнуть підпорядкувати зовнішньоекономічні зв'язки інтересам максимізації своїх прибутків.
Відображенням цього напряму в розвитку зовнішньоекономічної стратегії Індії є курс на прискорене розгортання товарообміну з країнами, що розвиваються. Країни Афро-азіатського регіону стали одним з основних ринків збуту продукції нових галузей індійської обробної промисловості і одночасно важливим постачальником сільськогосподарської продукції і сировини і, що особливо важливо, мінеральної сировини і нафти для потреб індійської промисловості. Освоєння цього ринку виробляється в Індії об'єднаними зусиллями державного та приватного секторів, причому поряд з товарообміном великого значення набуває експорт державного і приватного капіталу.
Нерівномірність капіталістичного розвитку зумовила таке положення, при якому Індія, продовжуючи відставати від розвинених капіталістичних держав, в той же час значно випереджає більшість країн, що розвиваються. Це теж накладає відбиток на зовнішньоекономічну політику Індії, згідно з якою основними зовнішньоторговельними партнерами Індії залишаються розвинуті капіталістичні країни, країни СНД і Росія.
2. СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ІНДІЇ 2.1. Роль держсектора у зовнішньоекономічних зв'язках
Значення зовнішньоекономічних зв'язків для національної економіки Індії обумовлює дуже активну участь держави в їх розвитку і підвищенні ефективності впливу на внутрішньоекономічні процеси. У цих цілях державою використовується широкий арсенал засобів, починаючи від непрямих методів регулювання діяльності приватного капіталу на світовому ринку до прямої участі в здійсненні зовнішньоекономічних програм.
2.1.1. Участь держсектора в експорті
Форми, в яких здійснюється стимулювання експортних зусиль частнопредпрінімательскіх кіл Індії, на частку яких припадає близько 80% вартості національного вивезення, можуть бути розділені на три основні категорії.
До першої з них відносяться фінансові і податкові пільги при платежах в національній валюті. Вони включають в себе відстрочки або ж звільнення від сплати експортних мит, надання податкових пільг підприємствам, що працюють на експорт, виплати експортних премій, пряме і непряме субсидування експорту, й...
