Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Экономика » Переваги і недоліки економічної інтеграції

Реферат Переваги і недоліки економічної інтеграції

Категория: Экономика

Інтернаціоналізація господарського життя у другій половині XX століття стала провідною тенденцією розвитку сучасного світового господарства. Одна з основних тенденцій глобальної інтернаціоналізації світового господарства як результату розвитку міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації виробництва проявляється в утворенні великих зон впливу тієї чи іншої держави або групи найбільш розвинених країн. Ці країни і групи держав стають своєрідними інтеграційними центрами, навколо яких групуються інші держави, утворюючи своєрідні материки в океані світогосподарських зв'язків [1, с.203].

Процес міжнародної економічної інтеграції обумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці. Від простого обміну товарами - до стійкої масштабної міжнародної торгівлі товарами і послугами до інтернаціонального переміщення капіталів і створення нових виробництв - до тісному виробничої і науково-технічної кооперації - до спільного ведення виробництва і управлінню. В результаті - національні економіки "Проникають" одна в одну. Очевидною стає інтернаціоналізація господарського життя, коли переплітаються багато і різні фази науково-технічної, виробничої, інвестиційної, фінансово-комерційної діяльності. Економічна взаємозалежність країн і народів стає відчутною реальністю. Поступово складаються й стають особливо тісними всебічні світогосподарські регіональні зв'язки, що охоплюють багато країн. Міжнародна економічна інтеграція знаходить практичне втілення, визначаючи і перспективи подальшого господарського прогресу [7, c.312].

Розрізняють, з точки зору географічних масштабів об'єднавчих процесів, глобальний, регіональний, субрегіональний рівні інтеграції. Існують також різні етапи, або фази інтеграції - від зв'язків взаємозалежності в рамках плюралістичної міжнародної системи до формування єдиної політичної спільності. Втім, слід відразу ж сказати, що остання є скоріше ідеальним типом і як феномен реальної практики міжнародних відносин не існує.

Наукове дослідження проблеми інтеграції пов'язано з осмисленням реальних інтеграційних процесів - починаючи зі спроби створення в довоєнний період Ліги Націй і аж до нинішніх зусиль США, Канади і Мексики по формуванню північноамериканського економічного союзу - і спрямоване на те, щоб виявити в них спільні тенденції, пов'язані з причинами, що детермінують факторами, основними рисами даного феномена, найбільш просунутою формою якого є сьогодні Європейський Союз. Найбільш відомими є три теоретичних напрями, або три наукові школи: школа функціоналізму та неофункционализма, школа федералізму і школа транснационализма (або В«Плюралістична школаВ») [11, с.257].

В«ФункціоналізмВ» пропонує не просто розширення міждержавного співробітництва в окремих сферах, яке носило б чисто технічний характер. Він бачить у ньому шлях до досягнення політичної мети - інтеграції держав у ширшу спільноту через поступове відмирання їхніх суверенітетів. Поряд з прагматизмом, функціональний підхід до дослідження інтеграційних процесів містить і помітну частку нормативності. Подібна подвійність частково сприяла його успіху. У той же час саме практичне застосування положень В«функціоналізмуВ» у практиці міжнародної інтеграції виявило і його недоліки.

перше, його наслідком стала занадто велика децентралізація міжнародного співтовариства, певна дисперсія його зусиль. По-друге, виявилося, що в реальній практиці міжнародної інтеграції функціональне співробітництво не веде автоматично до В«відмирання суверенітету В». Більш того, європейський процес показав, що особливо болючою є саме проблема передачі державами В«в загальний казанВ» частини їх економічної, політичної та військової компетенції.

Зазначені недоліки частково були відтворені і В«НеофункционализмаВ», згідно з яким потреби співпраці в тому чи іншому секторі економічної, соціальної або культурної діяльності здатні викликати ефект ланцюгової реакції в інших, що, в свою чергу, призведе до необхідності створення спеціалізованих наднаціональних інститутів для їх координації і таким чином - до прискорення процесу інтеграції. При цьому починати слід з обмежених економічних проектів, які сприймаються набагато легше, ніж В«Великі поворотиВ».

Федералізм розглядається як договірний відмову від централізму, структурно оформлена дисперсія повноважень між різними центрами, законні повноваження яких гарантуються конституцією. Міжнародна інтеграція на шляху федералізму розглядається за аналогією з В«внутрішніми режимами В»держав, побудованими на принципах федерального устрою, то Тобто - на основі етатистської моделі. Одним з головних недоліків федералістської моделі міжнародної інтеграції є те, що при всій своїй зовнішньої привабливості, вона має значно менше шансів на успіх, ніж функціональна модель, оскільки питома вага елементу нормативності в ній ще більш високий. Тому, враховуючи недоліки інших розглянутих вище концепцій, реальний процес міжнародної інтеграції може бути зрозумілий лише з урахуванням комплексного розуміння переваг кожного з них [11, с.258-259].

В узагальненому вигляді розглянуті теоретичні моделі міжнародної інтеграції представлені в таблиці:

Теоретичні моделі міжнародної інтеграції

"Функціоналізм"

(Д. Митрани)

"Неофункціоналізм"

(Е. Хаас, Л. Ліндберг)

"Федералізм"

(А. Етціоні)

"Плюралізм"

(К. Дойч)

перевагу в подоланні НЕДО статки І РІШЕНЬ творчої ПРОБЛЕМ - Неадаптіро-ванность держ. структур до уп равленія про щими соціаль но-еко кими інтересу ми; принцип разяеленності. Современ. суспільство: ин дустріальное, демократичний дещо, плюра лістіческое і ідеологічно нейтральне. Тиск зовнішньої уг троянди; загроза процвітанню і загальним цін ності. - зберегти ня свого образу життя; можливості еко кой вигоди для всіх. - Соціаль ная мобіль ність. АГЕНТИ - прагматичний ная лояльність населення. - Коаліція інтересів соціально-еко ких еліт. -видатний ся особистість; - Політич кая еліта; - Державним во-авангард. Держава-локомотив. НЕДОЛІКИ - Надмірна децентралізація МО і пов'язані з цим нові проблеми коор дінаціі. - Делегірова ня політич ких і військово-політичних компетенції стикається з прихильністю стю держав національним пріоритетам. - Крихкість коаліцій соціально-еко номічного інтересів. - Націон лізм і віднов лення дер жавної мощі. - Престиж звичайних держав. - Занадто просунута інстітуаліза-ція (сообщес тво амальгам ної безпеки ности). МЕХАНІЗМИ Співробітництво у вирішенні за дач технічно го, еко кого, соціаль ного характеру і його політичне закреп ление. - Роль цент ральних інсти Тутов в формува рованії нового "національної свідомості"; Передача суверенітетів ново му центру. Постійне зі поставлення і узгодження то чек зору. - Інстітуа-лізація; Прийняття об-щефедераль-іой констатує ції; Подвійне громадянство в умо виях "Подвійна го правитель ства"; субсидіарності. - Інстітуа-лізація. Адекватне та постійне реагування політичних елітних сигнали і дії зацікавлених пра вительство ШЛЯХИ - Заміна "вір тікальной "територіальних ної замкнутос ти" горизон тального " структурами в конкретних сферах; прямі контакти з ад міністраціей; "Відмирання" нац.-держ. Суверен нітетов. - Здійснено наленню хутра нізмов ППР; зростання чисельності функціонерів. - погодився ванний відмова від централі зації і від політичної обособленнос ти. Розмежування повноважень центральних і регіональ них органів влади. - Зростання про менів (това рами, ідея мі, людьми); розширення мереж комму нікацій. <...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок