Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Экономика » Як банки оцінюють кредитоспроможність своїх клієнтів

Реферат Як банки оцінюють кредитоспроможність своїх клієнтів

Категория: Экономика

Ірина Дмитрівна Мамонова, член-кореспондент Російської академії природничих наук, доктор економічних наук, професор.

Кредитоспроможність клієнта комерційного банку - здатність позичальника повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями (основним боргом і відсотками). В відміну від його платоспроможності вона не фіксує неплатежі за минулий період або на якусь дату, а прогнозує здатність до погашення боргу на найближчу перспективу. Рівень кредитоспроможності клієнта визначає ступінь ризику банку, пов'язаного з видачею позики конкретному позичальникові.

Критерії кредитоспроможності клієнта

Світова і вітчизняна банківська практика дозволила виділити критерії оцінки кредитного ризику і кредитоспроможності клієнта:

характер клієнта;

здатність запозичувати кошти;

здатність заробляти кошти для погашення боргу (фінансові можливості);

капітал;

забезпечення кредиту;

умови, в яких здійснюється кредитна операція;

контроль (Законодавча основа діяльності позичальника, відповідність характеру кредиту стандартам банку і органів нагляду).

Під характером клієнта розуміється його репутація як юридичної особи, ступінь відповідальності за погашення боргу, чіткість його уявлення про мету кредиту, відповідність цієї мети кредитній політиці банку.

Здатність запозичувати кошти означає наявність у клієнта права подати заявку на кредит, підписати кредитний договір або вести переговори, дієздатність позичальника - фізичної особи.

Здатність заробляти кошти для погашення боргу в ході поточної діяльності визначається ліквідністю балансу, прибутковістю діяльності позичальника, його грошовими потоками.

Для такого критерію кредитоспроможності клієнта, як капітал, найбільш важливі два аспекту оцінки: достатність капіталу (аналізується на основі вимог до мінімального рівня капіталу і коефіцієнтів фінансового левериджу); ступінь вкладення власного капіталу в кредитуються операцію (свідчить про розподіл ризику між банком і позичальником).

Під забезпеченням кредиту розуміється вартість активів позичальника і конкретний вторинне джерело погашення боргу (застава, гарантія, поручительство, страхування), передбачений у кредитному договорі. Якщо співвідношення вартості активів і боргових зобов'язань має значення для погашення позики в банку в разі оголошення позичальника банкрутом, то якість конкретного вторинного джерела гарантує виконання позичальником його зобов'язань у термін при фінансових утрудненнях.

Умови, в яких здійснюється кредитна операція (поточна або прогнозна економічна ситуація в країні, регіоні та галузі, політичні чинники), визначають ступінь зовнішнього ризику банку.

Останній критерій - контроль, тобто законодавча основа діяльності позичальника, відповідність характеру кредиту стандартам банку і органів нагляду.

Способами оцінки кредитоспроможності клієнта банку є:

оцінка менеджменту;

оцінка фінансової стійкості клієнта;

аналіз грошового потоку;

збір інформації про клієнта;

спостереження за роботою клієнта шляхом виходу на місце.

Специфіка оцінки кредитоспроможності юридичних та фізичних осіб, великих, середніх і дрібних клієнтів визначає комбінацію вживаних способів оцінки.

Оцінка кредитоспроможності великих і середніх підприємств базується на даних балансу, звіту про прибутки і збитки, кредитній заявці, інформації про історію клієнта і його менеджерах. В якості методів оцінки кредитоспроможності використовуються система фінансових коефіцієнтів, аналіз грошового потоку, ділового ризику і менеджменту.

Фінансові коефіцієнти оцінки кредитоспроможності клієнтів комерційного банку

Вибір фінансових коефіцієнтів визначається особливостями клієнтури банку, можливими причинами фінансових утруднень, кредитною політикою банку. Можна виділити п'ять груп коефіцієнтів:

I - Ліквідності;

II - Ефективності, або оборотності;

III - Фінансового левериджу;

IV - Прибутковості;

V - Обслуговування боргу.

Коефіцієнт поточної ліквідності (КТЛ) показує, чи здатний позичальник розрахуватися по борговими зобов'язаннями:

КТЛ = Поточні активи/Поточні пасиви.

Коефіцієнт поточної ліквідності передбачає зіставлення поточних активів, тобто засобів, якими володіє клієнт в різній формі (грошові кошти, дебіторська заборгованість нетто найближчих термінів погашення, вартості запасів товарно-матеріальних цінностей і інших активів), з поточними пасивами, тобто зобов'язаннями найближчих термінів погашення (позики, борг постачальникам, по векселями, бюджету, робітникам і службовцям). Якщо боргові зобов'язання перевищують кошти клієнта, останній є некредитоспроможним.

Коефіцієнт швидкої (оперативної) ліквідності (КБЛ) розраховується наступним чином:

КБЛ = Ліквідні активи/Поточні пасиви.

Ліквідні активи - та частина поточних пасивів, яка швидко перетворюється у готівку, готову для погашення боргу. До ліквідних активів у світовій банківській практиці відносять грошові кошти і дебіторську заборгованість, в російській практиці - і частина швидко реалізованих запасів. За допомогою коефіцієнта швидкої ліквідності прогнозують здатність позичальника швидко вивільняти з обороту грошові кошти для погашення боргу банку в строк.

Коефіцієнти ефективності (оборотності) доповнюють коефіцієнти ліквідності і дозволяють зробити висновок більш обгрунтованим. Якщо показники ліквідності ростуть за рахунок збільшення дебіторської заборгованості та вартості запасів при одночасному уповільненні їх оборотності, не можна підвищувати клас кредитоспроможності позичальника. Коефіцієнти ефективності розраховують так.

Оборотність запасів:

а) тривалість обороту в днях:

Середні залишки запасів в періоді/Одноденна виручка від реалізації;

б) кількість оборотів в періоді:

Виручка від реалізації за період/Середні залишки запасів в періоді.

Оборотність дебіторської заборгованості в днях:

Середні залишки заборгованості в періоді/Одноденна виручка від реалізації.

Оборотність основного капіталу (фіксованих активів):

Виручка від реалізації/Середня залишкова вартість основних фондів у періоді.

Оборотність активів:

Виручка від реалізації/Середній розмір активів у періоді.

Коефіцієнти ефективності аналізуються в динаміці, а також порівнюються з коефіцієнтами конкуруючих підприємств і з середньогалузевими показниками.

Коефіцієнт фінансового левериджу характеризує ступінь забезпеченості позичальника власним капіталом. Варіанти розрахунку цього коефіцієнта різні, але економічний сенс один: оцінка розміру власного капіталу і ступеня залежності клієнта від залучених ресурсів. При розрахунку даного коефіцієнта враховуються всі боргові зобов'язання клієнта банку, незалежно від їх строків. Чим вище частка залучених коштів (короткострокових і довгострокових), тим нижче клас кредитоспроможності клієнта. Остаточний висновок роблять з урахуванням динаміки коефіцієнтів прибутковості.

Коефіцієнти прибутковості характеризують ефективність використання всього капіталу, включаючи його залучену частину. Їх різновидами є наступні.

Коефіцієнти норми прибутку:

а) Валовий прибуток до сплати відсотків і податків/Виручка від реалізації або чисті продажі;

б) Чистий операційний прибуток (прибуток після сплати відсотків, але до сплати податків)/Виручка від реалізації або чисті продажі;

в) Чистий прибуток після сплати відсотків і податків/Виручка від реалізації або чисті продажі.

Коефіцієнти рентабельності:

а) Прибуток до сплати відсотків і податків/Активи або власний капітал;

б) Прибуток після сплати відсотків, але до сплати податків/Активи або власний капітал;

в) Чистий...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок