Люди споживають товари та послуги тому, що вони мають властивість бути джерелом задоволення (або задоволення). Це властивість економісти позначають терміном В«КорисністьВ». Основи теорії корисності розроблені такими великими економістами XIX в., Кік Г. Госсен (1810-1859), У. С. Джевонс (1835-1882), К. Менгср (1840-1921), а також його послідовники О. Бем-Баверк (1851-1914) і Ф. Візер (1851-1926).
Названі економісти створили особливе напрям в економічній науці, що одержало назву В«маржиналізмВ» (В«граничністьВ»). Ключова ідея маржиналістського підходу полягала в наступному: вартість (або, на сучасному економічному мові, - цінність) товару визначається не витратами праці на його виробництво, а корисним ефектом, який він здатний принести споживачу. Такий підхід суперечив традиційним уявленням класичної школи (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, Д. Мілль), т. к. визнавав пріоритет кінцевих результатів функціонування економіки. Це був воістину переворот, і він зіграв настільки важливу роль у розвитку економічної думки, що отримав назву В«МаржиналістськуреволюціїВ» [10, с.104].
Маржиналізм називають суб'єктивно-психологічної теорією, і для цього є всі підстави. Засновники маржиналізму були твердо переконані, що всі категорії економічної науки можуть бути виведені тільки з ставлення до речі економічного суб'єкта, його переваг, очікувань, пізнань. (Так, К. Менгер писав, що блага самі по собі позбавлені об'єктивних властивостей, ці властивості їм надає відповідне ставлення до них людей.) Подібна думка в тій чи іншій формі приходила в голову багатьом, і набагато раніше, ніж економістам, - ось що говорив, наприклад, В. Шекспір ​​вустами одного з героїв відомої всьому світу п'єси: В«... самі по собі речі не бувають ні хорошими, ні поганими, а тільки в нашій оцінці В»(В. Шекспір. Гамлет, принц данський. Акт другий, сцена 2). Але тільки маржиналісти зуміли зробити цю думку основною відправною точкою цілого наукового напряму [10, с.105].
Хід міркувань маржиналістів в головних рисах полягав у наступному. Перш за все вони звернули увагу на те, що споживання будь-якого блага носить, як правило, В«ПріростномуВ» характер. Інакше кажучи, споживач не діє за принципом В«все або нічого В», а поступово збільшує кількість одиниць споживаного блага, поки не наситить потреба в ньому (наприклад, будучи голодним, людина з'їдає один бутерброд, інший і так до тих пір, поки не відчує себе ситим, а відчуваючи спрагу, випиває склянку води, другий і так, поки не пройде почуття спраги).
З цього спостереження йшли три важливих висновки:
Кожна додаткова одиниця товару приносить споживачеві додаткову корисність, яка називається В«граничною корисністюВ» даного блага (в економічній теорії слова В«граничнийВ» і В«додатковийВ» є синонімами, тобто мають один і той же зміст).
Чим більше кількість одиниць спожитого блага, тим менше гранична (т. е. додаткова) корисність, яку видобувають із споживання кожної наступної одиниці цього блага. Іншими словами, гранична корисність носить регресний характер.
Споживаючи деяке число одиниць одного товару (наприклад, бутербродів), людина отримує загальну корисність цього ряду, що складається з суми відбувають граничних корисностей. У теорії прийнято називати умовні одиниці величини граничної корисності В«ЮтилівВ».
Отже, згідно теорії маржиналістів, корисність - поняття суб'єктивне. Звичайно, вони розуміли, що навряд чи можливо точно виміряти величину корисності того чи іншого товару для однієї людини [10, с.105].
На базі теорії граничної корисності економіст Джон Бейтс Кларк (1847-1938) створив вчення про граничної продуктивності праці і капіталу. Дане вчення можна коротко викласти в ряді положень.
Перше положення. Нову вартість створюють всі фактори виробництва: праця, капітал і земля. Кожному з них закономірно дістається частка загального багатства [10, с.105].
Друге положення. Згідно концепції граничної продуктивності кожен з трьох факторів у процесі створення вартості (відповідного чиннику доходу) має певні межі свого продуктивного ефекту.
Дж. Б. Кларк роз'яснював, що участь праці, капіталу і землі в утворенні вартості товару визначається їх граничною продуктивністю - величиною створюваного кожним фактором граничного продукту.
Третє положення. Освіта нової вартості (і відповідного доходу, припадає на фактор) відбувається відповідно до закону убутної продуктивності послідовних витрат. Якщо згідно із законом буде послідовно збільшуватися, наприклад, число робітників, які обслуговують дане незмінне кількість машин, то обсяг виробництва буде збільшуватися всі повільніше, у міру того як більше робочих буде залучатися до виробництва. Тоді при досягненні граничної величини виробітку робітники не будуть приносити додаткового доходу. Їх частка в загальній вартості суспільного продукту дорівнює чисельності робітників, помноженої на величину їх граничної продуктивності.
Дана теорія досить вірно вказує на участь усіх трьох факторів виробництва в створенні готових продуктів. Вона дозволяє правильно описати кількісну залежність між загальною величиною випуску виробів в їх натуральному вираженні і силою дії окремих факторів.
Список літератури
Банки і банківські операції: підручник для вузів/Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, О.М. Маркова та ін; Під ред. Е.Ф. Жукова. - М.: Банки і біржі; ЮНИТИ, 1997, - 351с.
Гроші, кредит, банки: Учеб. /Г.І. Кравцова, Г.С. Кузьменко, Є.І. Кравцов та ін; Під ред. Г.І. Кравцової. - Мн.: БГЕУ, 2003. - 527с.
Курс ринкової економіки. /Под ред. Г.Н. Рузавіна. - М.: Менеджмент, 1994. - 212с.
Курс економічної теорії: Конспект лекцій/О.М. Анципович, А.В. Бондар, Л.В. Воробйова та ін; Під заг. ред. Е.І. Лобкович. - Мн. ТОВ В«МісантаВ», 1997. - 336с.
Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економікс: Принципи, проблеми і політика. У 2 т.: Пер. з англ. 11-го изд. Т.1. - М.: Республіка, 1992, - 399с.
Менк'ю Н.Г. Принципи економікс. 2-е изд., Скороч. - СПб: Питер, 2000. - 496с.: Іл.
Основи економічної теорії: Схеми, діаграми, таблиці/Л.Н. Давиденко, В.А. Войцеховський, С.Г. Галуза та інших - Мн.: Виш.шк., 1991. - 207с.
Основи економічної теорії: Учеб. посібник/В.Л. Клюні, М.Л. Зеленкевич, Н.В. Черченко та ін; Під ред. В.Л. Клюні. - Мн.: НКФ В«ЕкоперспектіваВ», 1996. - 336с.
Сучасна економіка: 100 екзаменаційних відповідей (експрес-довідник для студентів вузів). Ростов-на-Дону: Изд-во В«ФеніксВ», 1999. - 192с.
Сучасна економіка. Лекційний курс. Багаторівневе навчальний посібник; під ред. Мамедова О.Ю. - Ростов-на-Дону: изд-во В«ФеніксВ», 2000. - 544с.
Тарасов В.І. Гроші, кредит, банки: Навчальний посібник. - Мн.: Місанта, 2003. - 512с.
Теорія національної економіки: Учеб. посібник/За ред. І.М. Лемешівському. - Мн.: В«ПлюсмінусВ», 1994. - 168с.
Фішер С., Дорнбуш Р., Шмалензі Р. Економіка: Пер. з англ. З 2-го изд. - М.: В«Справа ЛТД В», 1993. - 864с.
Економічна теорія/За ред. Н.І. Базилєва, С.П. Гурко. - Мн.: Екоперспектіва, 2002. - 637с.
