МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Національний авіаційній університет
Курсова робота
на тему: "методологічні основи статистики"
виконав студент:
2 курсу 218 групи ФЕП
Прістанській Ігор
Київ 2009
Зміст
Вступ
1. Поняття статистики
2. Предмет, об'єкт та категорії статистики
3. Етапи статистичного Дослідження
4. Методологічна основа статистики
5. Статистичні методи
6. Застосування статистичних методів на практіці
6.1 Статистичнй забезпечення управлінськіх рішень Щодо вдосконалення податкової системи в Україні
6.2 Методологія процесу Прийняття рішень з використаних статистичних методів
6.2.1 Теорія пріймання рішень
6.2.2 Опис методології процесу пріймання рішень
6.2.3 Методологія об'єктівізації адміністратівніх рішень
Висновок
Література
Вступ
В сучасности умів особливо значущим є Дослідження комплексу показніків соціально-економічного розвітку, аналіз їх взаємозв'язків, виявлення тенденцій та розроблення Економічних норматівів и прогнозів.
Для Вирішення ціх Завдання необхідно досліджуваті та науково обґрунтовуваті існуючі залежності Між Показники реального сектору економікі з метою більш глибокого розуміння складного механізму причинно-наслідковіх зв'язків Між ними. Вивчення різноманіття взаємозв'язків Між Показники в економіці є Досить Складаний Завдання, а тому ставити одну з основних проблем статистичного аналізу. При цьому побудова прійнятніх моделей дозволяє в Подалі розробляті на їх Основі прогнозування розвітку економікі Країни. Однак Досить часто можна зіткнутіся з Певної проблемами при вівченні ціх взаємозв'язків.
Використання статистичних методів Дослідження взаємозв'язків показніків соціально-економічного розвітку економікі потребує, по-перше, розуміння сутності й спеціфікі чінніків Формування ціх показніків, по-друге, знання сутності та можливости статистичних методів.
Проблемами статистичного оцінювання взаємозв'язків макроекономічніх показніків, методологічнімі и методичними аспектами застосування статистичних методів в Економічних дослідженнях займаються Такі вітчізняні Вчені: В. М. Геєць, С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна, Г. В. Ковалевський, О. І.. Кулинич, Р. О. Кулініч, Р. М. Моторин, О. А. Чупріна, В. Г. Швець та Інші, а кож зарубіжні: І. Беляєвській, Є. Герді, І. Єлісєєва, О. Кун, Н. Ряузов. Науковий підхід у побудові та застосуванні статистичних моделей, які часто вікорістовуються при розробці економічної політики, а кож Основні Концепції рег-ресійного аналізу Досить грунтовно викладу у Роберта С. Піндайка та Деніеля Л. Рубінфельда.
1. Поняття статистики
Перші дані, Що СЬОГОДНІ назівають Статистичнй, мі знаходимо в найдавнішіх письмовий джерелах (Облік рабів, жітелів). Як наука вон Вийшла з бухгалтерського ОБЛІКУ.
Слово статистика походити від латинську слова status - становище, стан явищем. Спочатку Займана опісовою діяльністю, Наприклад описах державного устрою (Інша назва - державознавство).
Статистика Як наука вінікла в Другій половіні 17 Століття. Термін статистика в науковий обіг ввід в 1746 году Німецький вчений, професор філософії и права Генріх Авенхаль.
У сьогоднішньому розумінні статистика - ції:
1) цифри, статистичні дані;
2) статистична практика (діяльність статистичних установ, Що збірають и обробляють Статистичнй інформацію);
3) наука.
У джерел статистичної науки стояли 2 школи: англійська (Інша назва - школа політічніх арифметик: Уільям Петті, Джон Граунд) i німецька (суто опісова наука - державознавство - опис устрою, кількість знаті, кількість пріходів, кількість населення, кількість земель).
В России в 19 ст. сформувалася власна школа, до якої входили Вчені РАН П.Журавській, Арсеньєв, Дружінін. Пізніше, Вчені розділіліся на Дві групи: перша група розглядала статистику Як метод (Дружінін, Кауфман), друга - Як науку (Янсон, Німчінов, Фортунато).
Віщезгадані школи розділіліся кож на два крила: одні вважаєтся, Що статистика досліджує Лише суспільство (гуманітарісті), Інші - Що статистика Може досліджуваті будь-що у природі (універсалісті). Дяни протіріччя проіснувало до 50-х РОКІВ 20-го Століття.
4) Статистика - Ції кож метод пізнання, інструментарій, Який вікорістовується и в природничих, и в суспільних науках для встановлення закономірностей масових процесів.
5) Статистика - Ції и окрема група статистичних методів.
Статистика - ції наука, Яка вівчає кількісну сторону масових суспільних, соціально-економічних та інших Явища в нерозрівному зв'язку з їх якісною стороною в Певної умів Місця и годині.
2. Предмет, об'єкт та категорії статистики
Предмет статистики - кількісна сторона масових суспільних, соціально-економічних та інших Явища в нерозрівному зв'язку з їх якісною стороною в Певної умів Місця и годині.
Об'єктом статистики є Людський суспільство, Явища и процеси суспільного життя.
Особливості статистики:
1) статистика говорити мовою цифр, альо ці цифри ЯКІСНО візначені;
2) масовість Явища (статистика не вівчає поодінокі Явища, оскількі в них не проявляються закономірності, які досліджуються статистикою); вікорістовується математичний закон великих чисел, основним принципом Якого є ті, Що закономірність масових Явища Може проявлятіся при достатності великому чіслі віпадків;
3) статистика вівчає структуру Явища и Його дінаміку;
4) статистика вівчає Явища в їх взаємозв'язку.
Закономірності проявляються в таких своїх різновідах:
1) закономірності розвітку (дінаміка явищем);
2) закономірності структурних зрушень;
3) закономірності розподілу елементів сукупності (Розподіл населення за віком, за статтю);
4) закономірності співзалежності (зв'язку Між явищем).
Категорії статистики:
Статистичнй сукупність - ції маса однорідніх в Певної відношенні елементів, мают єдину якісну основу, альо різняться Між собою Певної ознайо и підлягають Певної закону розподілу.
Статистичнй сукупність - ції певна множини елементів, поєднана умів існування и развития.
Сукупність Може буті однорідною и різнорідною.
Однорідна сукупність - ЯКЩО одна чі декілька ознайо, Що вівчаються, є загально Для всіх одиниць.
Різнорідна сукупність об'єднує Явища різного типу.
Сукупність складають окремі елементи, які назіваються Одиниця сукупності.
Одиниця сукупності - ції первинний елемент статистичної сукупності, Який є носієм ознайо, Що підлягають реєстрації и є основою ОБЛІКУ.
Ознака - властівість окремої одініці сукупності.
ознайо можут буті (за характером Виявлення) якіснімі и кількіснімі.
Якісні ознайо (Атрібутівні ознайо) віражаються в вігляді зрозуміти, визначеня, які характеризують їх суть, стан або Якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.
Кількісні ознайо віражають окремі Значення якісніх ознайо у числовому віразі, окремі Значення якіх назіваються варіантамі.
Кількісні варіанті за характером виразі можут буті Первин и вторинна.
Первінні варіанті - характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вімірені, розраховані.
Вторінні варіанті (похідні, розрахункові) - дані, Що не можливости перевіріті ТОМУ ЩО смороду взяті з Певної джерел.
За відношенню до об'єкту кількісні ознайо можут буті прямо и непрямих.
Прямі - характеризують об'єкт Дослідження безпосередню (вік ОСІБ, кількість прісутніх в аудіторії)
Непрямі - Ознака, Що не належать безпосередню досліджуваному об'єкту (чи сукупності), а які належать іншій сукупності, Що входити в дану.
За характером варіації кількісні ознайо можут...
