Додаткове завдання
На тему : В«Методологія інформаційного моделювання Мартіна В»
ВСТУП
На рубежі 80-х р.р. Дж. Мартін виступив із проектом, названим нової інформаційної технологією (НІТ). Необхідність НІТ обумовлювалася тим, що тривалість традиційних методів розробки інформаційних систем перевершувала час безумовного морального старіння їх специфікацій. З моменту, коли були сформовані і затверджені вимоги до майбутньої системи і до початку її дослідної експлуатації ці вимоги безнадійно застарівали. Для виходу з цієї ситуації було запропоновано участь у процесі створення і проектування системи майбутніх користувачів.
Використовуючи мови програмування надвисокого рівня, спеціальні мови запитів до баз даних, і спеціальні мови для формальних специфікацій, користувач, згідно задумом автора НІТ, повинен був реалізувати прототип майбутньої системи, який передбачав всі потрібні функції, але не задовольняв вимогам ефективності використання ресурсів. Це реалізовувалося професійними програмістами, які формували ПО майбутньої системи.
Перший крок до НІТ був зроблений, коли ПЕОМ стали застосовуватися при вирішенні практичних завдань, таких як, управління діяльністю підприємств, планування, інформаційний пошук у великих масивах інформації, тобто з появою якісно нового типу - ІС. Склався також певний комплекс вимог для ПЕОМ.
Методологія інформаційного моделювання Мартіна
Методологія Мартіна надає загальну стратегію розробки інформаційних систем, фокусуючу увагу на стратегічному плануванні та бізнес-процесах. У той Водночас вона є і інженерним підходом до розробки ПЗ, тому забезпечує спадну покрокову процедуру побудови інформаційної системи (дозволяючи при цьому працювати з неієрархічну структуру даних). Підхід Мартіна базується на двох концепціях:
В· пошарового цілісного підходу до розробки інтегрованих додатків, що базується на стратегічному плані розвитку інформаційних систем;
В· первісної спрямованості на моделювання даних, а потім на функціональне моделювання
Основні етапи підходу Мартіна наведено на рис. 1.
Рис. 1 . Основні етапи підходу Мартіна
1. Етап стратегічного інформаційного планування починається з побудови стратегічного плану для бізнес-системи, що включає цілі та стратегії їх досягнення. Далі будується модель предметної області, що відображає існуючу специфіку і визначає основні бізнес-процеси та організаційну структуру бізнес-системи, а також визначається порядок розробки інформаційної системи. При моделюванні використовуються діаграми декомпозиції (ієрархічні деревоподібні структурні діаграми) і діаграми "сутність-зв'язок" для представлення основних бізнес-процесів і структур даних, відповідно.
2. На етапі аналізу основні бізнес-процеси, розроблені на етапі 1), використовуються для розбиття загальної задачі на приватні, при цьому основна увага приділяється визначенню інформаційної та функціональної моделей для приватних завдань. При цьому діаграми "сутність-зв'язок" трансформуються в нормалізовану модель даних, а діаграми декомпозиції розподіляються по підзадач. Для представлення процесів служать DFD, діаграми залежності даних (діалект DFD) і діаграми декомпозиції, а для співвіднесення даних і процесів, в яких ці дані використовуються, застосовуються матриці "сутність/процес".
3. На етапі логічного проектування IE стає аналогічна SE для розробки ПЗ. Базою для проектування є процеси, розроблені на етапі аналізу. Використовуючи методики низхідній функціональної декомпозиції, проектуються специфікації обробки в процесах і їх логічні структури даних. При цьому використовуються діаграми структури даних (діалект ERD), що визначають типи сутностей, їх атрибути і зв'язки, діаграми декомпозиції і діаграми діяльності (Вид мініспеціфікаціі), що деталізують логіку процесів. Для узгодження вимог користувача створюються прототипи користувальницьких інтерфейсів з допомогою схем екранів/звітів.
На етапі фізичного проектування та реалізації виробляється перетворення логічної моделі ІС в фізичну і її реалізація.
Для повного уявлення про програмний продукт необхідна також текстова інформація описового характеру.
Ще більшу значимість інформаційні моделі та структури даних мають для інформаційного моделювання предметної області , в основі якого положення про визначальну роль даних при проектуванні алгоритмів і програм. Підхід з'явився в умовах розвитку програмних засобів організації збереження і обробки даних - СУБД.
основоположників інформаційної інженерії - Дж. Мартін - виділяє наступні складові даного підходу:
В· інформаційний аналіз предметних областей (бізнес - областей);
В· інформаційне моделювання - побудова комплексу взаємопов'язаних моделей даних;
В· системне проектування функцій обробки даних;
В· детальне конструювання процедур обробки даних.
Спочатку будуються інформаційні моделі різних рівнів подання:
В· інформаційно-логічна модель, яка не залежить від засобів програмної реалізації зберігання і обробки даних, що відображає інтегровані структури даних предметної області;
В· даталогіческіе моделі, орієнтовані на середу зберігання і обробки даних.
даталогіческіе моделі мають логічний і фізичний рівні уявлення. Фізичний рівень відповідає організації зберігання даних в пам'яті комп'ютера. Логічний рівень даних стосовно до СУБД реалізований у вигляді:
В· концептуальної моделі бази даних - інтегровані структури даних під керуванням СУБД;
В· зовнішніх моделей даних - підмножина структур даних для реалізації додатків.
Засобами структур даних моделюються функції предметної області, простежується взаємозв'язок функцій обробки, уточнюється склад вхідної та вихідної інформації, логіка перетворення вхідних структур даних у вихідні. Алгоритм обробки даних можна представити як сукупність процедур перетворень структур даних у відповідності з зовнішніми моделями даних.
Вибір засобів реалізації бази даних визначає вид даталогіческіе моделей і, отже, алгоритми перетворення даних. У більшості випадків використовується реляційне подання даних бази даних і відповідні реляційні мови для програмування (маніпулювання) обробки даних СУБД і реалізації алгоритмів обробки. Даний підхід використаний у багатьох CASE-технологіях.
Об'єктно-орієнтований підхід до проектування програмних продуктів заснований на:
В· виділенні класів об'єктів;
В· встановленні характерних властивостей об'єктів і методів їх обробки;
В· створенні ієрархії класів, спадкуванні властивостей об'єктів і методів їх обробки.
Кожен об'єкт об'єднує як дані, так і програму обробки цих даних та належить до певного класу. За допомогою класу один і той же програмний код можна використовувати для стосовних до нього різних об'єктів.
Об'єктний підхід при розробці алгоритмів і програм передбачає:
В· об'єктно-орієнтований аналіз предметної області;
В· об'єктно-орієнтоване проектування.
Об'єктно-орієнтований аналіз - аналіз предметної області та виділення об'єктів, визначення властивостей і методів обробки об'єктів, встановлення їх взаємозв'язків.
Об'єктно-орієнтоване проектування з'єднує процес об'єктної декомпозиції та вистави з використанням моделей даних проектованої системи на логічному і фізичному рівнях, в статиці і динаміці.
Для проектування програмних продуктів розроблені об'єктно-орієнтовані технології, які включають в себе спеціалізовані мови програмування і інструментальні засоби розробки користувальницького інтерфейс...