1. роль и Місце економетричних моделей в управлінні економічнімі системами
Сучасні методи Управління економічнімі системами та процесами базуються на широкому вікорістанні математичних методів та ЕОМ. Застосовуваті математику для розв'язування Певної Економічних завдань Почаїв Дуже давно, сотні РОКІВ того. Альо Протяг останніх 50-60 РОКІВ, коли економічна наука сягнула Певної рубежів у своєму розвітку i в ній посталі Задачі, які НЕ вдається розв'язати за допомог традіційніх Економічних методів, математика посіла в Цій науці Одне з основних місць.
Сформувався напр теоретично-практичних досліджень - економiки-математичне моделювання. Математичне моделювання є вираженість процесу матем5атізації наукового економічного знання. Математика, пронікаючі в сутність економічної науки, приносити Із собою точність та унiверсальнiсть розв'язків, строгість i довершеність наукових концепцій. З розвитку математики, електронно-обчіслювальної технікі, загальнометодологічніх та Економічних наук дедалі Ширшов вікорістовують математічні Моделі.
математичних модель об'єкта (процесу, Явища) містіть три групи елементів:
1) характеристику об'єкта, Якові потрібно візначіті (невiдомi величини), - Вектор Y = (yi);
2) характеристики зовнiшнiх (Щодо модельованого об'єкта) умов, які змінюються, - X (xi);
3) сукупність внутрiшнiх параметрів об'єкта - А.
множини параметрів X и A можут розглядатісь Як екзогенні величини (тобто Такі, які визначаються поза рамками Моделі), а величини, Що належать вектору Y, - Як ендогенні (тобто Такі, які визначаються за допомог Моделі).
математичних модель можна тлумачіті Як особливий Перетворювач зовнiшнiх умів об'єкта Х (входу) на характеристики об'єкта Y (виходе), які мают буті знайдені.
залежних від способу вираженість спiввiдношень Між зовнішнімі умів, внутрiшнiмі параметрами та характеристиками, які мают буті знайдені, математічні Моделі поділяються на Дві групи: структурні та функцiональнi.
Структурні Моделі відбівають внутрішню Органiзацiя об'єкта: Його складові, внутрiшнi параметри, їх зв'язок Із В«входомВ» i В«виходомВ» i т. ін. Розрізняють три види структурних моделей:
1) Yi = fj (A, X) (j ГЋ J); (1.1)
2) Yi (A, X, Y) = 0 (i ГЋ I); (1.2)
З) iмiтацiйнi Моделі.
У моделях Першого увазі ВСІ невiдомi величини подаються у вігляді явніх функцій від зовнiшнiх умов i внутрiшнiх параметрів об'єкта.
У моделях іншого виду невiдомi визначаються одночасно Із системи I рівнянь, нерівностей i т. ін.
У iмiтацiйніх моделях невiдомi величини визначаються кож одночасно Із вхіднімі параметрами, альо конкретній Вигляд спiввiдношень Невідомий. Моделі типом (1.1), (1.2) можна розв'язати за допомог чисельного алгорітмів. Возможности Побудова моделей (1.1) практично необмежені. Для розв'язування Задачі (1.2), Яка НŠ​​зводіться до Задачі (1.1), необхідно мати Спеціальний алгоритм, за Яким НЕ Тільки знаходять розв'язки, а й віявляють Загальні Властивості розв'язків, Що не залежався від конкретних параметрів Задачі.
Імiтацiйнi Моделі НЕ зводяться до чітко визначених математичних задач, а тому потрібно знаходіті особливі способи для відшукання розв'язків. Такі Моделі вінікають у разі Спроба дати математичний опис особливо доладні об'єктів (Складаний систем). Для Дослідження ціх об'єктів (систем) вікорістовуються порівняно Нові математічні методи: теорія Випадкове процесів, теорія Ігор та статистичних рішень, теорія автоматів и т. ін. Активну роль у процесі такого моделювання відіграють ЕОМ.
Імітаційні Моделі НЕ мают чіткого зображення внутрішньої організації (Структури) об'єкта, i тому їм належиться проміжне Місце Між структурними та функціональнімі моделями.
Основна Ідея функціональніх моделей - пізнання сутності об'єкта через найважлівiшi вияви цієї сутності: дiяльнiсть, Функціонування, поводження. Внутрішня структура об'єкта при цьому вівчається, а тому iнформацiя про структуру не вікорістовується. Функціональна модель опісує поводження об'єкта так, ЩО, задаючі значення В«входуВ» Х, можна дістаті Значення В«виходуВ» Y (без участі інформації про параметри):
Y = A (X). (1.3)
Побудуваті функціональну модель - означає знайте оператор А, Який пов'язує Х i Y.
Вiдмiнностi Між структурними та функціональнімі моделями мают відносній характер. Вивчення структурних моделей Дає одночасно цінну iнформацiя про поводження об'єкта. Водночас Вивчення функціональніх моделей супроводжується формулювання гіпотез про внутрішню структуру об'єкта.
Економетрічнi Моделі належать до функціональніх моделей. Смороду кiлькiсно опісують зв'язок Між віхіднімі Показники Х економічної системи та Результативність Показники Y. У загально вігляді економетричну модель можна запісаті так:
Y = f (X, u) (1.4)
де Х - віхiднi економiчнi Вінницький національний;
u - випадкові, або стохастичності, складового.
Показники Х бувають детермінованімі i стохастичності. Адитивною складовою u - ції Випадкове змінна, а отже, з оглянувши на ті, Що перелогових змінна Y покладів від u, вон кож стохастичності. Звідсі віпліває Висновок: економетричні моделі є стохастичності.
Побудова i Дослідження економетричних моделей мают певні Особливості. Ці Особливості пов'язані з тім, Що економетрічнi Моделі є стохастичності. Смороду опісують кореляційно-регресiйній зв'язок Між економічнімі показників. Цею зв'язок кiлькiсно характеризує наявні закономiрностi Економічних процесів та Явища. Отже, щоб побудуваті економетричну модель, необхідно:
1) мати достатності велику сукупність спостережень даніх;
2) Забезпечити однорiднiсть сукупності спостережень;
3) Забезпечити точність вихідних даніх.
2. економетричну модель и Проблеми економетричного моделювання
економетричного моделювання реальних соцiально-економiчніх процесів i систем, Як правило, спрямоване на Досягнення двох тіпів кінцевіх прикладних результатів:
Отримання прогнозом Економічних показніків, Що характеризують стан та Розвиток економічної системи;
iмiтування різніх можливости сценаріїв соцiально-економiчного розвітку економічної системи (багатоваріантний Сценарій, Розрахунки, сітуаційне моделювання).
У постановці завдань економетричного моделювання доцільно візначаті їхній iєрархiчній Рівень i тип. Поставлені Задачі можут належати до макрорівня (Країна, Міждержавний аналіз), мезорiвня (регіони всередіні Країни) i мiкрорiвня (підпріємства, фірмі, сім'я) i буті спрямованостей на розв'язок харчування iнвестіцiйної, фінансової або соціальної політики, ціноутворення, розподільніх відносін i т. ін.
економетричну модель містіть набор регресійніх рівнянь, Що опісують стохастічні зв'язки Між досліджуванімі економічнімі показники, а кож певні тотожності, які характеризують спiввiдношення Між економічнімі показників.
Найпошіренішій математичний вигляд досліджуваніх взаємозв'язків лiнiйній (Відносно параметрів) i адитивною за формою. При цьому можліві сітуації, коли одні й ті Самі Вінницький національний в одних рівняннях вiдiграють роль пояснюваніх змінніх, а в інших - пояснювальніх (Такі Моделі назівають системами одночасніх рівнянь).
До основних проблем економетричного моделювання належать:
iдентіфiкацiя змінніх та вісування гіпотезі про спеціфiкацiю Моделі;
спеціфiкацiя економетричної Моделі;
методи оцінювання параметрів Моделі;
веріфiкацiя Моделі;
прогноз пояснюваніх змінніх на Основі Моделі.
Розв'язання ціх проблем значний мірою базується на математичних-Статистичнй iнструментарiї. Велика УВАГА пріділяється методам багатовімірного аналізу i, передусім, методам розпізнавання соцiально-економiчніх образів, їх тіпологiзацiї.
3...
