Зміст
Введення
1 Творчі завдання і методи їх рішень
1.1 Метод В«мозкового штурму
1.2 Відомі прийоми ТРИЗ
1.3 Раціональна тактика вирішення винахідницьких задач
Висновок
Список літератури
Введення
Метою даної роботи є вивчення інтуїтивних і раціональних методів підходу до вирішення творчих завдань.
В даний час в навчальних закладах Росії відбуваються процеси перетворення і оновлення системи освіти, де новим стилем взаємодії педагогів і учнів, студентів вважаються відносини, засновані на демократичних принципах, співробітництво, творчості, довірі, участю, партнерство.
Думка про необхідність розробки ефективних методів розв'язання творчих завдань - завдань, що не мають чітких механізмів вирішення, висловлювалася давно. І, тим не менш, до середини XX століття винахідницькі завдання вирішувалися В«методом проб і помилокВ» зміцнюючи переконання, що прагнення розкрити секрети творчості безперспективно.
Приблизно з середини 40-х років в Америці і Європі з'являються публікації відразу про декілька методах вирішення творчих завдань: В«мозковий штурм В»,В« синектика В»,В« морфологічний аналіз В»,В« метод контрольних питань В», В«Метод каталогаВ», В«метод фокальних об'єктівВ». Вони осно-вани на принципі активізації висування і перебору варіантів. Осборн, Гордон вперше довели на практиці можливість - хоч і в обмежених межах - керувати творчим процесом. Основне протиріччя цих методів: можна заощадити час на генерації ідей, але це призводить до великих витратами часу на їх аналіз та вибір найкращого варіанта. Це зумовило їх поразка при вирішенні завдань ценою в сотні і тисячі проб. У подальшому ці методи не розвивалися, залишаючись в рамках вихідних формул. Також закінчилася невдачею спроба їх об'єднання.
Основна ідея ТРИЗ: розвиток технічних систем визначається об'єктивними, пізнаваними Закономірно-ми. Цим законам підкоряється розвиток будь-яких технічних систем - Від кавоварки до космічної станції. Мета розробки - дати кожній людині (Незалежно від таланту і здібностей) реальну можливість робити винаходи. У цьому полягає актуальність даної теми. Адже темпи технічного прогресу безпосередньо залежать від винахідників, а економічні успіхи - від темпів технічного прогресу. Багато винаходи, відкриття, ідеї спізнюються, як мінімум, на кілька років і, отже, деколи вже бувають марні.
Серед основних завдань можна виділити наступні:
1. Розглянути метод В«Мозкового штурмуВ».
2. Визначити деякі прийоми ТРИЗ.
3. Проаналізувати раціональну тактику розв'язання винахідницьких завдань.
В якості основних джерел використані роботи Воронової, Столярова та інших авторів. Дані роботи дозволили дати більш якісну характеристику в області методів розв'язання винахідницьких завдань.
1 Творчі завдання і методи їх розв'язання
1.1 Метод В«мозкового штурмуВ»
Ф. Енгельс у свій час дуже точно помітив, що коли в промисловості виникає потреба, то вона рухає науку швидше, ніж десятки університетів. Ця думка застосовна і до розвитку технічного творчості.
У 40-і роки нашого століття виникла гостра потреба в активних методах пошуку технічних рішень. Дефіцит цих методів позначався на інтенсивності розвитку атомної енергетики, ракетобудування, електронно-обчислювальної техніки та ін Почалися пошуки наукової організації творчої праці. Вони велися за різними напрямами. По-перше, стало ясно, що вирішення складних завдань не під силу навіть геніальним винахідникам-одиначкам, потрібні колективні зусилля, що дозволяють охопити розв'язувані проблеми всебічно. По-друге, в умовах дефіциту часу науковий пошук повинен супроводжуватися інтенсивної генерацією ідей. По-третє, потрібно визначити, як в загальному потоці нових ідей підвищити В«концентраціюВ» ідей оригінальних, перспективних.
Пошуки наукової організації творчої праці призвели до появи нових методів вирішення технічних завдань. Першим з них став метод В«мозкового штурму В», запропонований американським підприємцем і винахідником А. Осборном. Помітивши, що одні винахідники більш схильні до генерування ідей, а інші - до їх критичному аналізу, А. Осборн запропонував доручати пошук рішень технічних завдань колективу із груп таких В«генераторівВ» і В«ЕкспертівВ». Були розроблені наступні правила В«мозкового штурмуВ».
1. Оптимальне кількість людей, які вирішують пошукову задачу методом В«мозкового штурмуВ», повинно складати 12-25 людино. Половина з них генерує ідею, а інша її аналізує. У групу В«генераторівВ» включають людей з бурхливою фантазією. Бажано, щоб до складу цієї групи увійшли й фахівці - суміжники, і один, дві людини з боку, що не мають відношення до розв'язуваної задачі. У групу В«експертівВ» вводять людей з аналітичним, критичним складом розуму. Керує В«сесієюВ» ведучий, найбільш досвідчений учасник В«мозкового штурмуВ».
2. Основна задача В«генераторівВ» повинна полягати в пропозиції максимальної кількості ідей рішення пошукової задачі (в тому числі ідей фантастичних, а іноді і жартівливих). Ідеї вЂ‹вЂ‹протоколюються або фіксуються за допомогою магнітофона. Завдання В«ЕкспертівВ» полягає у відборі прийнятних ідей. Веду-щий, не вдаючись до наказам і критичних зауважень, ставить питання, іноді підказує і уточнює висловлювання учасників обговорення, стежить, щоб бесіда не переривалася.
3. Тривалість В«СесіїВ» повинна залежати від складності розв'язуваної задачі, але не перевищувати 30-50 хв.
4. Між учасниками В«мозкового штурмуВ» мають бути встановлені вільні і доброзичливі відносини. При генерації ідей забороняється всяка критика, скептичні посмішки, жести і міміка. Треба, щоб ідеї, висунуті одним учасником, підхоплювалися і розвивалися іншими. Аналіз ідей групою В«експертівВ» проводиться дуже уважно. Без ретельного аналізу не повинні бути знехтувані навіть найфантастичніші або абсурдні ідеї. При цьому в ході аналізу ідеї оцінюються (наприклад, в десятибальною системою), враховується думка кожного В«ЕкспертаВ». У випадках розбіжностей в оцінці проводять додатковий аналіз.
5. Якщо В«СесіяВ» закінчилася безуспішно і задача не вирішена, повторювати її з попередніми установками немає сенсу. Потрібно замінити склад груп або змінити формулювання завдання, залишивши кінцеву мету.
Досвід використання В«мозкового штурмуВ» показує, що генерації ідей сприяють такі прийоми, як аналогія (зроби так, як це робилося при вирішенні іншої задачі), інверсія (зроби навпаки), фантазія (запропонуй щось нездійсненне) та ін Велику роль відіграють тут і суб'єктивні якості учасників штурму - наявність минулого досвіду, боязнь виявитися марним, відсутність творчого настрою, втома і т. д.
На перший погляд В«мозковий штурмВ» може здатися не дуже-то застосуємо для рішення конкретних винахідницьких і раціоналізаторських задач. Однак це не так. Його ефективність можна проілюструвати таким прикладом.
У 1986 р. Центральне телебачення організувало серію науково-публіцистичних передач В«Потрібно ідеяВ» (з метою популяризації методів вирішення творчих завдань). Одна з цих телепередач була присвячена В«мозкового штурмуВ». Під час передачі потрібно було В«дати пораду РобінзонуВ», як витягнути до берега з лісу човен, - порада тим, хто займається В«немеханізованим такелажемВ». Учасниками цієї передачі були студенти і викладачі московських вузів, фахівці з підприємств, відомі винахідники і раціоналізатори, а також люди, професії яких зовсім не пов'язані з технікою. [8; С.42]
Серед безлічі генерованих ідей виявилися такі, які не тільки були схвалені В«ЕкспертамиВ», але й, як виявилося згодом, знайшли практичне застосування. У журналі В«Винахідник і раціоналізаторВ» повідомлялося, що бакинський інженер Рзаєв розвинув ідею висихаючого каната, зап...
