Міністерство аграрної політики України
Луганський національний аграрний університет
Кафедра
економічної кібернетики
Курсова робота
з дисципліни моделювання економіки:
"Оптимізація виробничо-галузевої структури сільськогосподарського підприємства "
Луганськ - 2005
Зміст
Ведення
1.Теоретіческіе питання оптимізації виробництва структури сільськогосподарського підприємства:
1.1 Сільськогосподарське підприємство як об'єкт економіко-математичного моделювання
1.2 Економічна необхідність оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства
1.3 Економіко-математичні моделі оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства
2. Оптимізація структури виробництва сільськогосподарського
підприємства:
2.1. Постановка економіко-математичної задачі оптимізації структури виробництва сільськогосподарського підприємства
2.2. Методика підготовки техніко-економічних коефіцієнтів та об'єктів обмежень матриці задачі
2.3 Економіко-математична модель (числова) оптимізації структури виробництва сільськогосподарського підприємства
2.4 Оптимальний план структури виробництва
сільськогосподарського підприємства
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Ведення
Для вивчення і відтворення численних зв'язків в економіці і вимірювання ступеня впливу різних факторів на результати виробничої діяльності, а також для вирішення конкретних планово-економічних завдань за допомогою математичних методів і ЕОМ застосовується моделювання економічних процесів.
Під моделюванням мається на увазі відтворення або імітування поведінки реально існуючої системи на її аналогу або моделі, за результатами В«програванняВ» якої на ЕОМ можна судити про реальні процеси, що відбуваються в дійсності. Важливо побудувати математичну модель правильно, тобто так, щоб вона достатньо повної точно відображала за допомогою нерівностей і рівнянь найбільш істотні зв'язки і залежності модельованих економічних систем або процесів. Таку модель називають економіко-математичною. За визначенням академіка В. С. Немчинова, вона являє собою концентроване вираження загальних взаємозв'язків і закономірностей економічного явища в математичній формі.
Моделювання сільськогосподарських підприємств має ряд особливостей. Так, оптимальне рішення, отримане при використанні методів математичного програмування, може не завжди відповідати оптимуму з економічних позицій. Це невідповідність тим більше, чим менше враховано в моделі кількісних зв'язків між окремими факторами, що впливають один на одного і на кінцеві результати. Інакше кажучи, в моделі повинні знайти відображення всі умови, що визначають дану економі-чний проблему. У переліку цих умов поряд з економічними повинні бути агротехнічні, зоотехнічні, біологічні, технічні та інші. Для цього необхідні міцні знання в області технології, техніки, економіки, планування і організації сільськогосподарського виробництва. Велике, можна сказати, вирішальне значення для грамотної побудови економіко-математичної моделі та отримання прийнятних оптимальних рішень має достовірна інформація про конкретний моделюється об'єкті. Повнота і правильність інформації дозволяють досить точно описати мовою математики все залежності, зв'язки між досліджуваними економічними явищами.
1. Теоретичні питання оптимізації виробництва структури сільськогосподарського підприємства
1.1 Сільськогосподарське підприємство як об'єкт
економіко-математичного моделювання
Планування на рівні сільськогосподарського підприємства покликане визначати основні цілі розвитку виробництва і кошти, які необхідні для досягнення цих цілей. Розробка планів завжди спрямована на підвищення ефективності виробництва, яку можна досягти лише при дотриманні принципу пропорційного розвитку галузей. Для цього необхідна балансова ув'язка всередині сільськогосподарського підприємства між його виробничими ресурсами та запланованими обсягами виробництва продукції, між рослинництвом і тваринництвом, окремими сільськогосподарськими культурами і окремими групами і видами худоби між собою.
Співвідношення галузей в сільськогосподарському підприємстві та його спеціалізація визначається в першу чергу економічними умовами; воно має відповідати, з одного боку, потребам суспільства в продуктах сільського господарства, що знаходить своє відображення в планових завданнях, а з іншого - сприяти найбільш повному і ефективному використанню земельних, трудових і матеріальних ресурсів господарства. Поряд з економічними умовами поєднання галузей за їх розмірами та кількістю визначається також технологічними, біологічними, грунтово-кліматичними та іншими умовами.
Все це робить проблему правильної спеціалізації і раціонального поєднання галузей сільськогосподарських підприємствах складної, різноманітної завданням. Зміна розміру навіть однієї з галузей в силу наявності прямих і зворотних зв'язків призводить до певних змін в інших і у всій структурі виробництва. Тому будь коригування плану зв'язана у фахівців сільського господарства, що використовують звичайні методи планування, з великими витратами часу, а результати розрахунків по цим планам можуть бути, як правило, значно покращені.
Застосування математичних методів і ЕОМ для вирішення даної проблеми значно підвищує ефективність планово-економічної роботи, воно дає можливість не тільки значно скоротити час обчислень, але і забезпечити отримання оптимальних результатів.
Під оптимальною виробничою структурою сільськогосподарського підприємства слід розуміти такі кількісні співвідношення між окремими галузями, які, забезпечуючи виконання державних планових завдань з продажу продукції, дозволяють найбільш повно і ефективно використовувати наявні й додатково залучаємо виробничі ресурси і отримати найвищий економічний ефект.
В результаті рішення економіко-математичної задачі оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства визначають: склад і розміри основних і додаткових галузей господарства; посівні площі різних культур і поголів'я худоби; обсяги виробництва валової і товарної продукції по кожній галузі, показники розподілу виробничих ресурсів за галузями з урахуванням їх можливого поповнення; основні результативні показники господарства - Вартість валової і товарної продукції, прибуток, рентабельність, продуктивність праці і т. д.
1.2 Економічна необхідність оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства
В системі моделей оптимального планування сільського господарства на рівні підприємства також важливе місце займає модель оптимізації виробничо-галузевої структури. Вона дає можливість визначати основні параметри розвитку виробництва для поточного і перспективного планування, може використовуватися для аналізу сформованої структури виробництва, що дозволяє виявити більш доцільні шляхи використання ресурсів і можливості збільшення обсягів виробництва продукції, спираючись на фактичні дані за попередні роки.
Модель оптимізації виробничої структури агропромислового підприємства є складовою частиною моделі оптимізації розвитку і розміщення агропромислового об'єднання. З іншого боку, вона включає в себе як найважливішу складову частину (блок) модель оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства. Крім цього, в модель входять блоки промислової переробки сільськогосподарської продукції та зв'язки між сільськогосподарським і промисловим виробництвом.
У підсистемі моделей агропромислового підприємства модель оптимізації його виробничої структури входить в центральний бл...
