Курсова робота
"Оптимізація виробничої структури сільськогосподарського підприємства "
2009
Зміст
Ведення
Глава 1.Теоретіческіе питання оптимізації виробництва структури сільськогосподарського підприємства:
1.1 Сільськогосподарське підприємство як об'єкт економіко-математичного моделювання.
1.2 Економічна необхідність оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства.
1.3 Економіко-математичні моделі оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства.
Глава 2. Оптимізація структури виробництва сільськогосподарського
підприємства:
2.1 Постановка економіко-математичної задачі оптимізації структури виробництва сільськогосподарського підприємства.
2.2 Методика підготовки техніко-економічних коефіцієнтів і об'єктів обмежень матриці задачі.
2.3 Економіко-математична модель (числова) оптимізації структури виробництва сільськогосподарського підприємства.
2.4 Оптимальний план структури виробництва
сільськогосподарського підприємства.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Ведення
Актуальність теми. Для вивчення і відтворення численних зв'язків в економіці та вимірювання ступеня впливу різних факторів на результати виробничої діяльності, а також для вирішення конкретних планово-економічних завдань за допомогою математичних методів і ЕОМ застосовується моделювання економічних процесів.
Під моделюванням мається на увазі відтворення або імітування поведінки реально існуючої системи на її аналогу або моделі, за результатами В«програванняВ» якої на ЕОМ можна судити про реальні процеси, що відбуваються в дійсності. Важливо побудувати математичну модель правильно, тобто так, щоб вона достатньо повною точно відображала за допомогою нерівностей і рівнянь найбільш істотні зв'язки і Залежно модельованих економічних систем або процесів. Таку модель називають економіко-математичною. За визначенням академіка В. С. Немчинова, вона являє собою концентроване вираження загальних взаємозв'язків і закономірностей економічного явища в математичній формі.
Моделювання сільськогосподарських підприємств має ряд особливостей. Так, оптимальне рішення, отримане при використанні методів математичного програмування, може не завжди відповідати оптимуму з економічних позицій. Ця невідповідність тим більше, чим менше враховано в моделі кількісних зв'язків між окремими чинниками, що впливають один на одного і на кінцеві результати. Інакше кажучи, в моделі повинні знайти відображення всі умови, що визначають дану економічну проблему. У переліку цих умов поряд з економічними мають бути агротехнічні, зоотехнічні, біологічні, технічні та інші. Для цього необхідні міцні знання в області технології, техніки, економіки, планування і організації сільськогосподарського виробництва. Велике, можна сказати, вирішальне значення для грамотної побудови економіко-математичної моделі та отримання прийнятних оптимальних рішень має достовірна інформація про конкретний моделюється об'єкті. Повнота і правильність інформації дозволяють досить точно описати мовою математики все залежності, зв'язки між досліджуваними економічними явищами.
Раціональна організація виробництва сільськогосподарських підприємств має величезне значення в даний час. При все більш посилює кризу, коли відбувається скорочення виробництва, найважливішим стає знайти ті можливості, ті ресурси, які б відновили рівень і темп розвитку виробництва. Оцінивши ефективність своєї діяльності, сільськогосподарські підприємства можуть вибрати економічно вигідний напрямок, яке б відповідало б можливостям підприємства і сформованим економічним умовам.
У зв'язку з цим особливу значення набуває оптимізація виробничої структури підприємства. Економіко-математична модель дає можливість визначити основні параметри розвитку виробництва для поточного і перспективного планування, може використовуватися для аналізу сформованої структури виробництва, що дозволяє виявити більш доцільні шляхи використання ресурсів і можливості збільшення обсягів виробництва продукції, спираючись на фактичні дані за попередні роки. Склад змінних і обмежень даної моделі, характер вхідної інформації і використовувані прийоми моделювання в значній мірі аналогічні багатьом іншим важливим економіко-математичним моделям. Таким чином, підготовка курсового проекту по даній темі сприяє поглибленню та закріпленню знань в області економіки і організації сільськогосподарського виробництва та математичного моделювання економічних процесів у сільському господарстві.
Таким чином, метою даного курсового проекту є:
В· поглиблення теоретичних знань з математичного моделювання економічних процесів в сільському господарстві;
В· отримання практичних навичок постановки, рішення та аналізу економіко-математичних завдань на конкретних матеріалах.
Джерелами вихідної інформації для розробки числової економіко-математичної моделі є дані бізнес-плану, річний звіт підприємства і нормативні довідники по рослинництву і тваринництву, в тому числі і спеціальна література.
Глава 1. Теоретичні питання оптимізації виробництва структури сільськогосподарського підприємства
1.1 Сільськогосподарське підприємство як об'єкт економіко-математичного моделювання
Планування на рівні сільськогосподарського підприємства покликане визначати основні цілі розвитку виробництва і засоби, які необхідні для досягнення цих цілей. Розробка планів завжди спрямована на підвищення ефективності виробництва, яку можна досягти лише при дотриманні принципу пропорційного розвитку галузей. Для цього необхідна балансова ув'язка всередині сільськогосподарського підприємства між його виробничими ресурсами та запланованими обсягами виробництва продукції, між рослинництвом і тваринництвом, окремими сільськогосподарськими культурами і окремими групами і видами худоби між собою.
Співвідношення галузей в сільськогосподарському підприємстві та його спеціалізація визначається в першу чергу економічними умовами; воно має відповідати, з одного боку, потребам суспільства в продуктах сільського господарства, що знаходить своє відображення в планових завданнях, а з іншого - сприяти найбільш повному і ефективному використанню земельних, трудових і матеріальних ресурсів господарства. Поряд з економічними умовами поєднання галузей за їх розмірами і кількістю визначається також технологічними, біологічними, грунтово-кліматичними та іншими умовами.
Все це робить проблему правильної спеціалізації і раціонального поєднання галузей, сільськогосподарських підприємствах складної, різноманітної завданням. Зміна розміру навіть однієї з галузей в силу наявності прямих і зворотних зв'язків призводить до певних змін в інших і у всій структурі виробництва. Тому будь-яка коригування плану зв'язана у фахівців сільського господарства, використовують звичайні методи планування, з великими витратами часу, а результати розрахунків по цим планам можуть бути, як правило, значно покращені.
Застосування математичних методів і ЕОМ для вирішення даної проблеми значно підвищує ефективність планово-економічної роботи, воно дає можливість не тільки значно скоротити час обчислень, але і забезпечити отримання оптимальних результатів.
Під оптимальною виробничою структурою сільськогосподарського підприємства слід розуміти такі кількісні співвідношення між окремими галузями, які, забезпечуючи виконання державних планових завдань з продажу продукції, дозволяють найбільш повно і ефективно використовувати наявні й додатково залучаємо виробничі ресурси і отримати найвищий економічний ефект [2].
В результаті рішення е...
