Введення
В останні роки спостерігається падіння виробничих показників сільськогосподарських підприємств Іркутської області. Це викликано соціально-економічними проблемами, наблюдающимися в перехідний період.
Одним з показників поліпшення економічної діяльності господарств є створення моделей орієнтованих на мінімізацію витрат або на максимізацію доходів від виробництва і реалізації продукції.
На протязі багаторічного періоду на кафедрі В«Інформатики та математичного моделюванняВ» вирішувалися задачі, пов'язані з оптимізацією структури виробництва, розподілом посівних площ в районах регіону, оптимізацією машинотракторного парку і т.д.
Впровадження ряду розробок у господарствах дозволили поліпшити економічний стан підприємств, за умови їх реальних ресурсних можливостей.
У дипломній роботі пропонується створити оптимізаційну модель по структурі виробництва тваринницької продукції. Дослідження виконувалися на матеріалах СХОАО В«БелореченскоеВ», що є провідним підприємством з виробництва курячого яйця.
У 2000-2002 рр.. підприємство проводило інтеграційні заходи по об'єднанню з господарствами Усольского і Черемховського районів. В результаті об'єднання СХОАО В«БелореченскоеВ» стало займатися також вирощуванням зернових культур, овочів, картоплі, а також виробництвом молочної та м'ясної продукції. В даний час від м'ясомолочної продукції підприємство отримує близько 20% від загальної виручки.
Метою роботи є розробка моделі оптимальної структури виробництва тваринницької продукції на підставі критерію максимізації прибутку.
Для досягнення поставленої мети вирішені наступні завдання:
1) аналіз економічного стану тваринницької галузі на підприємстві;
2) визначення тенденції розвитку тваринництва на підприємстві;
3) побудова структури моделі та аналіз інформації;
4) реалізація лінійної моделі.
На основі поставлених завдань визначена структура дипломної роботи, яка складається з 3 розділів.
У першому розділі представлені моделі, які застосовуються в сільськогосподарському виробництві, їх класифікація, можливості та вплив інформації на складність моделей.
У другому розділі проаналізовані природні, соціально-економічні умови району, в якому здійснюється виробництво сільськогосподарської продукції. Оцінено економічний стан підприємства. Основну увагу приділено динаміці виробництва тваринницької продукції.
В останньому розділі здійснюється вибір виду моделі, виявляється її структура, аналізується вихідна інформація. У результаті побудови лінійної моделі вирішена задача оптимізації структури виробництва тваринницької продукції із застосуванням критерію максимізації прибутку.
У роботі використані наступні методи: монографічний, економіко-статистичні і методи математичного програмування.
У додатках представлені розрахунки, вироблені за допомогою програми PLP.
1. Моделювання сільськогосподарських процесів
1.1 Моделі і їх класифікація
Модель - це такий матеріальний чи подумки представлений об'єкт, який у процесі дослідження заміщає об'єкт-оригінал так, що його безпосереднє вивчення дає нові знання про об'єкт-оригіналі [1].
Під моделюванням розуміється процес побудови, вивчення і застосування моделей. Воно тісно пов'язане з такими категоріями, як абстракція, аналогія, гіпотеза та ін Процес моделювання обов'язково включає і побудова абстракцій, і умовиводи за аналогією, і конструювання наукових гіпотез [36].
У планово-економічної роботі використовуються різноманітні типи моделей, що розрізняються цільовим призначенням, характером завдань, ступенем охоплення явищ, математичним апаратом і т.д.
В економіці широко застосовуються економіко-статистичні та економіко-математичні моделі.
Економіко-статистична модель являє кореляційне рівняння зв'язку залежного і декількох незалежних факторів, що визначають кількісне значення залежного чинника [14].
Кореляційно-регресійний аналіз є одним із значущих методів побудови математичних моделей в економіці. Його мета визначити загальний вигляд математичної моделі у вигляді рівняння регресії, розрахувати статистичні оцінки невідомих параметрів, що входять в це рівняння, і перевірити статистичні гіпотези про залежність функції від її аргументів [24].
Одним з найбільш поширених способів моделювання тенденції часового ряду є побудова аналітичної функції, що характеризує залежність рівнів ряду від часу, або тренда.
Кореляційну залежність між послідовними рівнями тимчасового ряду називають автокореляцією, кількісно її можна виміряти за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції між рівнями вихідного часового ряду і рівнями цього ряду, зсунутими на кілька кроків у часі [32].
В економіко-математичної моделі параметри зазвичай даються у вигляді таблиці чисел, пов'язаних в систему функціональних рівнянь різного типу.
Економіко-математичні моделі підрозділяють на детерміністичні та стохастичні.
До детерміністичним відносять моделі, в яких результат повністю і однозначно визначається набором незалежних змінних. Ці моделі будують на основі правил лінійної алгебри, вони являють собою системи рівнянь, спільно розв'язуваних для отримання результатів.
Детерміністичні моделі підрозділяють на балансові та оптимізаційні. Балансові моделі, що виражають вимога відповідності наявності ресурсів і їх використання, як правило, характеризуються системою балансових таблиць, які зазвичай мають форму шахового балансу і можуть бути записані у вигляді квадратних матриць [2].
Найбільш обширний клас моделей, що застосовуються на практиці, - оптимізаційні, які засновані на методах математичного програмування. Оптимізаційні моделі відрізняються від балансових тим, що метою їх побудови є не стільки опис структури економічної системи, скільки опис умов її функціонування. Дані моделі призначені для вибору найкращого варіанту з певного числа варіантів виробництва, розподілу чи споживання. Прикладом побудови таких моделей в сільському господарстві є оптимізаційна модель структури виробництва сільськогосподарської продукції, яка спрямована на досягнення максимальної прибутку при оптимальній структурі виробництва.
Оптимізаційні моделі бувають лінійні і нелінійні. Лінійні оптимізаційні моделі базуються на теорії лінійного програмування. Вони володіють простою структурою, математичний апарат для їх реалізації на комп'ютері добре розроблений, а результати моделювання легко інтерпретуються традиційними економічними термінами [4].
В Водночас нерідко зустрічаються умови, коли залежності між обсягами видів діяльності або в цільовій функції нелінійні.
Стохастичні моделі описують випадкові процеси, що підкоряються законам теорії ймовірності. У цих моделях або вихідні дані, або шуканий результат виражаються не певними величинами, а вигляді деякої статистичної функції розподілу цих величин. Досліджуваний процес умовно розглядається як детерминистический, і з моделлю математично оперують як з детерминистической, але в неї входять елементи оцінки ймовірностей отримання результатів.
Економіко-математичні моделі можуть класифікуватися також за характеристикою математичних об'єктів, включених в модель, іншими словами за типом математичного апарату, використовуваного в моделі. За цією ознакою можуть бути виділені матричні моделі, моделі лінійного і нелінійного програмування, кореляційно-регресійні моделі, моделі теорії масового обслуговування, моделі мережевого планування і управління, моделі теорії ігор і т.д.
Нарешті, по типу підходу до досліджуваних соціально-економічним системам виділяють дескриптивні і нормативні моделі. При дескриптивном (описовому) підході виходять моделі, призначені для опису і пояснення фактично спостережуваних явищ або для прогнозу цих явищ; як приклад дескрипти...