ЗМІСТ
ВСТУП
I. Службова етика
II. Специфіка формування етики державної служби
1. Етика державної служби як єдність професійної та управлінської систем
2. Роль права у формуванні та розвитку етики державної служби
3. Основні поняття професійної етики державної служби
III. Функції етикету на державній службі
1. Вимоги до державних службовців
2. Основні функції етикету на державній службі
IV. Основні принципи етикету державного службовця
ВИСНОВОК
Список використаної літератури
ВСТУП
Безперечним є той факт, що поза спілкуванням немає особистості. Але процес спілкування не може носити спонтанного, непередбачуваного характеру. Щоб він протікав нормально, безконфліктно, і приводив до очікуваним та значимим для обох сторін результатами, він повинен підкорятися певним правилам зовнішньої поведінки, сукупність яких позначається поняттям В«етикетВ».
Однак самі неписані правила, регулюючі зовнішні прояви взаємин людей, що виховують звичку узгоджувати свої вчинки з уявленнями про поважність, доброзичливості й довірі, були вироблені набагато раніше. Вони обумовлені потребами виживання і нормального функціонування соціального організму, необхідністю приглушити закладені в кожному особистість природні інстинкти і протиставити їм правила спілкування, засновані на взаємній повазі інтересів і на взаємопідтримці.
Досить поширена точка зору, згідно з якою етикет, як елемент зовнішньої поведінки людини, органічно не пов'язаний з його моральністю: людина з вишуканими манерами, з дитинства всотав премудрості політесу, може залишатися зарозумілим, негуманним, аморальним. Однак така людина навряд чи зможе довго вводити в оману оточуючих його людей щодо права називатися людиною культурним, вихованим. Зовнішня форма поведінки, позбавлена ​​моральної основи, втрачає свій сенс, набуваючи лише вид замаскованого хамства і неповаги до людям, яке рано чи пізно вийде назовні. В«КрижанаВ» або В«хамськаВ» ввічливість не мають нічого спільного із справжньою культурою людини. Правила етикету, дотримувані лише зовні, дозволяють людині залежно від обставин та індивідуальних рис характеру з легкістю відступати від них.
I. Службова етика
Службова етика [1] - Саме широке поняття у сфері професійної етики. Під службовою етикою розуміють сукупність найбільш загальних норм, правил і принципів поведінки людини у сфері його професійної, виробничої та службової діяльності. Ці норми повинен дотримуватися кожна людина, який почав працювати. Кількість цих норм невелике. Переважна частина їх формулюється в гранично загальному вигляді, з тим, щоб бути деталізованими стосовно до конкретних видам діяльності. Вимоги службової етики:
Дисциплінованість. Конкретизація цього поняття відбувається в залежності від специфіки та змісту праці. Наприклад, в тваринництві поняття дисциплінованості буде визначатися життєвими циклами тих тварин, за якими доглядають.
Зберігання матеріальних ресурсів, що надаються працівникові для здійснення виробничої діяльності. Ці ресурси можуть бути самими різними. Необхідність заповнювати втрачені ресурси тяжким тягарем лягає на прибуток і собівартість продукції, звідси вимога зводити втрати до мінімуму. У цю норму входить заощадження тепла, будівель, техніки, матеріалів і т.д.
Коректність міжособистісних відносин. Людина в сфері своєї трудової діяльності повинен вести себе таким чином, щоб якомога менше виникало міжособистісних конфліктів, і щоб іншим людям було комфортно працювати поруч з ним при прямому і непрямому міжособистісному контакті.
Всі ці вимоги поділяються на дві підгрупи. Перша підгрупа: включає в себе вимоги у міжособистісних контактах по горизонталі (підлеглий - підлеглий, керівник-керівник). Друга підгрупа: включає в себе вимоги у міжособистісних контактах по вертикалі (підлеглий - керівник). Тут головне вимога до підлеглого - визнання самого права керівника віддавати розпорядження, що включає функціональні обов'язки, прийняті на себе людиною за трудовим договором.
Підлеглий повинен, виходячи з цих обов'язків, відповідним чином будувати свою поведінку, і не використовувати різні форми ухилення від виконання розпоряджень. Ухилення може бути гласним, публічним, з виставленням певних умов керівнику. Може бути прихованим, приймати характер таємного (за допомогою міміки, жестів, окремих слів) провокування керівника на відкриті дії проти підлеглого. У цих ситуаціях підлеглий для оточення часто може представлятися страждаючою стороною, а реакція на нього керівника - неадекватною. Однією з причин подібної поведінки підлеглих може бути прагнення нажити певний соціальний капітал, виглядати гнаним, набути статусу неформального лідера, домогтися яких або пільг для себе і т.д.
II . Специфіка формування етики державної служби
1. Етика державної служби як єдність професійної та управлінської систем
Державна служба [2] - Специфічний вид діяльності, пов'язаний із здійсненням політики держави і реалізацією від імені держави основних економічних, соціальних і політичних програм серед населення. Витоки держслужби шукають в витоки формування держави, так у ХХ ст. до Н. Е. В Стародавньому Шумері відбулося перше повстання за соціальну справедливість проти державного апарату, там же з'явилися зачатки двопалатного парламенту і етичних правил держслужби.
Стародавня Греція і Імператорський Рим зіграли велику роль в утворенні етики державної служби як прообрази сучасних буржуазних держав. У них були піддані аналізу природа влади, в філософії почали формуватися поняття В«владаВ», В«Взаємодію з суспільствомВ», В«роль праваВ».
Істотну роль в формуванні етики держслужби надали історичні реалії формування державної служби в тій чи іншій країні. Вони робили етичні вимоги більш конкретними, зумовленими історичними реаліями даної країни.
Державна служба передбачає наявність у кожного працюючого того чи іншого обсягу владних розпорядчих повноважень, тому етика держслужби включає в себе всі основні елементи етики і культури управління (прийняття рішення, його підготовка, реалізація, передбачення наслідків прийнятих рішень і т.д.). На різних рівнях державної служби обсяг владно - розпорядчих повноважень різний. На низових рівнях обсяг цих повноважень невеликий чинності жорсткої централізації діяльності державної служби, рядові працівники виконують виконавчі функції, але, тим не менш, певний набір владних повноважень у них є.
Етика державної служби включає в себе цілий ряд елементів етики ідеологізованих систем: вимога підпорядкування основних особистих якостей специфіці достигаемой (Реалізованої) ідеї, виключення всіх тих, хто нездатний застосовувати ті методи і способи, які необхідні для досягнення поставлених цілей. У системі держслужби завжди існували офіційні або неформальні способи відстеження поведінки державних чиновників на відповідність їх стандартам, пропонованим в даний період до держслужбовців. Існує система внутрішніх покарань держслужбовців.
В організації держслужби і її функціонуванні є багато специфічних моментів, які діють в протиріччі з необхідними від держслужбовця моральними якостями. Моральність чиновників розкладається як би зсередини. Такими особливостями, негативно впливають на мораль державних службовців, є:
Специфічна форма оплати праці в державній службі;
Її територіальне пристрій;
Вертикальна вибудуваність за напрямом діяльності;
Особливий характер плинності робочої сили;
Особлива зацікавленість окремих верств населення в діяльності держслужби.
Таким чином, етика держслужбовця представляється досить не...
