Берель Інна Вікторівна
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Кубанський державний технологічний університет
Краснодар 2007
Загальна характеристика роботи
Мовні відхилення від літературних норм російської мови розглядалися в роботах В.І. Чернишова, Л.В. Щерби, В.В. Виноградова, Г.О. Винокура, Б.Н. Головіна, Л.І. Скворцова, К.С. Горбачевич, Л.К. Граудіна, Д.Е. Розенталя, М.Н. Кожин, І.Б. Голуб і багатьох інших учених. Аналізувалися вони в різних аспектах ортолога, стилістики, культури мови, методики. В останні роки актуалізувалося естетичний аспект цієї проблеми (М.Н. Нестеров, Я.С. Нікульнікова). Однак, незважаючи на широкий, різнобічний інтерес вчених до мовним відхилень від літературних норм, їх типологія все ще недостатньо розроблена. Не вироблені чіткі критерії розмежування мовних відхилень від загальнолітературних норм і стилістичних норм на різних рівнях мови, немає багаторівневої системної типології стилістичних похибок, що зачіпають різні сторони мови. Відсутність єдиного підходу до визначення і типологізації мовленнєвих відхилень від стилістичних норм помітно позначається на якості ортологічних словників-довідників, вузівських навчальних посібників за стилістикою, культуру мовлення, що не сприяє повною мірою успішної реалізації у вузах і школі навчального компонента В«Російська мова і культура мовленняВ». Необхідність заповнити цей істотний пробіл у науковому осмисленні та типологізації мовленнєвих відхилень від стилістичних норм визначає актуальність нашого дослідження.
Об'єктом дисертаційного дослідження є мовні відхилення від стилістичних норм сучасної російської літературної мови у вимові, слововживанні, у вживанні фразеологізмів, у словозміні, побудові словосполучень, речень, тексту.
Предмет дослідження - типологізація мовленнєвих відхилень від стилістичних норм сучасної російської літературної мови в науковій літера
турі, в ортологічних словниках, в навчальних посібниках по стилістиці і культурі мови.
Основна мета дисертаційного дослідження - теоретично обгрунтувати необхідність створення єдиної багаторівневої типології мовленнєвих відхилень від стилістичних норм сучасної російської літературної мови і намітити загальні принципи розмежування мовних відхилень від загальнолітературних і стилістичних норм на всіх рівнях мовної системи.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
теоретично уточнити поняття В«стилістична нормаВ», термінологічно розмежувати на всіх рівнях мови загальнолітературного і стилістичні норми, розкрити багаторівневий характер стилістичних норм;
проаналізувати найбільш поширені відхилення від літературних норм у вимові, в вживанні лексики і фразеології, в словоизменении, в побудові словосполучень, речень, тексту, виявити недоліки та суперечності в їх інтерпретації укладачами ортологічних словників, підручників за стилістикою і намітити основи створення єдиної багаторівневої типології стилістичних варіантів і похибок у промові шляхом послідовного розмежування в вимові орфоепічних, акцентологические помилок і стилістиці-орфоепічних, стилістиці-акцентологические недоліків, на лексико-фразеологічному рівні - власне лексичних, фразеологічних помилок і лексико-стилістичних, стилістиці-фразеологічних неточностей, в словоизменении морфологічних помилок і морфолого-стилістичних похибок, на синтаксичному рівні - синтаксичних помилок і стилістиці-синтаксичних недоліків, на рівні цілісного тексту - текстуально-комунікативних помилок і текстуально-стилістичних недоліків.
Матеріалом дослідження послужили мовні відхилення від літературних норм, які наводяться в ортологічних словниках-довідниках (Р.І. Аванесов, Ю.А. Бєльчик, І.Л. Резніченко, Д.Е. Розенталь, К.С. Горбачевич, Л.І. Скворцов, Л.К. Граудина, Л.А. Введенська, Л.А. Вербицька та ін), в науковій та навчальній літературі за стилістикою, культуру мовлення (Д.Е. Розенталь, М.Н. Кожина, Б.Н. Головін, І.Б. Голуб та ін.) Використовувалися також тексти з мовними відхиленнями від літературних норм, опубліковані в журналі В«КрокодилВ», в В«Літературній газеті В», вВ« Літературній Росії В», вВ« Армавірському співбесіднику В»та інших виданнях під рубриками В«Навмисно не придумаєшВ», В«Роги і копитаВ» і т.п., а також почерпнуті з шкільних творів, з сучасної періодичної преси, виведені на основі особистих спостережень. Всього проаналізовано понад 3 тисяч текстів з мовними відхиленнями від літературних норм.
Методологічною основою дослідження послужили праці авторитетних учених за стилістикою (Л.В. Щерба, А.М. Пєшковський, В.В. Виноградов, Г.О. Винокур, А.Н. Кожин, М.Н. Кожина, І.Б. Голуб, Д.Е. Розенталь та ін), по ортолога (С.І. Ожегов, К.С. Горбачевич, Л.К. Граудина та ін), з теорії тексту (І.Р. Гальперін, В.В. Одінцов, В.В. Бабайцева, А.А. Залевська, Г.Я. Солганик та ін), з культури мовлення (Б.Н. Головін, Л.І. Скворцов та ін.) Основний метод дослідження - безпосереднє спостереження, системна інтерпретація та опис мовних фактів. В якості додаткових використані функціонально-стилістичний, структурно-стилістичний, структурно-семантичний і метод стилістичного експерименту.
На захист виносяться такі основні положення:
1) Стилістичні норми уточнюють, конкретизують загальнолітературного норми в тих випадках, коли в мові є стилістичні варіанти, і регулюють вживання цих варіантів в різних стилях, жанрах мовлення і мовних ситуаціях. В Відповідно до відмінностями між загальнолітературного і стилістичними нормами на всіх рівнях мови можна розмежувати грубі мовні відхилення (помилки), порушують загальномовного норми, і менш помітні відхилення (неточності, похибки) стилістичного характеру.
2) У вимові в залежності від характеру порушуваних норм можна послідовно виділити орфоепічні, акцентологические помилки, що представляють відхилення від загальнолітературних орфоепічних і акцентологические норм, і стилістиці-орфоепічні, стилістиці-акцентологические похибки, пов'язані з недоречним вживанням розмовних та інших стилістично знижених проізносітельних варіантів в строгому, академічному стилі.
3) На лексико-фразеологічному рівні в залежності від характеру порушуваних норм можна послідовно розмежувати лексико-семантичні, семантико-фразеологічні помилки і лексико-стилістичні, стилістиці-фразеологічні похибки, пов'язані з недоречним вживанням стилістично й експресивно забарвлених слів, фразеологізмів.
4) На морфологічному рівні в залежності від характеру порушуваних норм можна послідовно розрізнити морфологічні помилки у словозміні, вживанні граматичних форм і морфолого-стилістичні похибки, пов'язані з недоречним вживанням розмовних або специфічно книжкових варіантів.
5) На синтаксичному рівні в залежності від характеру порушуваних норм можна послідовно виділити власне синтаксичні помилки в побудові словосполучень, пропозицій і стилістичні похибки двох типів: стилістиці-синтаксичні та комунікативно-стилістичні.
6) У тексті на рівні складного синтаксичного цілого можна послідовно розрізнити текстуально-комунікативні помилки, що порушують комунікативно-стилістичні норми цілісного висловлювання, і текстуально-стилістичні, пов'язані з недоречним вживанням в тексті іностільних мовних засобів, які не відповідають цільовим призначенням тексту і його жанрової специфіки.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає насамперед у тому, що в ньому вперше здійснюється комплексний порівняльний аналіз принципів типологізації стилістичних варіантів і мовленнєвих відхилень від стилістичних норм сучасної російської мови у ортологічних словниках, наукової та навчальної літературі за стилістикою, культуру мовлення, виявляються принципові розбіжності, протиріччя і намічаються шляхи їх подолання на основі створення єдиної, багаторівневої типологізації стилістичних варіантів і похибок в ...
