Е.А.Воробьева
Предметом нашого дослідження з'явилися імена прикметники, які позначають людину за зовнішності у зв'язку з його фізичними особливостями, зафіксовані в Ярославському обласному словнику (1981-1991) і картотеці для В«ДодаткиВ» до Ярославському обласному словником, оскільки в сучасному мовознавстві загальноприйнято розгляд діалектної лексики як системи, а ідея системних відносин може бути укладена В«в об'єднанні слів по тематичних та лексико-семантичним групам, в явищах синонімії та антонімії, омонімії і багатозначності, в родовідових відносинах і зв'язках ... варіюванні, стилістичної диференціації ... Тут намічається паралелізм між лексичною системою літературної мови та системою лексики говірки В»[4. C.151.].
Прикметники, відносяться до даної тематичної групи, в досліджуваних говорах досить численні й становлять значний інтерес, тому що відрізняються від відповідної групи прикметників літературної мови в кількісному відношенні (широко розвинена синонімія - відмітна риса діалектної лексики), більш різноманітні в словотворче відношенні, частіше мають прозору внутрішню форму, можуть Субстантівіроваться.
Тематична група прикметників, що характеризують людину за фізичним особливостям, в ярославських говорах представлена ​​лексікосемантіческімі групами, оцінюючими особа за такими ознаками: 'гарний' - 'некрасивий', 'високий' невисокий ', 'Товстий'' худий', а також за особливостями статури, форми голови, рисам особи та ін
Широко поширена і вельми споживані ЛСГ прикметників, що укладають загальну позитивну оцінку зовнішності людини з семантикою 'гарний': байскoй, баскoй, буяв, вожевaтий, гoжій, Клюжев, мазuстий, мілозглядний, рaжій. Наприклад: В«Дівка ця ГожаВ»; В«Такий буяв хлопець, хоч кудиВ».
Цікаво, що слова, об'єднані протилежним семантичним компонентом, несучим негативну оцінку зовнішності 'гарний, непоказний', являють собою ще більш розгалужену групу слів: аляпістий, аляповтий, безвuдний, дряннoй, дурнoй, дурнохaрій, нерaжій, нерaженькій, нерaжненькій, смeшнінькій: В«Хто за нього заміж піде, за такого безвидна В»,В« У них вся сім'я паскудне В».
Ряд прикметників описує зростання людини. Значення 'високий' мають слова: бандорковaтий, большeнний, високyщій, гонки, дікoвінний, длінновязий, фітuльний: В«Хлопець у моєї подруги був дивовижнийВ».
прикметників з протилежним значенням 'невисокий' небагато: мазyрістий, невзрoслий: В«Жених її такою мазурістийВ».
Значна за кількістю група прикметників, що описують особливості фігури людини. Слова зі значенням 'повний, товстий': береженого, брюховuтий, глaдкій, дроченія, дюжій, дюжина, дюжeнний, зажівнoй, неудuльний, опітyщій, толстoй, толстопaзий, тyшний: В«Глянь-но, її береженого знову на лавці сидитьВ» (Субстантівірованное прикметник), В«Он ти який брюховітий, видно, їж багато В». ЛСГ з антонімічних значенням 'худий, сухорлявий' складають прикметники: безжівoтний, бескішoчний, доходнoй, замoришний, мoзгленькій, тuнкій, худeнний, сoхлий: В«Такий безжівотний він, дивитися страшноВ».
'нескладних, незграбний 'людина визначається в ярославських говорах прикметниками: мякyлістий, неварений, невладeлий, нелeпшій.
Розглянуті слова характеризують зовнішність людини по привабливості, зростанню, комплекції і створюють загальне враження про його фізичних особливостях. Однак в ярославських говорах міститься чимало прикметників, що оцінюють особливості фігури, особи та інших частин тіла. Звернемося до деяких з них.
Прикметник аккурaтний позначає людини стрункого, статного: В«Йде тощенькій, акуратний В»(субстантівірованное прикметник).
Людини з кривими ногами називають калягyзий, кріволяхій.
Особливості людського обличчя (його форму, дефекти) характеризують прикметники: брюзглuвий ('брезклий'), веснyшний ('веснянкуватий'), долгобaшкій, долгорoжій, долгориленькій ('довгообразий'), кріволuченькій ('кріволіций, з перекошеним особою '), лобaстий (' широколиций '), малолuченькій (' з маленьким, худим обличчям ').
Ряд прикметників характеризує людину за особливостями очей, брів, губ і інших рис обличчя. Наприклад: бельмuстий, хрушкоглaзий ('больщеглазий'), востробeльмий ('окатий'), кособeльмий ('косоокий'), лупобeльмий ('з очима витрішкуваті ').
антонімічні прикметники бровaстий і лисобрoвий, характеризують людину відповідно з густими бровами і безброве.
Ряд прикметників характеризує людину по формі губ: брілaстий, брилaстий, віслогyбий ('товстогубий, губатий, з великими відвислими губами'), краснобрилий (Лайливе по відношенню до людини з товстими червоними губами).
Наступну ЛСГ складають прикметники, що характеризують якість і колір волосся людини: гoлий ('лисий'), бeлий ('сивий'), белявий, седобрисий, седoй ('білявий').
При характеристиці людини особливе місце приділяється його зовнішності у зв'язку зі станом здоров'я. Тут найбільш численна ЛСГ із значенням 'фізично слабкий, хворобливий ': бездyшний, безжuльний, безлядвий, безлядкій, в'ялий, старий, кволий, лядaщій, ляделий.
Наприклад: В«Бездушний мужик-то попався меніВ», В«Мати вже стала в'ялаВ».
антонімічні значення 'міцний, здоровий' представлено прикметником жuльний.
В ярославських говорах є ряд прикметників, що позначають людину з дефектами зору: бізoй (багатозначне: 'сліпий, підсліпуватий, короткозорий'), безoкій і безoчний ('сліпий'), безулeпий ('сліпий'), моргослeпий ('Короткозорий'): В«Чоловік-то у мене зовсім бізойВ», В«Куди лізеш-то, безочний!В» (Субстантівірованное прикметник), В«Дружина-то у нього пішла - безулепий вінВ».
Отже, розглянуті прикметники, що характеризують зовнішність людини по його фізичним особливостям, являють собою оригінальну групу слів, відрізняються від аналогічних груп в літературній мові і по своєму наповненню, і по своїй конотації.
Слід відзначити, що всередині синонімічних рядів зустрічаються абсолютні синоніми: глaдкій - тyшний ('дебелий, огрядний'), мякyлістий - нелeпшій ('незграбний, незграбний '), безoкій - безoчний-безулeпий (' сліпий '), аляпістий - аляповaтий ('Негарний, непоказний'), буяв - вожевaтий ('гарний, симпатичний') і деякі інші. Однак основу лексико-семантичних груп складають прикметники, мають певні семантичні відтінки. Наприклад: при загальному значенні 'Фізично слабкий, болючий' - бездyшний ('слабосілія ний'), в'ялий ('Безпорадний'), старезний ('хворобливий'), безжuльний ('слабкий'); або при значенні 'повний, толстий'-береженого (' повний, товстий '), глaдкій ('Вгодований'), брюховuтий ('товстий, з великим животом'), дюжій ('вгодований і рослий ').
Проаналізований матеріал показує, що велика група прикметників має прозору внутрішню форму, характерну для діалектної лексики. Наприклад: брюховuтий - 'Який має великий живіт, повний'; безжівoтний, безкішoчний - 'худий'; безжuльний - 'Слабкий, слабосилий'; мілозглядний - 'привабливий, миловидний'; большeнний - 'високорослий'; длінновязий - 'довготелесий'; долгорoжій- 'Довгообразий'; замoришний - 'худий, непоказний, невеликого зросту' і под.
Що стосується словотворчих особливостей розглянутих прикметників, більшість утворено морфологічним способом за допомогою продуктивних суфіксів-іст-,-аст-, додають слову відтінок вищого ступеня якості: аляпістий, мазuстий, мякyлістий, мазyрістий; бровaстий, брилястий, лобaстий; -Еннс тим самим значенням: большeнний; дюжeнний, худeнний; а також суфікса -Оват (-еват-): аляповaтий, вісковaтий, вожевaтий, копиловaтий.
Префіксальний освіти рідкісні: нерaжій, неварений (семантичний діалектизм, утворений від прикметника варений). Найчастіше зустрічаються утворення змішаного типу (Префіксальної-суфіксальні): безжівoтний (від іменника живіт), невладeлий (від основи дієслова володіти).
продуктивний спосіб додавання: толстобашeнний (від основи прикметника товстий (ий) і просторічні іменника башка), кріволяхій (криві ляхи - 'стегна' - Яросл.), малолuчен...
