Н.Г. Гольцова
Слово може бути однозначним (моносемічним): могутність, модельєр, начерк, навігатор, овація, науково-популярний та ін Однозначні слова різноманітні за морфологічній структурі: іменник ( остроугольнік ), прикметник ( гострокутний ), дієслово ( дотепи ), прислівник ( дотепно ) і т. д.; слова з непохідних ( М'яч ) і похідною основою ( завідувач ), складні слова ( добробут, Космобачення, дотепність ). Термін, в ідеалі, прагне до однозначності, і більшість термінів є однозначними: мед. гастрит, інфаркт ; літер. алітерація, анафора, хорей ; лінгв. дієприслівник, дієприкметник, фонема та ін Однозначні слова входять в різноманітні тематичні групи - назви рослин, представників тваринного світу: береза, агрус, ромашка, піскар, сойка та ін; назви людей за родом діяльності, спеціальності: лікар, зоотехнік, льотчик та ін
Однак більшість слів у російській мові має кілька значень. Здатність слова мати не одне, а кілька значень називається багатозначністю , або полісемією (гр. polГЅsД“mos - багатозначний), а слово називається багатозначним . Наприклад: модель - 1) зразковий екземпляр якого-л. вироби, а також зразок для виготовлення чого-л. ( Виставка моделей жіночої сукні ); 2) відтворення або схема чого-л., звичайно в зменшеному вигляді ( модель верстата ); 3) тип, марка, зразок, конструкція ( нова модель автомобіля ); 4) те, що служить матеріалом, натурою для художнього зображення, відтворення; 5) зразок, з якого знімається форма для відливання або для відтворення в іншому матеріалі.
У момент виникнення слово завжди однозначно. Нове значення є результатом переносного вживання слова, коли назва одного явища вживається в Як найменування іншого. Передумовою для вживання слова в переносному значенні є подібність явищ або їх суміжність, внаслідок чого всі значення багатозначного слова пов'язані між собою. Незважаючи на багатозначність, слово являє собою семантичну єдність, яке називається семантичною структурою слова .
Розрізняються два основних види переносного значення слова - метафоричний перенос і метонімічний перенос.
В основі метафоричного перенесення лежить подібність предметів, явищ в широкому сенсі цього слова; отже, метафоричний перенос пов'язаний з зіставленням і порів-нением явищ, а нове значення у слова є результатом асоціативних зв'язків. Таке перенесення може бути здійснений на основі подібності зовнішніх ознак: за формою, місцем розташування предметів, кольором, смаком, а також за подібністю функцій предметів і ін Наприклад: лапа - 1) нога, ступня; 2) гілку хвойного дерева; голка (голка) - 1) загострений металевий стрижень з вушком для затягання нитки, використовуваний для шиття; 2) лист хвойних дерев; 3) тверді, колючі освіти на тілі деяких тварин (у їжаків, йоржів); гроза - 1) атмосферне явище; 2) біда, небезпека; 3) хто-що-л., Що вселяє страх, наводить жах; натирач - 1) людина, натираючий підлоги; 2) пристосування для натирання підлог; сторож - 1) особа, що охороняє що-л.; 2) пристосування для кип'ятіння молока.
метонімічно перенесення - це перенесення найменування з суміжності явищ, їх взаємозв'язку (просторової, тимчасової і т. п.): дія - результат дії [ набір - 1) дія по дієслову набирати (набір робочої сили) ; 2) сукупність лгд або предметів (набір інструментів) ; нівроку - 1) дія з дієслову наварити ; 2) те, що наварено]; дію - місце дії ( вхід - ср вхід заборонено, вхід в зал ); матеріал - вироби з цього матеріалу [ золото - 1) мінерал; 2) вироби із золота]; установа - люди, які працюють в цьому установі ( вчитися в інституті, весь інститут вийшов на недільник ) і т. д. Найчастіше метонімічний перенос спостерігається у віддієслівних іменників. В результаті метонімічно перенесення відбувається розвиток багатозначності термінів: словотвір - 1) процес утворення нових слів; 2) розділ науки про мову, який вивчає процеси словотворення; фразеологія - 1) сукупність стійких словосполучень; 2) розділ науки про мову, який вивчає стійкі словосполучення.
Різновидом метонімії є синекдоха - такий перенос значення, коли назва цілого використовується для найменування частини цілого, і навпаки. Нерідко такий перенос значення спостерігається у соматизмом - слів, позначають частини людського тіла (голова, рука і т. д.): голова - 'розумна людина', рука - 'той, хто надає підтримку'.
В результаті перенесення у слів утворюється нове значення, яке закріплюється мовний практикою. Слово в переносному значенні, як і в прямому, продовжує виконувати номінативну функцію. Такий вид переносу (метафора, метонімія, синекдоха) називається загальномовного. Від загальномовних метафор, метонімії, синекдохи слід відрізняти індивідуальні, або індивідуально-авторські . Вони виникають у певному контексті з метою надати мові бГільшую образність, виразність. Індивідуаль-ноавторскіе метафори, метонімії, синекдохи - це стежки , тобто зображально-виражальні засоби мови. Експресивність цих прийомів створюється за рахунок з'єднання в слові двох значень - називається те, з чим порівнюється, мається на увазі те, що порівнюється: Тепер його одноглазе шкіряне обличчя ... стало хитрим і радісним (М. Г.); Пізній вечір сумний і тихий , точно повільні і легкі кроки хлопчика, ледь чутні в сутінковому, потовщеному мовчанні засинають полів (М. Г.); Одна хата прагнула перевершити іншу по великій кількості світла (Ал.).
Розвиток багатозначності слова - це тривалий історичний процес. Багато слова в російською мовою мають велику кількість значень: бити, життя, йти ін Слід зазначити, що базою для утворення нових значень слова може бути основне, пряме значення слова, тоді від нього утворюється ряд нових значень. Нове значення може бути утворене і від переносного значення слова (як результат вторинного, послідовного переносу): голка, натура, описати та ін
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту rusjaz.da.ru/
