Арабська мова » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Языкознание, филология » Арабська мова

Реферат Арабська мова

Н. Юшманов

Арабська мова належить до південної гілки семітських мов.

Строй

Звуковий склад багатий приголосними і бідний голосними. З приголосних чудові гортанні (Вибух В«'В», придих В«hВ», різкий шопот В«h2В», здавлений голос В«'В») і емфатіческій (язичкові В«k2, kh, ghВ» і зубні з задньоязикові зближенням В«t2, d2, s2, z2 В»).

Гласних три - В«a, i, uВ»; під впливом кількості або сусідніх приголосних виникають відтінки В«е, е, оВ», але без смислових відмінностей. Формальний склад багатий внутрішнім освітою (флексівним) і бідний зовнішнім (префіксальним). З словотворень чудові і мають понад 40 типів кожне: ім'я дії, прикметник і збірне (воно ж В«множинне ламанеВ», напр. She ykh: shuyГ»kn 'emiv:' umavГў, sult2Гўn: selГўt2Г®n). Дієслово утворює до 15 В«порідВ»: основна, підсилювальна, направітельним, примусова, В«СебеВ» (В«собіВ» - поворотні і ряд рідкісних описових для станів). Зв'язок мови багата твором і бідна підпорядкуванням; іменні та дієслівні пропозиції, зазвичай стислі, зв'язуються спілками wa і fa в величезний пучок, напр. в цілу казку. Мова звичайно уснащается достатком оклику оборотів - хвали і хули, божіння і прокльонів, подиву і запевнення.

Лексика А. яз. дуже своєрідна. Будучи переважно кочівниками і маючи справу з дуже небагатьма предметами і явищами Аравійської пустелі, древні араби вправлялися у дивовижно точному, подробностном описі того деякого, що знали і бачили. Напр. будову та поведінку верблюда, лева і людини вивчені до мікроскопічних деталей, а кожна деталь отримала свою особливу назву. Звідси багатство словника, але багатство своєрідне: інтенсивне, а не екстенсивний. В найбільш сприятливих для того умовах кочівники переходили до осілого життя і засновували культурні держави. Так, на півдні Аравії ще за кілька століть до христ. ери виникло Сабейська держава, що користувалося плодючістю тамтешньої грунту і благами транзитної торгівлі з Індією та розвинути досить високу культуру, але настільки відокремитися від решти арабського світу, що впливу на нього майже не зробило. У епохи ж перської, а потім і римської політичної експансії виникали на півночі арабські держави з арамейською культурою і з арамейським ж літературною мовою. У силу цього майже всі культурні поняття виражаються в А. яз. арамейською словами, напр. tГўba - В«КаятисяВ» (| | араб. ThГўba - В«повертатисяВ»), kataba - В«писатиВ» (| | араб. kataba - В«шитиВ»).

Розвиток

Південно-семітське єдність в Аравії розпалося на дві групи говірок: південну і північну. Головні відмінності в наголосі (важке словесне у Ю., легке фразовое в С.), в члені визначеному (в Ю. немає, в С.-al-) і невизначеному (в Ю. В«мімаціяВ» - m, в С. В«НунаціяВ» - n, наприклад В«синВ»: Ю. - benu-m, С. - ibnu-n), в особисто-дієслівної характеристиці (Ю. - k, С. - t, напр. В«я вбивВ»: Ю. - k2 atal-ku, С. - k2 atal-tu). У наш час різниця між Ю. і С. вже величезна. Під назвою А. яз. розуміють звичайно С. Різниці говорив, що мають лише узкоместное значення, противополагается ще з доісламських часів єдність яз. поезії, до-раю в стародавній Аравії користувалася особливою любов'ю. На цьому ж яз., хоча і з рисами мекканского говірки, складний Коран (див.), к-рий служить зразком літературної мови аж до нашого часу. Разом з ісламом А. яз. поширився у багатьох частинах Азії та Африки, витісняючи одні мови (арамейська, коптський і т. д.) і сильно впливаючи на інші (перська, іспанська і т. д.). Цей рух не пройшло безслідно і для самого А. яз.: арабізуемие племена переломлює говори А. яз. крізь навички свого рідного яз. Число говорив зросла; вони діляться на аравійські, месопотамські, сиро-палестинські, єгипетські та північноафриканські, причому останні мають ще В«європейськеВ» покоління (сильно італьянізованний мальтійський і вимерлі андалусскій з сіцілійським).

Будучи оброблений до найменших деталей і завзято охороною правовірними мусульманами від яких би то не було суттєвих змін протягом більш ніж 1 000 років, літературний А. яз. залишається самим собою і в наші дні. Сучасна арабська преса користується яз. Корану, оновлюючи лише частина словника, щоб висловити нові поняття, навіяні європейською культурою. Народний же А. яз. являє собою безліч безписемних говорив, що відрізняються від літературного яз. значною простотою граматики, бідністю словника і безперервно розвиваються різними місцевими особливостями, нерідко перешкоджають взаєморозумінню арабів з різних місцевостей. Між літературною і народною мовою існує компроміс - В«Літературно-розмовнийВ» А. яз., Що відрізняється від чисто книжкового яз. відомими спрощеннями в граматиці, властивими народному яз.; такий компромісний А. яз. служить для розмови в утвореному суспільстві і передбачає попереднє вивчення книжкового яз. Сучасні арабські держави, особливо Сирія і Єгипет, переживають мовний криза, вихід з к-рого ще нікому не ясний: яз. уряду, громадськості та школи служить літературний А. яз., вивчення к-рого забирає багато років наполегливої вЂ‹вЂ‹праці навіть у самих арабів і тому доступно лише більш забезпеченим і більш освічених верств суспільства, тоді як широкі маси народу залишаються відрізаними від громадськості. На цьому грунті виникають спроби письмовій обробки народного яз., особливо сірійського і єгипетського, але без успіху, так як літературний А. яз. представляє велику культурну, релігійну і політичну силу під всемусульманском масштабі, а народний А. яз. має місцеве значення. Інша справа на о. Мальта, де населенням є араби-християни, абсолютно роз'єднані з мусульманським світом і мають вже давно свою літературу і пресу на своєму ж розмовному яз.

Вплив на яз. мусульман не-арабів виходить не з народного, а з лит-ого А. яз. і виражається у прийнятті арабського алфавіту та безлічі арабських слів і виразів. Ступінь арабізациі якогось яз. неоднакова для різних верств суспільства: більш забезпечені, привілейовані вживають більше арабських слів, ніж своїх споконвічних, а простий народ зазвичай зберігає менш арабізованную мова. Однак літературні яз. виробляються пануючими класами, і тому не дивно, що настільки природна боротьба з арабізму в яз. демократизувати мусульманського суспільства утруднена сильною звичкою до цих же самим арабізму. Так, вираз В«СРСРВ» перекладається по-узбецьки Ећura Д°Г§timai Г‡umhurijetldrinim Ittifaqь (В«РадаВ», В«СоціалістичнийВ», В«РеспублікаВ», В«СоюзВ»), тобто всі 4 терміна - арабські і тільки граматичні суфікси - турецькі. Незважаючи на подібні труднощі боротьба з арабізму в яз. мусульман СРСР ведеться (см В«Турецько-татарські яз.В»).

Арабські слова в європейських мовах бувають переважно двох джерел: або з іспанської мови, вельми насиченого арабізму з часів завоювання Іспанії арабами (наприклад, азимут, алідада, алкоголь, зеніт, надир і т. д.), або безпосередньо з Близького Сходу (наприклад візир, султан, халіф, шейх, емір і т. д.).

Лист

Південні араби користувалися особливим алфавітом, що відбувається безпосередньо з фінікійського і породившим абіссінських лист; букви не пов'язані один з одним; напрямок допускається в обидві сторони. Північні араби колись користувалися також південно-арабським алфавітом, але під культурним впливом арамейцев прийняли арамійське лист, надавши йому своєрідний вигляд (див. таблицю В«Арабське письмоВ»).

Арабське лист

Характер листи зв'язний, напрямок справа наліво. Існує чимало почерків; із них головний - neskhГ®. Позначаються тільки приголосні (28) і довгі голосні («Â, Г®, û», що виражаються знаками для В«', y, wВ»). Короткі голосні можуть зазначатися допоміжними значками, але такі необов'язкові. Мусульмани не-араби користуються алфавітом А. яз., Додаючи нові знаки і спрощуючи читання старих, напр. В«Dh, d2, z2В» як В«LВ». Євреї і сирійці пишуть по-арабськи своїми алфавітами, а мальтійське наріччя користується лати...


Страница 1 из 2Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок