Вадим Руднєв
Гіпотеза лінгвістичної відносності - розроблена американськими лінгвістами Едуардом Сепіром і Бенджаменом Лі Уорф в 1920 - 1940-і рр.. теорія, в відповідно до якої не реальність визначає мову, якою про неї говорять, а навпаки, нашу мову всякий раз по-новому членує реальність. Реальність опосередкована мовою.
Спочатку цей погляд був у загальному вигляді висловлений Сепіром:
"Люди живуть не тільки в об'єктивному світі речей і не тільки у світі громадської діяльності, як це зазвичай вважають; вони значною мірою перебувають під впливом того конкретної мови, яка є засобом спілкування для даного суспільства. Було б помилково думати, що ми можемо повністю усвідомити дійсність, не вдаючись до допомоги мови, або що мова є побічним засобом вирішення деяких приватних проблем спілкування і мислення. Насправді ж справі "реальний світ" значною мірою несвідомо будується на основі мовних норм даної групи ... Ми бачимо, чуємо і сприймаємо так чи інакше ті або інші явища головним чином тому, що мовні норми нашого суспільства припускають дану форму вираження ".
Уорф докладно розвинув погляди Сепіра. Уорф не був звичайним лінгвістом, по професією він був хімік, і робота за фахом дозволила йому поглянути на мову специфічним чином - з точки зору прагматики та прагматизму. Ось як він пише про свої враження від роботи на бензиновому заводі:
"Так, наприклад, біля складу так званих бензинових цистерн люди поводяться відповідним чином, тобто з більшою обережністю; в той же час поруч зі складом з назвою "Порожні бензинові цистерни" люди ведуть себе інакше: недостатньо обережно, курять і навіть кидають недопалки. Однак ці "Порожні" цистерни можуть бути більш небезпечними, так як в них містяться вибухові випаровування. При наявності реально небезпечної ситуації лінгвістичний аналіз орієнтується на слово "порожній", що припускає відсутність всякого ризику ".
Схожим був випадок в лондонському метро, ​​про який колись писали газети. Таблички на дверях, глас "Виходу немає", за порадою соціологів замінили табличками "Вихід поруч", що на кілька відсотків знизило число самогубств в Лондоні.
Уорф був пристрасним шанувальником культури і мов американських індіанців. Порівнюючи їх мови з середніми стандартними європейськими мовами, він і сформулював основні положення Г. л. о. Форма, культура, звичаї, етичні та релігійні уявлення, що відбиваються в мові, мали у американських індійців надзвичайно своєрідний характер і різко відрізнялися від усього того, з чим до знайомства з ними доводилося стикатися в цих областях культури вченим. Це обставина і підказало думка про прямий зв'язок між формами мови, культури і мислення.
Уорф писав: "Розумовий світ" Хопі не знає уявного простору. Звідси випливає, що вони не можуть зв'язати думка про реальному просторі з будь-чим іншим, крім реального простору, або відокремити реальний простір від впливу думки. Людина, що говорить на мові Хопі, став би, природно, припускати, що він сам або його думка подорожує разом з трояндовим кущем або, швидше, з паростком маїсу, про який він думає. Думка ця повинна залишити якийсь слід на рослині в поле. Якщо це гарна думка, думка про здоров'я або зростанні - це добре для рослини, якщо погана - погано ".
Ще один приклад:
"В мові Хопі множину та кількісний числівник вживаються тільки для позначення тих предметів, які утворюють або можуть утворити реальну групу. Там не існує безлічі уявних чисел, замість них вживаються порядкові числівники в однині.
Таке вираз, як "десять днів", не вживається. Еквівалентом його служить вираз, що вказує на процес рахунку. Таким чином, "вони пробули десять днів "перетворюється на" вони прожили до одинадцятого дня "або" вони поїхали після десятого дня ".
Ось один з найвиразніших і найбільш часто цитованих прикладів Уорфа: "Можна виділити якийсь об'єкт дійсності, позначивши його -" Це падаючий джерело ". Мова апачів будує цей вираз на дієслові "бути білим "(...) за допомогою префікса да, який привносить значення дії, спрямованого вниз: білизна рухається вниз. (...) Результат відповідає нашому "Падаючий джерело", але насправді твердження являє собою з'єднання: "Подібно воді або джерела, білизна рухається вниз". Як це не схоже на наш образ мислення! "
Уорф пояснює: "Припустимо, що якийсь народ (...) здатний сприймати тільки синій колір. Термін синій буде позбавлений для них жодного значення. В їх мові ми не знайдемо назв квітів, а їх слова, що позначають відтінки синього кольору, будуть відповідати нашим словами світлий, темний, білий, чорний і т. д., але не нашому слову синій. Для того щоб сказати, що вони бачать тільки синій колір, вони повинні (...) сприймати та інші кольори ".
Г. л. о. відіграла велику роль в культурі ХХ в., але не стільки в академічній лінгвістиці, яка до неї ставилася з підозрою, скільки в суміжних областях, в аналітичній філософії, в міждисциплінарних культурологічних дослідження.
Список літератури
Уорф Б.Л. Ставлення норм поведінки і мислення до мови// Нове в лінгвістиці. - М., 1960. - Вип. 1.
Уорф Б.Л. Наука і мовознавство// Там же.
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту lib.ru/
