Акредитивна форма розрахунків: сутність, види і порядок застосування » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Банковское дело » Акредитивна форма розрахунків: сутність, види і порядок застосування

Реферат Акредитивна форма розрахунків: сутність, види і порядок застосування

Категория: Банковское дело

Введення

Перед кожним суб'єктом господарювання, яке б містилозовнішньоекономічну операцію, пов'язану з виконанням або прийняттям виконаннягрошового зобов'язання, стоїть проблема вибору методу платежу. Поняття методу платежу,сформоване в міжнародній торгівлі, є більш широким і більшкомплексним, ніж використовуване у вітчизняному фінансовому праві поняття формирозрахунків. Якщо останнє охоплює лише формально-юридичні сторонирозрахункової операції (права та обов'язки сторін, форма документообігу), тометод платежу поряд з ним включає також економічну сторону зовнішньоторговельноїоперації.

Актуальність теми дослідження. У середині XX століття вамериканської ділової практиці з'явився новий спосіб забезпечення виконаннязобов'язань - резервний акредитив (standby letter of credit). Цей динамічнорозвивається правовий інститут являє собою гарантію виконання вширокому сенсі, спрямовану на захист бенефіціара в разі невиконання своїхобов'язків іншою стороною основного договору. Виникнення даногоінституту пов'язано з необхідністю створення простого, швидкого і надійногомеханізму платежу, який не міг бути здійснений за договором порукипо причині акцесорних характеру поруки і наявності у поручителя прававикористовувати заперечення, які може висувати основний боржник. Потребав односторонньому зобов'язанні третьої особи, незалежному від основного договору,виникла і в європейських країнах, що призвело до появи аналогічного видузабезпечення, що одержало найменування банківської, або незалежної гарантії. В70-ті роки XX століття резервні акредитиви та банківські гарантії стали застосовуватисяв міжнародній торгівлі. З тих пір був накопичений значний досвід практики їхзастосування, та Міжнародна Торгова Палата (м. Париж), однією з цілейякої є гармонізація та уніфікація міжнародного торгового права,розробила збірники звичаїв для кожної категорії інструментів: Уніфікованіправила для гарантій за вимогою 1992 (Публікація МТП № 458) і Правиламіжнародної практики резервних акредитивів 1998 (Публікація МТП № 590)[1].

Актуальність обраної теми обумовлена ​​тим, що дана формарозрахунків широко використовується в майновому обороті. У цьому випадку банк, що дієза дорученням платника про відкриття акредитива і відповідно до йогозазначенням (банк-емітент), зобов'язується зробити платежі одержувачеві коштів абооплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель або дати повноваженняіншому банку (виконуючому банку) здійснити платежі одержувачу коштів абооплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель. Якщо банк емітент, непередаючи повноваження іншому банку, сам виробляє платежі або оплачує,акцептує або враховує перекладної вексель, до нього будуть застосовуватисяпередбачені Цивільним Кодексом Республіки Казахстан правила не тільки вВідносно банку-емітента, але й виконуючого банку.

Мета роботи: вивчити особливості розрахунківакредитивами відповідно до законодавства Республіки Казахстан.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Вивчити теоретичні положення акредитивної форми розрахунків;

2. Виявити суть акредитивної форми розрахунків, визначитидостоїнства і недоліки.

3. Проаналізувати сферу застосування акредитивної формирозрахунків в даний час, виявити проблемні моменти.

Предметом дослідження даної роботи єакредитивна форма розрахунків: сутність, види та порядок застосування.

Об'єктом дослідження даної роботи є АТ В«Євразійський БанкВ».

У даній роботі були використані такі методи дослідження як:метод динамічних рядів, вертикальний і горизонтальний аналіз, порівняльнийаналіз, метод узагальнюючих показників, табличний і графічний методи.

З'явившись в США, резервні акредитиви давно перестали бутитільки американським явищем, так як кількість акредитивів, що відкриваютьсянеамериканських банками, перевищує кількість акредитивів, відкритих банкамиСША, у співвідношенні принаймні 2:1. Сума зобов'язань за резервнимакредитивами, відкритими на американському ринку неамериканських банками,становить 487,2 млрд. доларів, американськими банками - 200 млрд. доларів. В1978 вона дорівнювала 25 млрд. доларів. Сума зобов'язань за резервнимакредитивами, відкритими поза американського ринку, оцінюється в 100 млрд.доларів. Таким чином, застосування резервного акредитива не тільки необмежується внутрішнім американським ринком, але і більшість данихзобов'язань видається американськими філіями банків іноземногопоходження. В якості прикладу можна навести французьке підприємство Рено,гарантуюче близько 50% свого обороту експорту резервними акредитивами насуму 76,23 млн. євро. Акредитив - найбільш актуальний на сьогоднішній деньбанківський продукт, що забезпечує якісне і безпечне ведення бізнесу.Акредитивна форма широко поширена за кордоном, акредитив на користьіноземних постачальників виставляється банками з валютних рахунків фірми.

Вивченість теми.

Переваги, які банківська гарантія дає всім учасникамугоди, виправдовують законодавче введення цього способу забезпечення. Разомз тим новизна і порівняно недовгий період використання банківської гарантіїнерідко призводять до труднощів у процесі її застосування. У світлі розширюєтьсязалучення Казахстанських банків в міжнародні операції дослідженняособливостей правового регулювання і практики застосування акредитивів івивчення міжнародної практики будуть сприяти більш повному розуміннюмеханізму функціонування акредитивів, а також вирішенню проблем,виникають у ході застосування акредитива і банківської гарантії [2].

На даний момент акредитивами присвячено порівняно невеликекількість публікацій. З них варто виділити роботи AB ШамраєваВ«Міжнародні банківські гарантії і резервні акредитивиВ» [3,4,5], С. ОвсейкоВ«Коментар до Конвенції ООН про незалежні гарантії та резервні акредитивиВ»[6], Н.Ю. Ерпилева В«Міжнародне банківське правоВ» [7,8,9]. Однією зперших спроб комплексного порівняльно-правового аналізу банківських гарантійі резервних акредитивів у міжнародній практиці є дисертаційнедослідження А.Б. Княжевской. Значно більша кількість робітприсвячено банківським гарантіям. Проблеми використання банківських гарантій вміжнародних та вітчизняних контрактах висвітлювалися такими авторами, як В.В. Витрянский[2], JI.A. Новосьолова, Л.Г. Єфімова [10,11,12], Т.П. Лазарева, Г.А. Аванесова[13,14], Ю.В. Петровський, Р.П. Сойко [15,16], М.В. Волошина, Л.А. Бірюкова,Б.М. Гонгало [17] та ін

У роботі показані подібності та відмінності між резервнимиакредитивами, банківськими гарантіями та документарними акредитивами.Досліджено правова природа угоди між наказодавцем і емітентом.Розглянуто принципи незалежності акредитива, його документарний характер,питання про термін дії акредитива і документах, які повинні бутипредставлені для отримання платежу по ньому, права і обов'язки всіх учасниківакредитивної угоди, перехід прав за акредитивом. Вивчена проблемапред'явлення бенефіціаром недобросовісних вимог про платежі та способизахисту від них.

Теоретичну основу дослідження складають праці таких фахівців як: Е.А. Васильєва [18], AA Рубанова, Т.П. Лазаревої,A.B. Шамраєва [3,4,5], Н.Ю. Ерпилева [7,8,9], AA Вишневського [19] та інУ роботі використовувалися також праці російських і зарубіжних фахівців угалузі цивільного права. Зокрема, були залучені праці таких російськихцивілістів, як: В.В. Витрянский [2,20], М.І. Брагінський [2], BCЕм, І.С. Зикін, Л.Г. Єфімова [10,11,12], Л.А. Новосьолова, В.А. Бєлов[20], Н.Ю. Рассказова [21], О.М. Олейник, Д.В. Полін, Л.С. Хейфец[22], В.Л. Григор'єв [22], Г.А. Аванесова [13,14], Р.П. Сойко[15,16] та ін

Аналізуючи літературу на іноземних мовах, приділено особливуувагу працям Д. Бірна, Б. Козольчука, Б. Ваннік, Д. Ваннік,П. Тернера, Д. Долана, С. Стерн, М. Шредера, К. Шмиттгофф,Г. Гатгеріжда, ​​Ф. Вуда, Р. Бертрамса, Р. Гуда, Ш. ДельБусто [23], Б. Веблен, Е. Еллінгера...


Страница 1 из 18Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Реклама

Наверх Зворотнiй зв'язок