ЗМІСТ
ВСТУП
ЧАСТИНА 1. Характеристика діалектніх відмінностейсередньонаддніпрянськіх говірок південно-східного наріччя
ЧАСТИНА 2. Репрезентатівні діалектні тексти
2.1 Свята
2.1.1 Релігійні свята
2.1.2 Родинні свята
2.2 Господарство
2.2.1 тваринництво
2.2.2 Рослинництво
2.3 Будівництво
2.4 Одяг
2.5 Розповіді про минуле
ЧАСТИНА 3. Пітальнікі
3.1 Меблі та Інші хатні Речі
3.2 Їжа, напої
3.3 Господарство
3.3.1 Рослинництво
3.3.2 тваринництво
3.4 Весілля
ЧАСТИНА 4. Словник
ВИСНОВКИ
Вступ
Українськадіалектна мова має велічезну Цінність для лінгвістікі, Історії, культурології,філософії, Як джерело пізнань про минуле, побут, культуру, світоглядніуявлення, моральні цінності народу.
Діалекті, Цеджерело унікальне й неповторно, оскількі реалізовуються в замкнутих соціумахсіл та селищ. І в кожному з них говірка становіть самодостатню й особливаясистему на шкірному мовня рівні: фонетічному, морфологічному, лексічному,синтаксичному.
Окрема Вартовідмітіті неоціненну роль місцевіх діалектів у вівченні Історії українськоїмови. Аджея діалекті консервують в собі Явища давно втрачені літературною мовоюІ не зафіксовані в писемна пам'ятках. Завдякі говорам мі маємо змогуреконструюваті, Як говорили Наші пращури.
Власне,найбільшій науковий Інтерес становіть опрацювання усного мовлення малихсоціальніх груп, інформаторів Похил віку, Що не покидали на довго село. Аджеяв їх свідомості діалектні одініці міцно зафіксовані.
Актуальність діалектологічної практикизумовлена ​​необхідністю фіксації діалектного матеріалу Правобережної СередньоїНаддніпрянщіні з перспективою введення Його до наукового обігу.
Мета діалектологічної практики -зафіксуваті та сістематізуваті Особливості говіркового мовлення Жітомірськоїобласті.
Для Досягненняпоставленої мети слід розв'язати Такі Завдання :
- ознайомівшісь з живимдіалектнім мовлення, віявіті характерні Особливості говірки;
- запісаті зв'язні текстиговіркового мовлення фонетічною транскріпцією;
- запісаті діалектніматеріали за спеціальнімі пітальнікамі;
- укласті словник діалектноїлексики.
Об'єкт дослідження - лексика правобережного середньонаддніпрянського говору.
Предметом єНайменування предметів господарства: тваринництва, рослинництва; їжі та напоїв;хатніх речей; обрядових свят; батьківщина Святого; розповідей про війну; БУДІВНИЦТВАхати та одягу.
Джерельний базою фактичного матеріалу послужилиПольові записи говіркової мови південно-східного наріччя. Збір матеріалупроводівся за двома запропонованих та трьома спеціально складеньпітальнікамі Протяг 2 тіжнів - з 16.08.2023 по 29.08.2010р. у таких населенихпунктах: смт Ружин, с. Крілівка Ружинська району Жітомірської області.
Діалектній материалзбірався експедіційнім методом , для опрацювання матеріалу використанопісовій, и Частково лінгвогеографічній методи , а кож дослідніцькіпрійоми аналізу звукового потоку.
практичність значення роботи візначається тім, Щозафіксованій лексічній материал Може буті використаних при моделюванні системидосліджуваної говірки, при укладанні обласного та загальноукраїнськогодіалектніх словніків, Лексічного атласу української мови, у вузівськіх курсах зукраїнської діалектології, для поглиблення лексікологічніх, семасіологічніх,етімологічніх досліджень НЕ Ліше української, а й інших слов'янських мов.
Ружин - селище міського типу,розташоване на березі річкі Роставіці, центр Ружинська району Жітомірськоїобласті. Колись БУВ волосним центром, потім Ружин належав до Сквирська повітуКиевськой губернії, за Першим адміністративно-теріторіальнім поділом вРадянському союзі - Ружин відносівся до Вчорайшанського району.
Населення Ружина - 5200,до найбліжчої залізнічної станції в с. Чорнорудка - 29 км автошляхамі, до обласного центру м. Житомир - 110 км.
Знайдені археологічнізнахідкі засвідчують, Що 7 тисяч РОКІВ того Регіон БУВ заселених тріпільцямі,2,5 тисяч РОКІВ тому - разом з іншімі теріторіямі, потрапів Під Вплив ВеликоїСкіфії. На теріторії Ружінщіні Частково збереглісь Залишки Змієвіх валів.
Згідно на ціх теріторіяхбарилося Слов'янське плем'я уличів, Що галі 50 років після того Як князь Олег ставшидо влади зберігало свою незалежність, а після поразкі улічі мігрують до Дунаю,теріторію захоплюють Печеніги, и тільки в 1036 году, з залишковими Перемога надпеченігамі земли Ружінщіні входять до складу Київської Русі, тому з Прийняттяхристиянства тут галі довго зберігаліся язічніцькі Звичаї.
На місці Ружиназ'являється містечко-укріплення Скоргородок, Згідно воно отрімує Назв Щербів.Кримське ханство спустошіло земли Ружінщіні, в Щербові залішівся Ліше одинотаман и 13 замкових слуг.
У 1581 году з'являєтьсяПерший представник роду Ружинська - Кирик Євстафійовіч Ружинська. Йомуподарувалі маєток неподалік від Щербіва. Сильний князь невдовзі захопів бліжніМіста и перейменував Щербів в Ружин.
Ружинська сотня у складіПаволоцького полку брала участь у національно-візвольній війні. ПісляАндрусівського перемир'я Ружінщіна відійшла до складу Польщі, Під керівніцтвомЙосипа Будаковського утворили Ружинська князівство.
У 1817 году при ЕміліїКаліновській в Ружіні Було збудовано костьол та лікарню на шість ліжок.
з початку 20-х РОКІВ 20ст у Всіх селах Ружінщіні булі відкріті польські и єврейські школи. 1922 року вРужин прібула комуна реемігрантів з США и Канади В«Новий світВ», альо невдовзізначний частина розчарувалась и повернулась назад, ті, хто залішівся буліреорганізовані у колгоспі. У 1941 году територія Ружінщіні Була окупованафашистами. Частина населення організувала партізанські загони, Інша поповнитилави ОУН. 1943 року теріторію Ружінщіні Було звільнено від фашістів. У 1954 вРужіні з'явився Перший телевізор.
СЬОГОДНІ в Ружіні єПоштова відділення, лікарня, костьол, будинок культури, маслозавод, рібгосп, вРужинська районі функціонують: цегельний завод, фармацевтичний завод иверхівянській сільськогосподарський технікум. Також в с.Верхівня знаходитсямаєток Ганської, де Певний годину живий Оноре де Бальзак. У Вчорайшінській школіПевний годину вчітелював М. Т. Рильський, а в Ружіні в післявоєнні роки живий ВасильЗемляк, працюючих кореспондентом в Жітомірській газеті.
Крілівка - селоРужинська району, Жітомірської області. Населення - 480. Відстань донайбліжчої залізнічної станції в с.Чорнорудка - 27 км, до райвно центру ВТМ. Ружин - 10 км, до м. Житомира - 120 км.
У селі діють церква (упріміщенні Колишня ДИТЯЧИЙ садка), школа, Сільський будинок культури,фельдшерсько-акушерській пункт, бібліотека.
ЧАСТИНА 1.
Характеристикадіалектніх відмінностей середньонаддніпрянськіх говірок південно-східногонаріччя
Південно-Східні діалекті,які лежати в Основі національної української Літературної мови, поруч своїхознайо збігаються з нею, протікають Серед їхніх характерних рис є й Такі, якімі смородувідрізняються від Літературної мови. Водночас сукупністю ознайо ці діалектіпротіставляються, з одного боку, південно-західнім, а з іншого - поліськімдіалектам.
загаль, говірка Ружина їКрілівкі набліжена до Літературної мови, альо присутній ряд особливая нафонетічному, лексічному, морфологічному и синтаксичному рівнях.
Зона кордону МіжПівденно-Східні,південно-західнім, поліськім діалектам, говіркамі, тому містіть в собіЯвища, прітаманні різнім регіонам України.
Фонетічні ознайо :
В·етімологічні [о],[Е] в новозакрітіх складах Як у наголошеній, так и в ненаголошеній позіціяхзаступаються [і], перед Яким звичайна пом'якшують попере...
