Зміст
Введення
1. Специфіка ділової комунікації
1.1 Культура ділового спілкування: загальна характеристика таспецифічні риси
1.2 Форми і культура ділової комунікації
2. Дискусія в ситуаціях ділового спілкування
2.1 Поняття ділової дискусії
2.2 Організація і ведення дискусій
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Діалог є найбільшНайпоширенішим видом комунікативної діяльності. Діалог організовуєміжособистісне спілкування рівноправних партнерів, які володіють рівною активністю.
Підставою для діалогує проблема і відмінність у способах її дозволу. Діалог можнарозглядати як систему питально-відповідь взаємодії, де такожвідбувається зміна позицій задаючого питання і відповідає на них. За характеромдіалог може представляти інтелектуальне змагання, битву ідей, зіткненнядумок і т. д.
Дискусія як формадіалогу припускає управлінське спілкування на основі доводів і аргументів зметою знайти істину шляхом всебічного зіставлення різних думок. Сутністьдій в дискусії полягає в захисті або спростування тези.
Для проведення успішноїдискусії необхідно ознайомитися з принципами і нормами ведення подібного родуобговорень, щоб опоненти в процесі взаємодії могли прийти допозитивного результату.
Метою даної роботиє розгляд специфічних особливостей дискусії в ситуаціях діловогоспілкування. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:
1. Розглянути специфікуділової комунікації
2. Виявити особливостідискусії в рамках ділового спілкування.
Структурно робота складаєтьсяз вступу, основної частини з двох розділів, розбитих на параграфи, висновки,списку використаної літератури.
Теоретичною базою роботипослужили навчально-методичні посібники з дисциплін риторика і культура мовленнятаких авторів як: І.А. Герасимова, Г.Г. Хазагеров та ін Методологічною базоюдослідження з'явилися: метод порівняння і узагальнення, аналізу, синтезу та ін
1. Специфікаділової комунікації1.1 Культураділового спілкування: загальна характеристика та специфічні риси
Самий масовий видспілкування людей у ​​соціумі (суспільстві) - ділове спілкування. Без нього не обійтися всфері економічних, правових, дипломатичних, комерційних, адміністративнихвідносин. Уміння успішно вести ділові переговори, грамотно й правильноскласти ділову папір і багато іншого в даний час стало невід'ємноючастиною професійної культури людини: менеджера, керівника всіхрівнів, референта, службовця. Для досягнення високої результативностіпрактично в будь-якому вигляді комерційної діяльності необхідно володітипевним набором відомостей, знань, уявлень про правила, форми іметодах ведення підприємницької справи, про принципи ділового спілкування.
Культура ділового спілкуваннясприяє встановленню і розвитку відносин співробітництва і партнерстваміж колегами, керівниками і підлеглими, партнерами і конкурентами, учому визначаючи їх (відносини) ефективність: чи будуть ці відносини успішнореалізовуватися в інтересах партнерів або ж стануть малозмістовними,неефективними, а то й зовсім припиняться, якщо партнери не знайдутьвзаєморозуміння.
"Бізнес - це вмінняспілкуватися з людьми "," єдиний спосіб набудовувати людей наенергійну діяльність - це спілкування з ними ", - вважають справжнікерівники, підприємці. Сучасна людина має в цьому зв'язку володітинаукою ділових відносин, уміти встановлювати й підтримувати цивілізованівідносини з людьми, долати суперечності, вирішувати конфлікти, брати насебе у разі потреби роль посередника, повинен уміти обертати своюдіяльність на благо інших людей, а також своєї роботи, своєї справи.
Специфічноюособливістю ділового спілкування є його регламентованість, тобтопідпорядкованість встановленим правилам і обмеженням [8, с. 102].
Ці правила визначаютьсятипом ділового спілкування, формою, ступенем офіційності, конкретними цілями ізавданнями, які стоять перед людьми, що спілкуються, а також національно-культурнимитрадиціями та громадськими нормами поведінки.
Вони фіксуються,оформляються у вигляді протоколу (ділового, дипломатичного), існують у виглядізагальноприйнятих норм соціальної поведінки, у вигляді етикетних вимог,обмежень тимчасових рамок спілкування.
В залежності відрізних ознак ділове спілкування ділиться на:
- усне - письмове (зточки зору форми мови);
- діалогічне -монологічне (з погляду односпрямованість/двонаправлений мови міжговорить і слухає);
- міжособистісне -публічне (з погляду кількості учасників);
- безпосереднє -опосередковане (з погляду відсутності/наявності опосредующего апарату);
- контактне - дистантное(З точки зору положення комунікантів у просторі).
Всі перераховані факториділового спілкування формують характерні особливості ділового мовлення. Так, якщоділова письмова мова має книжкову забарвлення:
"Орендар зобов'язуєтьсянести повну відповідальність за всі збитки, які він може заподіюватиОрендодавцю внаслідок використання наданих площ не за прямимпризначенням у відповідності з цим договором ... ", - то ділова усна мова вбираєособливості різних стилів, в тому числі розмовного: "Шановні панове! Яхотів би представити на ваш суд доповідь під назвою "Банківські операціїз цінними паперами в Росії ". Скажу відразу: "Гроші повинні працювати!Спробую навести ряд доводів ... ".
Монолог у діловому спілкуванні являє собоютривале висловлення однієї особи. Він відносно безперервний,послідовний і логічний, володіє відносною завершеністю, складний заструктурі.
Діалог призначений для взаємодіїміж двома або кількома співрозмовниками, причому в обміні інформацією мовніпартнери можуть мінятися ролями. Діалог спонтанний (як правило, не може бутизаздалегідь спланований), елліптічен (фрази більше згорнуті, короткі, ніж умонолозі), експресивний.
Дистантное,опосередковане спілкування (телефонна розмова, поштове і факсове відправлення,пейджинговий зв'язок і т.п.) відрізняється від контактного, безпосередньогопідвищеною увагою до інтонаційного малюнку мови (усне спілкування), стислістюі регламентування, неможливістю використання жестикуляції і наочнихпредметів як носіїв інформації.
Ділове спілкуванняявляє собою широкий діапазон жанрових різновидів письмового та усного спілкування.
Письмова ділова мова, у якій реалізуються діалогічнівідносини, представлена ​​всіма видами ділових листів, документами, фіксуючимисоціально-правові відносини - контрактами (договорами), угодами і всіматипами супутніх документів.
Усна ділова мова, у якій реалізуються діалогічнівідносини, представлена ​​жанрами ділових переговорів, зустрічей, консультацій тощо
Наради, збориявляють собою особливий тип протокольного спілкування, в якому здебільшогопредставлена ​​монологічна ділова мова, не тільки має письмову природу,але й існуюча відразу у двох формах - усній і письмовій.
Реклама, світськеспілкування. Сьогодні рамки ділового спілкування розширюються. Реклама, світське спілкуваннястають невід'ємною складовою ділового спілкування. Успіх підприємства, справисьогодні багато в чому залежить від уміння представити свої позиції в найбільшвигідному світлі, зацікавити потенційного партнера, створити сприятливевраження. Тому, крім "читається" монологічного мовлення, впрактику ділового спілкування усе активніше входить підготовлена, але"Нечитабельним" монологічне мовлення (презентаційна мова, урочистамова, вступне слово на різних зустрічах), вітальні листи,етикетні тости [8, с. 34].
Таким чином, володіннявсіма перерахованими жанрами ділового спілкування входить у професійнукомпетенцію сучасного керівника, менеджера.
діловоїспілкування дискусія комунікація
1.2 Форми і культура ділової комунікації
Розкриваючи аспекти діловогоспілкування, не можна не згадати дві цитати: одну - філософа давнини ГаяСаллюстія Кріспа: "За згодою незначн...
