ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИСИСТЕМНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗНАНЬ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯФразеологічних одиниць, що характеризують соціально ПОЛОЖЕННЯ ЛЮДИНИ
2.1 Семантичні групи фразеологізмів
2.2 Класифікація фразеологічниходиниць за ступенем злитості (по В.В. Виноградову)
2.3 Структурні типи фразеологічниходиниць
2.4 Співвідношення фразеологізмів зчастинами мови
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Окремою галуззюлексикології та відносно самостійної лінгвістичної дисципліноюфразеологія стала порівняно недавно. У 80-ті роки минулого століття намітивсяновий підхід у фразеологічних дослідженнях, який передбачаєкомплексне вивчення стійких словесних комплексів як синтаксичних,семантичних, прагматичних, стилістичних і текстообразующіе одиниць.
Саме широкепоширення в останні роки придбала систематизація фразеологізмів зпозицій когнітивної лінгвістики, яка підкреслює першорядну і фундаментальнузначущість мови як системи, що є основою для придбання, зберігання ірозвитку наших знань про світ. Ідея цілісності людської свідомості,отразившаяся ще в працях В. фон Гумбольдта, Ф. де Соссюра, П. Флоренського,отримала в сучасній вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці досить широкепоширення (В.В. Петров, Г.В. Колшанскій, В.І. Герасимов, AA Уфімцева,Е.С. Кубрякова, В.М. Телія, Б.А. Серебренніков, Дж. Лакофф, Т.А. ван Дейк, Р.Джаккендофф та ін.) Важливою особливістю сучасних лінгвістичнихдосліджень є більш докладне вивчення національно-культурного аспектумови, оскільки мова є компонентом культури, що відображає і зберігає всобі як культурно-історичні відомості традиційного характеру, так ібезліч фактів сучасності. Мова, таким чином, виступає в якостідзеркала національної культури, її хранителя. Одиниці мови, особливо одиниційого лексико-фразеологічного рівня, відображають психологію людини, фіксуючив собі ті чи інші смисли, висхідні до умов життя народу - носія мови.Структурно-семантичні зв'язки між мовними одиницями відображають актуальнідля людини і суспільства зв'язки і відносини між предметами і явищамидійсності. З цих позицій мова розглядається Н.Д. Арутюнова, Ю.С.Степановим, І.А. Стернин.
Об'єктом нашої роботиє лексико-фразеологічне поле В«Соціальний стан людиниВ».
Предметом даногодослідження є семантична і структурна організація фразеологічниходиниць описують соціальний статус людини.
Предмет даної роботипредставляється важливим і актуальним, оскільки вивчення фразеології становитьнеобхідна ланка в засвоєнні мови, в підвищенні культури мови. Правильневикористання стійких словесних комплексів надає промови особливу образність,виразність і неповторну своєрідність.
Різноманітність проблем,пов'язаних з питаннями структурування фразеологічного простору і йоголексикографічним відображенням, їх недостатня рішень обумовлюютьактуальність дослідження.
Ця робота ставитьметою дати характеристику фразеологічних одиниць, що утворюютьлексико-фразеологічне поле В«соціальне становище людиниВ» на тематичному таструктурному рівнях. Дана проблема вирішується за допомогою наступних завдань:
1.визначеннятерміна В«фразеологізмВ», його співвідношення з крилатими словами і виразами ірізні підходи до класифікації фразеологізмів;
2.виявленнясемантико-тематичних груп фразеологічного поля В«Соціальний статус людиниВ»;
3.аналіз даного поляз точки зору структури, що входять до нього фразеологічних одиниць;
4.розглядданої фразеологічної групи по співвіднесеності з частинами мови.
Відповідно допоставленими цілями і завданнями, в роботі використовувалися наступні методи:метод суцільної вибірки фразеологічних одиниць зі словника, метод їхсемантичного та структурного аналізу, метод синтезу отриманих даних.
Фактичний мовнийматеріал цього дослідження почерпнуть з фразеологічного словника авторівЄ. А. Бистрової і Н. М. Шанського [АСТ, Астрель Зберігач, 2007 р.,]. Було проаналізовано близько 50 прикладів.
Наукова новизна роботиполягає у встановленні та описі лінгвістичних параметрівфразеологізмів, що описують соціальне становище людини, в розробцікомплексного методу їх аналізу, що дозволив виділити принципи і здійснитилексикографічне опис стійких словесних комплексів досліджуваноголексико-фразеологічного поля.
Практична цінністьроботи полягає в можливості застосування результатів дослідження в процесівикладання російської мови: при читанні лекцій з лексикології російської мови врозділах В«ФразеологіяВ» і В«Лексикографія/фразеографииВ»; при проведенніпрактичних занять на старших курсах лінгвістичних університетів іфакультетів.
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІПРОБЛЕМИ СИСТЕМНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗНАНЬ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
Фразеологізм- Стійкий зворот, властивий певній мові і тому дослівно неперекладається на інші мови, що має самостійне значення, яке в ціломуне є сумою значень вхідних у нього слів [Емірова: 1988, 6].
Фразеологізмиу російській мові в нашому повсякденному мовленні вживаються часто-густо. Часомми навіть не помічаємо, що вимовляємо ці стійкі вирази, - настільки вонизвичні і зручні. Фразеологізм енергійніше, емоційніше, ніж звичайна фраза, тоТобто, вдаючись до нього, людина, крім іншого, повідомляє ще й про своєвідношенні до події, предмету або співрозмовникові.
Фразеологізмдіє як слово, тому часто він зрозумілий.
Правда інодіфразеологізми можуть бути не зрозумілі іншими людьми і сприймаються буквально.Однак буквально сприймають їх тільки ті, у кого не вистачає фонових знань,контексту. А фонові знання - це завжди середу, в якій ти живеш. Тому те,що зрозуміло російській (вираз В«траур під нігтямиВ», наприклад) ніколи не будезрозуміло японцям - там колір жалоби білий. У цьому сенсі фразеологізми краще, ніжінші якісь лексичні одиниці показують особливість мовногоменталітету. Саме тому їх дуже важко перекладати на іншу мову, а частоі просто неможливо. Тоді підбирають якийсь аналог. Буквальних переказів ібуквального сприйняття фразеологізмів бути не може.
Багатофразеологізми, які вживалися, наприклад, в XIX столітті, зараз вже пішли зросійської мови. Це пов'язане з побутом, а з плином часу змінюється і середу, вякій живе людина. Наприклад, раніше поширений фразеологізм В«записнікокетки В»(В« Євгеній Онєгін В») зараз не тільки не вживається, але і незрозумілийнам.
Поряд зфразеологізмами існує поняття В«крилаті словаВ», які також позначаютьстійкі образні вирази. Вчені, які дотримуються "широкого" погляду нафразеологію, включають крилаті слова в розряд фразеологізмів [Шанський: 1985,27]. Дана точка зору і нам здається найбільш логічною. Тим більше, щофразеологізми, досліджувані в нашій роботі, за своєю суттю щось інше яккрилаті слова з більшим чи меншим ступенем вживаності в сучасніймови. Тому в мовний матеріал, використовуваний нами при написанні роботи, мивключали також одиниці, що відносяться різними дослідниками то до фразеологізмам,то до крилатим словами, не розмежовуючи їх.
Образність,емоційність, експресcівность, оцінність - абсолютні виразнівластивості фразеологічних одиниць - лежать в основі функціонуванняфразеологізмів без зміни семантики і структури [Мокієнко: 1996, 11].Фразеологічні одиниці дають оцінку через образ, що послужив основою длястворення фразеологічної одиниці, що дозволяє автору виражати певнеставлення до осіб, фактам і викликати відповідні емоції у читача. Томуфразеологізми є одним із засобів художньої виразності.
Отже,основними властивостями фразеологізму є його тематична неподільності(Позначає ціле поняття, можна замінити одним словом), образність іекспресивно-оцінна забарвленість (завжди виражає схвалення/несхвалення).
У зв'язку зтим, що фразеологізми - одиниці зі складною структурою, то і підходів до їхкласифікації існують різні.
1. З точкизору семантики фразеологізми об'єднуються в групи за ...
