Зміст
Введення
Глава 1. Жанрова і лінгвопереводческая специфікаспеціального тексту
1.1 Транслатологіческіе аспекти спеціального перекладу
1.2 Предпереводческій аналіз тексту оригіналу
Глава 2. Способи перекладу термінів мистецтвознавчоїтематики
2.1 Підходи до перекладу термінів
2.2 Транслатологіческая специфіка перекладу термінів
Висновок
Бібліографічний список
Текст перекладу
Введення
Відправним пунктом вісторії перекладу можна вважати Карфаген, де пліч-о-пліч жили люди десятківнаціональностей, при цьому існувала особлива каста В«професійнихперекладачів В». Крім того члени цієї касти були звільнені від усіх повинностейі займалися тільки перекладом (Гарбовскій, 2007). Важливість перекладу люди усвідомлювалище в ті часи, вважаючи діяльність перекладача складною, але необхідною. ЗВідтоді пройшло вже більше двох тисяч років, переклад став одним з найважливішихспособів обміну інформацією. Збільшилася кількість переводять мов,тематика текстів стала більш різноманітною. З зародженням науки про переведення -перекладознавства - стало приділятися більше уваги теоретичним аспектамперекладу. Тексти розглядалися з точки зору їх стильової приналежності іпотенційних рецепторів перекладу.
Поряд з перекладомтекстів художньої літератури, бурхливий розвиток в XX в. отримали переклади текстів інших стилів, в тому числі мистецтвознавчогохарактеру. Говорячи про одних і тих самих речах, люди деколи називають їх по-різному,використовуючи певні асоціації, пов'язані з ними. Стосовно доперекладознавство варто говорити про мовну картину світу, визначеної для кожноїнації. Вплив цієї самої картини світу обумовлює відмінності в термінологіїпевних дисциплін, наприклад, мистецтва. Відповідно, встановити цівідмінності представляється можливим шляхом вивчення тексту, що належить дообласті мистецтва, і його подальшого перекладу на російську мову.
Актуальність курсовоїроботи зумовлена ​​тим, що, термінологічний апарат сучасного мистецтва активнопоповнюється десятками нових термінів, раніше невідомих суспільству. Розумінняособливостей перекладу таких термінів робить інтерпретацію текстів в цілому більшадекватної і знайомить людей з досягненнями в різних галузях культурногожиття.
Об'єктом нашої курсовоїроботи, виходячи зі сказаного вище, є терміни мистецтвознавчоїтематики, предметом дослідження - способи перекладу мистецтвознавчих термінівз німецької на російську мову.
Метою курсової роботиє виявлення способів і специфіки перекладу термінів мистецтвознавчогохарактеру.
На основі висунутої метив процесі дослідження було поставлено ряд завдань:
- розглянути специфікуінформативного перекладу;
- визначити роль термінав побудові мистецтвознавчого тексту;
- розглянути фактори,впливають на переклад термінів;
- визначити сутністьпроблеми розуміння та інтерпретації термінів;
- порівняти семантичнуструктуру термінів текстів оригіналу і перекладу;
- встановити найбільшчастотні способи перекладу термінів;
Матеріалом дослідженняпослужила стаття В«HolzschnittВ» зжурналу В«Kunst dem VolkВ» (W. Buchowiecki, 1943), і виконаний нами її перекладна російську мову. Вибір матеріалу зумовлений прагненням перекласти текст,спочатку створюваний тільки для носіїв мови і не призначений дляперекладу.
Наукова новизна курсовоїроботи полягає, насамперед, у постановці проблеми. Хоча проводилисядослідження, присвячені даній темі, на сьогоднішній день їх недостатньо длястрімко розвивається перекладознавства і осмислення мистецтва як особливоговиду людської діяльності.
Практична значимістьобумовлена ​​тим, що висунуті і обгрунтовані в курсовій роботі положенняможна використовувати в дидактичних цілях як матеріал для лекцій та семінарів зпрактичного курсу перекладу, по теорії перекладу, а також у практиці навчанняусного мовлення.
Робота складається ззапровадження, двох глав (предпереводческого і постпереводческого аналізу),висновку, бібліографії і тексту перекладу.
У вступі визначаютьсяпредмет і об'єкт курсової роботи, обгрунтовується її актуальність, науковановизна і практична значущість, формулюються мета, завдання і методи дослідження,характеризується матеріал дослідження.
У першому розділі основнеувага приділяється тексту оригіналу. Визначається спрямованість тексту та йогорецептор, особливості його граматичного та стилістичного устрою.
У другому розділі розглядаютьсярезультати перекладу - використана стратегія, застосовані трансформації тадосягнутий ступінь еквіваленті.
Висновок підводить підсумкидослідження і робить висновки по курсовій роботі в цілому.
Бібліографія міститьсписок використаної наукової літератури і текстів, розглянутих у якостіматеріалу дослідження.
До даної курсової роботідодається також повний текст перекладу і його оригінал на німецькій мові.
Глава 1. Жанрова і лінгвопереводческаяспецифіка спеціального тексту
1.1 Транслатологіческіеаспекти спеціального перекладу
Розгляд перекладу якпроцесу і як результату в різних аспектах, у тому числі і у зв'язку з різними,умовно розмежовувати рівні мови, припускає, що об'єктом цьогорозгляду завжди є текст. Однак текст цікавить перекладознавство НЕтільки як якесь вмістилище тих чи інших мовних явищ (фонем, слів,граматичних структур), але і як самостійний феномен, що володієознаками, релевантними для перекладу. Саме ці ознаки дозволяють перекладачевівибрати загальну стратегію перекладацьких дій (Алексєєва, 2004: 242) В. Н.Комісарів дає наступне визначення поняттю текст. В«Текст - це мовленнєвийтвір, за допомогою якого здійснюється вербальна комунікація. Текстскладається з висловлювань, які мовець створює, відбираючи мовні одиниці тапоєднуючи їх за правилами граматики даної мови у відповідності зі своїмкомунікативним наміром В»(Федоров, 2002: 29)
Перш ніж приступати доперекладу тексту варто приділити увагу предпереводческому аналізу. Тут важливодотримуватися наступної методики. Процес аналізу складається з трьох етапів.Перший етап - це уважне, багаторазове вчитування в текст і виявленнязагальних жанрово-стильових особливостей тексту; зокрема, для нехудожніхтекстів потрібно визначити функціональний стиль і мовний жанр. На цьому ж етапівиявляються процесні параметри комунікації - тип жанровості (репортажность,полемічність і т.д.), а для "образу автора" - епічність,драматичність, ліричність, а також специфіка оповідної мови: письмова- Усна, дистантная - контактна, оброблена - необроблена. На другомуетапі в спеціальному тексті встановлюється внутрішня структура способукомунікацій в творі, тобто на яких композиційно-мовленнєвих формах (КРФ)побудовано виклад змісту. Останнє мотивується специфікою мовногожанру. Другий етап допомагає зрозуміти типову синтаксичну організацію тексту, атакож типове лексичне оформлення. На третьому етапі аналізується конкретниймову тексту в рамках виявленої на першому та другому етапах типової схеми способувикладу змісту (Брандес, 1989: 5).
Загальні принципипредпереводческого аналізу дозволяють зробити текст у сенсі його структури тамови доступним для огляду, окреслюють контури комунікативної, тобто смисловийорганізації тексту, допомагають засвоїти, що головна трудність перекладу - передачасенсу у всьому його обсязі. Сенс - В«це не щось аморфне, а більш-меншстрого організована сутність. І адекватність перекладу пов'язана з розкриттямструктури та елементів цієї сутності, іншими словами, сенсу як системи. Самеця система визначає мовний стиль тексту, тобто вибір і комбінуваннямовних одиниць В»(Брандес, 1989: 5) Виходячи з цього, переклад будь-якого тексту, вособливості спеціального, повинен мати загальний контекст, відходити від якогоперекладач не має права щоб уникнути смислових втрат і спотворення смисліворигіналу.
Залежно від типутексту, а також від комунікативної ситуації тексти ...