Введення
Експресивність є в данийчас однією з найбільш активно досліджуваних лінгвістичних категорій. Інтересдо проблеми експресивності пояснюється увагою до "мовноїособистості ", а точніше, до опису мови як засоби виявлення і разом зтим впливу на мовну особистість, її поведінку та внутрішню духовнудіяльність. Експресивність виступає в тексті як засіб прагматики,виявляючи мовну стратегію автора, і стає одним із засобів мовноговпливу на читача.
Надаючи свою думку в мовну форму,автор повідомлення неминуче виражає і своє ставлення до предмета чи ситуації.Дуже часто таке повідомлення забарвлене суб'єктивним ставленням відправникаінформації до того, про що він говорить чи пише. Тому експресіярозглядається як виявлення індивідуальності мовця, що виявляється впочуттях, емоціях і оцінках суб'єкта. Ця авторська експресія знаходить своєвираження в мові, в тому чи іншому відборі мовних засобів, і може матидодаткової метою надання певного впливу на адресата (слухачаабо читача). Експресивність, таким чином, виступає як феномен мовноїособистості та її суб'єктивних інтенцій.
Експресивність може передаватися нарізних рівнях, лексичному та синтаксичному. Нас цікавить насампередостанній, а саме експресивний синтаксис. Розчленованістьконструкцій, виражена на листі структурно-логічними знаками пунктуації,є тією базою, на основі якої виникає експресивний синтаксис іекспресивна пунктуація.
В даній роботі ми намагалися виявитинайбільш вживані форми експресивного синтаксису і особливості їхперекладу з англійської на російську мову. Тема ВКР - В«Особливості передачіекспресивних синтаксичних засобів з англійської мови на російську в оповіданняхС. Кінга В»
Мета даної роботи - визначити,які форми експресивного синтаксису найбільш споживані, і за допомогоюяких прийомів здійснюється їх переклад на російську мову. Матеріалом дослідження послужили розповіді відомого американського письменника С. Кінга (Autopsy Room Four, The Mangler,In the Death room, The Jaunt, The Last Rung on the Ladder, I Am The Doorway, TheRoad Virus Heads North, Battleground, Sometimes They Come Back, The Wedding Gig,Strawberry Spring, Trucks, Nona, Survivor Type). Теоретичною базою дослідження стали роботи О.В. Александрової,Е.М. Берегівської, Л.С. Бархударова та ін Мета роботи зумовила постановкунаступних завдань:
Завдання:
-познайомитися зпоняттям експресивного синтаксису;
- виявити основні засобиекспресивного синтаксису;
- розглянути прийоми перекладу засобівекспресивного синтаксису на російську мову.
Об'єктомданого дослідження є експресивні синтаксичні засоби.
Предметомдослідження стали лінгвістичні особливості експресивних синтаксичнихзасобів та особливості їх перекладу.
В роботівикористовувалися наступні методи: метод порівняльно-порівняльного аналізу, методструктурного аналізу, елементи стилістичного аналізу.
Робота маєнаступну структуру: вступ, два розділи, висновок. У першому розділі мирозглядаємо експресивний синтаксис, його характеристики та основні засоби,а саме парентетіческіе внесення, парцеляції, еліптичні конструкції, пунктуаційніособливості. Друга глава присвячена аналізу експресивних синтаксичнихзасобів в оповіданнях Стівена Кінга.
Глава 1. Експресивнийсинтаксис і його характеристики
1.1 Експресивний синтаксис
Експресивність як загальномовнекатегорія зачіпає всі сфери мови і арсенал його виразних засобівнеозорий. На виникнення експресивності як характеристики мови або текстувпливають властивості комунікативної ситуації: наміри мовця/пишучого,презумпції читача/слухача (тобто початкові знання та уявлення, з якимивін вступає в комунікацію), а також лінгвістичний та екстралінгвістичні(Соціальний) контекст комунікативного акту. Експресивністьпов'язана з рядом лінгвістичних категорій настільки ж складною і багаторівневоюприроди, як і вона сама. Найбільш тісна взаємозв'язок експресивності земоційністю; іноді навіть ці поняття використовуються як синоніми або їхрозмежування представляється непринциповим (О.С. Ахманова, Р.А. Будагов,В.Г. Гак, А.Н. Гвоздьов, В.А. Звегинцев та ін.) Тим часом ці дві категоріїперебувають у відношенні перетину: загальну частину їх змісту складає широкийспектр емоційної експресивності, а непересічними сферами єкомпоненти денотативного змісту, пов'язані з передачею емоцій, з одногобоку, і неемоційна, "логічна" експресивність - з іншого.Експресивність пов'язана також з акцентної і інтенсифікацією, оценочностью,персуазівностью (здатністю вираження впливати начитача/слухача), з образністю і зображальністю.
Люди говорять і слухають, що говорятьінші, пишуть і читають. Звідси дві форми існування мови - усна, що маєзвукову форму, і письмова, має графічну форму. Із двох форміснування мови перша є основною. Письмова форма виниклаісторично на базі усній як засіб фіксації виробленого в усній форміі для подальшого відтворення в усній формі, тобто для прочитання вголос. Уснаі письмова мова не є кожна окремої, особливої вЂ‹вЂ‹промовою, але представляютьсобою лише різні форми, в яких існує одна і та ж мова.
Для того, щоб краще зрозуміти єдністьусній і письмовій мові, необхідно уточнити і поняття внутрішньої, уявноїмови. Ця форма мови не має матеріальної зовнішнього боку. Еквівалентом цієїсторони для неї є відповідний мовний образ, який може бутислуховим (звуковим), руховим (графічним) або являти собою їхрізні комбінації. Читаючи текст, ми сприймаємо його не тільки очима: мипроговорюємо його в нашій внутрішній мові. Письмова форма будь-якого тексту, йогоонтологія залежить від існування людей, які можуть, дивлячись на письмовийтекст, відображати у своїй внутрішній мові його звучання (у широкому сенсі слова).Зауважимо, що і для мертвих мов читання тексту припускає володіння читаючоюпривнесеним в цю мову звучанням (відтвореним дослідниками, прийнятим уяк норми).
Відомо, що мову як суспільнеявище не може бути відірваний від життя суспільства, від суспільного життя даноїсукупності людей. Тому, коли ми говоримо про співвідношення усній і письмовійформ мови, ми не повинні випустити з уваги того, що письмова мова длякультурного мови має дуже велике значення. Його носії, як правило,знають, що таке текст, обов'язково стикалися і стикаються зрізноманітними творами письмової мови.
В природної людської мови наперший план завжди виходить дане мовне вираження. Саме вонобезпосередньо і прямо сприймається слухати або читати - звичайно, вбезпосередньому зв'язку з даними змістом.
Мова в своїй комунікативній функціїслужить людині не тільки для вираження думки, але і для вираження йогосуб'єктивного ставлення до висловлюваному - почуття, волі, оцінки і т.п., боемоції, воля, оцінки, бажання - невід'ємні чинники в пізнанні людиноюдійсності. В«Прагнення, бажання, емоції і почуття виникають у силу,того, що відбивані нами предмети і явища дійсності зачіпають нашіпотреби та інтереси і виражають нашу зв'язок зі світом, нашу прихильність і тягудо нього .... Речі і явища дійсності, таким чином, споконвічно причетнідо самого виникнення психічних явищ, які вони і відображають В»[Александрова2009: 78].
Людська думка, відбуваючись набазі мови, оформляється в мові, мова - це, як відомо, і мовнадіяльність і мовне освіта - текст (його усна і письмова форми),який по-різному експресивно забарвлений - результат дії експресивноїфункції мови. Експресивна функція мови - це, отже, здатністьвиражати емоційний стан мовця, його суб'єктивне ставлення допозначуваним предметів і явищ дійсності. Одним з найважливішихелементів вираження експресивності є експресивний синтаксис.
Проблеми експресивного синтаксисунабувають в сучасній лінгвістиці все більшої актуальності. Це пов'язано зінтенсивним вивченням структури тексту, мовної особистості як суб'єкта мовноїдіяльності, її прагматичних аспектів розмовної, усно-діалогічної мови,взаємини мовця і адресата, звукових засобів посиленнявиразності ...
