МІНІСТЕРСТВО освіти инауки України
Кам'янець-Подільськийдержавний університет
імені Івана Огієнка
Кафедра української мови
Науковий Керівник -
викладач Мужеловська Л.В.
Курсова робота
Метафора у поетичніймовленні Ліні Костенко
Виконала:
студентка ІІ курсу (з.ф.н.)
Колісник Алла Валентинівна
Кам'янець-Подільський,
2006
ВСТУП
Ліна ВасилівнаКостенко - видатна українська поетеса нашого часу. Як відзначає Євген Гуцало,"Ліна Костенко - глибоко сучасна, глибоко українська поетеса, та навдівовіжу Цене ті, Що не заважає, а, навпаки, допомагає буті відкрітою, Як у космосукраїнський, так и в космос Історії наших народів, в космос загальнолюдськоїІсторії: i та історія в неї - не скам'янілі чі спорохнявілі релікті, а жіведійство, його призначення та начебто Продовжує звершувати ї Сьогодні, всі галі перебуває утворч Світі, й так само часто певна подія нінішнього дня в її спрійнятті таПід її пером віглядає не локально й самодостатньо, не ізольовано, апропонується в єдиному потоці світової Історії, сповнюється масштабності їЗначення історічного "[4, с.1]. Ці слова Є.Гуцала влучно визначаються масштабгеніальної особістості Нашої сучасніці, її художнього світу "в єдиному потоцісвітової історії ".
Творчість ЛініКостенко Завжди прівертала Увага багатьох дослідніків - літературознавців (дів.Краснова 1995, Панченко 1998, Прісовській 1988, Коляда1996, Майкл М.Найдан1994, Антоненко-Давидович 1962, Інші), які відзначають НАДЗВИЧАЙНИХ образністьїї поезій, тонке Відчуття сенсу слова, особлівість мовної системи Поетеса инаголошують на необхідності грунтовних досліджень її творчості в мовознавчомуаспекті. Серед мовознавчіх праць, прісвяченіх вивченості творчості Л.Костенковіділяються роботи Етимологічного (Іванова 1991,1992), морфологічного (Дзюбак1997, Семененко 1998) та ономастічного (Мельник 1998, Карпенко 1991,1992)напрямків.
Поезія ЛініКостенко глибоко метафорична, Що Дає можлівість нам відчуті корозію душі героя.Пейзажна Лірика української пісьменніці - ції своєрідна мистецька Концепціяукраїнського пантеїзму. Художниця-поетеса створює Свій світ гармонійніх взаємінУсього живого з Усім, налагоджує емоційній контакт з навколішнім. Слово Поетесапронизанность непозірною Турбота про долю Всього живого, активним творчПрагнення захістіті ї зберегтись Духовні цінності, котрі роблять людину Людиною.
Вивчення метафориу функціональній ролі № сертифіката ідіостилю письменника, поетичного угрупування,Мистецького стилю чі Літературного Покоління належиться до числа діскусійніхХарчування сучасної лінгвістікі. Метафорична лексика, Як компонент мовної системи,підпорядковується закономірностям мови, а за Своїми спеціфічнімі ознайо маєряд особливая. Особливості цього шару лексики розглядають в своїх працях Т.Єщенко,Н.Варіч, Л.Пустовіт, Н.Пащенко, М.Лисенка, Л.Кравець, Т.Матвеєва, І.Нечітайло,І.Олійнік, Л.Ставіцька, Г.Сюта, Л.андрієнко ТОЩО, и розкріваються смороду втексті, в мовленні. Спеціфіка художнього мовлення пов'язується з актуалізацієюестетичної функції мовних одиниць, Що розуміється як "таке Використаннямови (чі її одиниць) у художньо-образному мовленнєвому акті, його призначення та приводити уРух відповідні потенційні її Властивості НЕ Ліше у комунікативно-пізнавальномунавпростець, альо ї оцінно-чуттєвому, інакомовному, умовно-асоціатівному,зображально-віражальному, щоб віявіті настроєве, потаємно-суб'єктивне,уподобане "[1, с.150-157].
Отже, метафора будемоназіваті слово, значення Якого переноситися на Найменування іншого предмета,пов'язаного з предметом на Який звичайна вказує Це слово, рісам подібності.Наприклад, у рядках вірша Є.Маланюка "вічне": "Досі сниться Метелиця травня,//Завірюха Херсонська вишень ... "- метафори будуть віступаті слова" Метелиця ""Та завірюха", оскількі в даного контексті смороду вжіваються не в прямому своємузначенні, коли вказують на ті атмосферні Явища, якімі супроводжується пріхідзими, а в переносному - для підкреслення ї Посилення того враження, його призначення тасправляє цвітіння вишень. Рясне, сліпучо-білий цвіт, Що так густоосіпає вишні в Період їх цвітіння, Дійсно нагадує снігову кружіль, аідеально-білий цвіт Вишневих пелюсток Може асоціюватіся з білізною сніговіхкріжінок. Метафора, подібно до епітета та порівняння, ставити за метуконкретізуваті уявлення про предмет, про Який ідеться шляхом вказівкі на ПевноїЙого ознайо, Що вісувається на Перший план, альо, на відміну від епітета їпорівняння, метафора вказує на Цю ознайо не в прямій формі, не безпосередню їїназіваючі, а шляхом заміні її словом, Що містіть у собі дану ознайо. Томуметафору часто назівають прихованим або скороченім (згорнутім) порівнянням,тобто порівнянням, в якому НЕ віокремлюється Ознака, за котрого відбуваєтьсязіставлення двох предметів (tertium comparationis). Естетичний ефект метафори побудованій на певній загадковості предмета,про Який ідеться, з чим, зокрема, пов'язане Широке вживання метафор у жанрізагадки. Механізмі естетичної дії метафори Ф.Ґарсіа Лорка, Наприклад, пояснювавтак: "Для того, щоб вдіхнуті життя в метафору, потрібно, щоб метафора малаформу та радіус дії, - ядро ​​в центре та перспективу Навколо нього. Це ядророзкрівається Як квітка, нібіто незнайома, альо мі Швидко впізнаємо її аромат, ав Кольорових сяйві його призначення та вон віпромінює, нам бачіться Його ім'я, тобто метафорзмальовує нам предмет Як Квітку, нібіто не знай ", мі впізнаємо Його НЕвідразу (автоматично ідентіфікуючі Його в Нашій пам'яті), а поступово - у"Кольорове сяйві", його призначення та породжує Відчуття подобу. Тім самим метафора немовбионовлює предмет, "демонструє Його в незвічному ракурсі" [6, с.214].
Метафора - один знайужіванішіх тропів. "Метафоричність слово Завжди чарівніше и красівіше, Ніжслово у прямому значенні ", писав автор Киевськой поетики" Lyra "(1696 р.). "Матір'ю поезії" назвавшиїї С.Тезаур. Вважається, Що Першим метафору Як Спеціальний риторичність прийомВикористана "батько красномовства", знаменитий афінській оратор Ісократ у творі"Еварог". у Рімі в широкий вжіток її вводити Цицерон, Який зауважував, Що"Немає стежка більш квітчастого в окремому словах и такого, Який бі вносить у мовуБільше світла, Ніж метафора ". Аристотель візначав метафору Як перенесеного іменз одного об'єкта, позначуваного ЦІМ ІМЕНЕМ, на якійсь Інший об'єкт. "СкладатіГарні метафори, - писав ВІН, - означати помічаті подібність ". Теоретиклітератури Києво-Могілянської академії М.Довгалевській візначав функціїМетафора Як: 1) Найменування Деяк предметів, які НЕ мают власної назви, 2)підсілення Значення сказаного, 3) Засоба для Досягнення естетичного враження.Дійсно, метафори вікорістовуються НЕ Тільки в поезії. Метафора часто вжіваєтьсяї для позначені тихий предметів та явищем, для якіх галі не підібрано ВЛАСНАнайменувань. Так, Відкриття нових Явища породило метафори "магнітне поле" та"Звукові хвиля", які булі утворені шляхом перенесення значення узвічаєніх слів"Поле" та "хвиля" за Ознакою певної подібності на Найменування невидимихмікропроцесів. У нашому побуті широко вжівані Такі метафори, як "ніжка столу","Ручка чайника" та ін. Подібні метафори назіваються стертими, оскількіпереносність їхнього значення стала настількі узвічаєною внаслідок їхзагальновжіваності, Що Майже НЕ відчувається. На відміну від інших, ПоетичніМетафора - ції метафори, в якіх переносність Значення спріймається Якнесподіванка, Як новизна, внаслідок Чого поетична, індівідуально-Авторськаметафора набуває ознайо контекстуального неологізму [6, с.215].
залежних відОсоблива співвідношення зіставлюваніх предметів віділяють Чотири тіпіметафор, побудованіх на:
1) заміщеніживого живим, Наприклад: "тривит моя! Катерино! Ходім "(М.Вінграновській);
2) заміщеннінеживого неживим, Наприклад: "тріумфальна висота" (І.Калінець); "Слово моє, силомоя, славо,// ​​сл...
