МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ІПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
Воронезького державногоУНІВЕРСИТЕТ
Факультет журналістики
Кафедра стилістики та літературногоредагування
Курсова робота
Орфоепічні помилки в мовітелеведучих
студента I курсу д/о
Коваленко Є.П.
Науковий керівник -
к.ф.н., доцент Запрягаева М.Я.
Воронеж 2009
Глава I
1.Особенності вимови на телебаченні
1.1Високий стильвимови
1.2Нейтральний стильвимови
1.3Розмовний стильвимови .
Висновок до Глави I .
Глава II
1.Помилки, пов'язаніз вимовою
2.Помилки, пов'язаніз наголосом
3.Висновок
4.Списоквикористаної літератури
5.Додатка
Особливостівимови на телебаченні
Одна і та ж фраза ввимові може зазнавати тисячі змін, відповідних найменшихвідтінкам почуття. Почуття виражаються інтонацією, модуляцією голосу, швидкістюмови, силою вимовляння того чи іншого слова або ж жестом, супроводжуючиммова. Драматичний актор, вимовляє свою роль повинен для кожної фрази знайтицілком відповідне їй вираз і правильну ноту: в цьому найяскравішепроявляється його талант. Фразу, яка на папері є мертвою і позбавленоювираження, він оживляє своїм голосом, він вдихає в неї життя.
Кожен прекраснорозуміє, що він користується мовою не для того, щоб говорити з самим собою іне тільки заради самого себе. Мова необхідна насамперед для спілкування з іншимилюдьми, передачі інформації, надання впливу.
Мова служить засобомспілкування між людьми. Він висловлює, оформляє, впорядковує людську думку.Виконує комунікативну та мислеоформітельную функції. Структура мови,природно, пристосована для виконання його функцій. Мова існує лише всуспільстві, за його посередництві виражаються якісь думки, передається якесьзміст.
У різних життєвихситуаціях люди по-різному вимовляють слова. У побуті говорять швидше, не стежатьза ретельністю вимови, а під час виступу перед аудиторієюнамагаються говорити повільніше і чіткіше. Таким чином, в межахлітературної мови існують варіанти вимови. Кожен з них має своєзначення та сферу застосування, тобто належить певному стилю. У російськійлінгвістиці розробкою цієї проблеми займався Л. В. Щерба. Він виділив дваосновні стилі російської вимови - повний і неповний ,підкреслюючи при цьому, що існує нескінченна безліч перехіднихваріантів.
У повному стилі у словапроявляється його ідеальний фонетичний склад. Але в різних випадках виявляютьсяможливими різні варіанти повного стилю - від виразного стилю вимови послогам до ретельного вимови в уповільненому темпі. У неповному стилііснує ще більша кількість варіантів. При неповному стилі вимови спостерігається надмірнескорочення голосних, випадання приголосних, нечіткість вимовлення окремихзвуків і поєднань, зайве акцентування слів (у тому числі службових),плутаних темп мови, небажані паузи. Якщо в побутовому мовленні ці особливостівимови є допустимими, то в публічному виступі їх необхідноуникати.
Стиль - 1) Метод, сукупність прийомівякої роботи, діяльності, поведінки.
2) Сукупність прийоміввикористання мовних засобів для вираження тих чи інших ідей, думок в різнихумовах мовної практики, склад.
Стилі вимовивиділяються не тільки на підставі відмінностей в темпі мови. Р.И Аванесов відзначав,можна говорити про три проізносітельних стилях в межах літературної мови.Він називає високий , нейтральний і розмовний стилівимови. У різних стилях існують особливості у вимові гласних непід наголосом, т.е в позиції скорочення, редукції. Наприклад, звук В«оВ» взапозичених словах у першому предударном складі вимовляється по-різному вЗалежно від стилю вимови: у високому стилі - костюм, бордо, ноктюрн,поет, а в розмовному - до [О”] стюм, б [О”] РДО, н [О”] ктюрн, п [О”] пов,в першому предударном складі після м'яких приголосних вимовляється голосний, близькийдо В«еВ»: з [Е] мля, в [Е] ка, тоді як у нейтральному та розмовному стиляхвимови вимовляється звук, середній між В«іВ» та В«еВ».
У нейтральному стилі миможемо сказати [кО”гда], [тО”гда], [т'іб'а]. Ці ж слова врозмовному стилі відрізняються редукцією до нуля голосних і приголосних звуків, тобтоїх випаданням - [кО”да], [тО”да], [т'а].
Варіативність ненаголошенихголосних може бути пов'язана і з характером сусідніх приголосних.
Гласний В«аВ» в позиціїпісля твердих приголосних у порівнянні з іншими голосними менш стійкий:ненаголошений В«аВ» відрізняється від ударного не тільки тривалістю, але і якістю:в 1ом предударном складі - більш короткий, наприклад, вода/ v ^ d ГЎ/; у 2ОМ предударном ще більшкороткий - покатати . Голосний В«аВ» в заударного складах (неконечних)змінюється ще більше, ніж у 2ОМ предударном складі, в деяких випадкаххарактеризуючись ще більшим скороченням тривалості і зміною якості, Наприклад, патока ).
Високий стильвимови
Високий стильявляє собою виразне, ретельне, можливо навіть нарочито ретельне,вимова. Він використовується при читанні по радіо важливих офіційних повідомлень,при урочистих зверненнях до великої аудиторії, наприклад на мітингах. Високийстиль вживається при диктовку в тих випадках, коли необхідно запобігтипоява помилок у пишучих. До нього стилю вдаються при навчанні правильномувимові. Нарешті, високий стиль використовується в спілкуванні з людьми, якіпо тим чи іншим причинам, насилу сприймають говоримое (іноземці; люди,страждаючі дефектами слуху і т. п.). Для цього стилю характерна свідомаустановка на стовідсоткове сприйняття і розуміння мови. У багатьох випадкахговоріння високим стилем надає певний емоційний вплив наслухаючого. Для цього стилю характерно уповільнене вимову, хоча воно необов'язково: виразно говорити можна і в більш швидкому темпі. Володіння високимстилем властиво не всім; говорити їм - це свого роду мистецтво, якомуможна і потрібно вчитися. Високим стилем говорять хороші оратори, хоча,зрозуміло, ораторську майстерність не обмежується лише произносительнойстороною
Нейтральний стильвимови
Являє собоюприродне, спокійне, трохи уповільнене вимову. Прикладом йоговикористання є читання по радіо останніх вістей і інших матеріалів.Нейтральний стиль використовується також при читанні доповідей, лекцій. Длянейтрального стилю характерна установка на спокійну, ділову передачуінформації. Від повного стилю він відрізняється відсутністю навмисною виразності іемоційної дієвості. Від розмовного стилю він відрізняється стриманістю,діловитістю. Оволодіння нейтральним стилем не становить труднощів.
Основою сценічноговимови є нейтральний стиль вимови суспільства в дану епоху.Однак останній хоча і виробив досить чітко багато свої норми, але маєтакож чимало варіативних елементів. Крім того, норми літературноївимови не кодифіковані в повній мірі. Тим часом телебачення вимагаєбільш жорстких норм, інакше - кодифікації їх, щоб сценічна мова легко ібезперешкодно сприймалася глядачами, була гарною та могла б слугувати дляних зразком. Тому при наявності проізносітельних варіантів сценічна мовапрагне звільнитися від них, прийнявши до свого складу тільки один з них, частішевсе той, який прийнятий в строгій різновиди нейтрального стилю і якийвідповідає старої московської але рме .
Вже зі сказаного можназробити висновок про те, що сценічна мова знаходиться мова перебуває в особливихвідносинах до всіх мовним стилям нашого суспільного та ...
