Зміст
З історії російської лексикографії
Функції словників і параметри їхкласифікації
Словники та енциклопедії
Тлумачні словники
Загальні і приватні словники
З історії російської лексикографії
Основні етапи в історії російського словникового справи в загальних рисахзбігаються з етапами розвитку лексикографії в Західній Європі.
Біля витоків словникового справи на Русі, як і на Заході, стоять рукописніглосарії; самий ранній зі збережених глосаріїв містить 174 слова і датується1282. Розбіжність між книжковим церковнослов'янською та розмовною давньоруською мовою,а також потреби спілкування з іноземцями, особливо греками, зумовили виникненняв Стародавній Русі декількох типів словників, серед яких прийнято розрізняти словникивласних імен (ономастикон, наприклад словник біблійних імен під назвою Моважидовській мови ); так звані пріточнікі (від слова "притча")- Зібрання слів, яким приписувався символічний сенс; слов'яно-російські словники,тлумачили незрозумілі слова книжної мови (наприклад, Тлумачення неудобь пізнаваномуречемь ); та перекладні словники (наприклад, Мова тонкословія грецького ).
У 16 в. формуються нові принципи складання словників, зокремапоступово утверджується алфавітний принцип розташування матеріалу. З появоюдрукарства виходять у світ і друковані словники. Перший з них, Лексис, сирічвислови коротко зібрані і з словенського [тобто церковнослов'янської, не плутатиз сучасним словенським] мови на прості російський діялекту витлумачені ЛаврентіяЗизанія Тустановського був опублікований у Вільно (Вільнюсі) в 1596. У 1627 в Києвівийшов набагато більший за обсягом (близько 7 тис. слів) Лексикон славеноросскій іімен тлумачення Памви Беринди, перевиданий у 1653 і що зробив значнийвплив на подальші словники. У той же період з'явилися численні перекладнісловники.
З петровський реформами в російську мову приходить безліч іноземнихслів, що стимулює виникнення численних словників іншомовної лексики,багато з яких залишилися в рукописі. Першим був Лексикон вокабули новим поалфавітом , складений на початку століття. У 1771 з'явився етимологічний словникФ. Гельтергофа Російський Целларіуса . Майже одночасно (в 1773) побачив світперший російський словник синонімів Досвід російського сословніка Д.І. Фонвізіна,що містив 32 синонімічних ряду.
У Санкт-Петербурзької Академії наук під керівництвом М.В. Ломоносовабули розпочаті підготовчі роботи по створенню тлумачного словника російської мови,а в 1783 була заснована Російська Академія, в лоні якої розвернувся національнийлексикографічний проект, багато в чому аналогічний словниковому проекту ФранцузькоїАкадемії. Результатом його став Словник Академії Російської , що вийшов в 6частинах в 1789-1794. Цей перший тлумачний словник російської мови містив 43 257слів, і його вихід став найважливішою віхою в російській лексикографічної традиції.Друге розширене видання виходило в 1806-1822, а третім виданням академічногословника став чотиритомний Словник церковнослов'янського та російського мови об'ємомв 114 749 слів, який побачив світ у 1847.
У 19 в. словникову справу в Росії досягло значного розвитку.Були створені словники, і перш за все Тлумачний словник живої великоруської мови В.І. Даля (перше видання - 1863-1866, третє під ред. І.А. Бодуена де Куртене- 1903-1911), які активно використовуються і понині і займають важливе місце в сучаснійросійській культурі.
Функції словників і параметри їх класифікації
Більшості людей доводиться стикатися лише з кількома"Класичними" видами словників: тлумачних, до яких звертаються, бажаючидізнатися значення якогось (зазвичай незрозумілого) слова; двомовними; орфографічнимиі орфоепічні, в яких справляються про те, як правильно написати чи вимовитите чи інше слово; та, можливо, етимологічними. Реально різноманітність типів словниківнабагато більше. Практично всі вони представлені в російській лексикографічної традиціїі доступні російському читачеві.
Первинна функція словника полягає в описі значень слів,причому словникові опису, або тлумачення, повинні бути ясними і зрозумілими, по можливостібез використання в них таких слів, які менш уживані і менш зрозумілі,ніж саме тлумачиться слово. Зазвичай спочатку тлумачаться більш загальновживані значення,а за ними слідують більш рідкісні. Оскільки конкретне значення слова часто залежитьвід контексту, в більш докладних словниках наводяться приклади вживання слів урізних контекстах.
Крім тлумачень і прикладів вживання, словники включають багатийзапас лінгвістичної інформації. Вони є загальноприйнятим джерелом відомостейпро правильне написання і вимову слів, приводячи переважні і альтернативнівимови і написання в тих випадках, коли їх допускається більше одного, як увипадку англ. theater і theatre 'театр', catalog і catalogue 'Каталог' або в рус. калоша і калоша . Словники можуть також призводитиграматичну інформацію, етимологію слів (їх походження та історичний розвиток),похідні форми (наприклад, форми множини в англійській мові) в тихвипадках, коли вони незвичайні або їх освіту пов'язане з труднощами, синонімиі антоніми. Більш великі словники включають в себе технічні терміни, географічніназви, іноземні слова і біографічні статті. Частіше, однак, ці типи відомостейрозносяться по різних видах більш приватних словників.
Оскільки швидкому темпу сучасного життя відповідають постійнізміни в мові, словники повинні оновлюватися відповідно до вимог часу.Нові слова повинні включатися в часто перевидавалися словники в порядку їх доповнення.Настільки ж важливі повнота і скрупульозність. Найбільш вичерпними є повні(В протилежність скороченим) словники, в англійській лексикографічної традиціївизначаються як unabridged. Для англійської мови, наприклад, такі словники містятьбільше 400 тис. слів.
Критерії вибору словника залежать від віку користувача й тихситуацій, в яких він збирається зі словником працювати. Наприклад, складний пристрійсловників для дорослих може розчарувати і відлякати молодших школярів, і томудля початкової та середньої школи складаються спеціальні словники.
Словники та енциклопедії
Одне з найважливіший протиставлень в словниковому справі - це поділсловникових видань на лінгвістичні, або філологічні словники та енциклопедії.Це протиставлення носить як формальний, так і змістовний характер. У лінгвістичнихсловниках описуються слова - їх значення, особливості вживання, структурнівластивості, сполучуваність, співвідношення з лексичними системами інших мов (длядвомовних словників) і т.д. Об'єкт опису енциклопедичних словників - областьпонять, фактів і реалій; для позначення цієї області іноді використовується термін"Ектралінгвістіческая інформація". Словники енциклопедичних словниківвключають переважно іменники та іменні групи. Словники лінгвістичнихсловників включають всі частини мови. Істотно відрізняються і способи опису: якщов лінгвістичних словниках слово описується з точки зору його мовних і мовниххарактеристик (йому зіставляється, наприклад, тлумачення, комплекс граматичнихі стилістичних послід, дані про походження і т.д.), то словникова стаття енциклопедіїможе включати саму різну інформацію - насамперед нелінгвістіческіх, переданув текстовій та образотворчої формі (у вигляді малюнків, фотографій, діаграм, карті пр.). Втім, слід зазначити, що деякі тлумачні словники містять такожмалюнки і схеми. Це особливо корисно при тлумаченні слів, що позначають маловідоміреалії.
Проблема співвідношення лінгвістичних та енциклопедичних словників(Або просто словника та енциклопедії) має велику теоретичну і практичну значущість,і багато в ній залишається дискусійним. При всій наочності відмінності лінгвістичної(Наприклад, "Слово стіл відноситься до ч...
