Зміст
Введення
Глава I. Теоретичніпідстави вивчення питання про використання словника в практичній діяльностіперекладача
1.1 Допоміжнізасоби перекладача
1.2 Словник якдопоміжний засіб перекладача
1.3 Видисловників
1.4 Словник вроботі перекладача
Глава II. Практичневикористання словника в діяльності перекладача
2.1 ПредпереводческійАналіз тексту В«Naissance duSystГЁme solaire В»
2.2 Описрезультатів дослідження
Висновок
Списоквикористаної літератури
Додаток 1
Додаток 2
Введення
Переклад - це перетворення повідомлення на вихідному мові в повідомлення намові перекладу. Виконати переклад - це значить виразити засобами однієї мовите, що було виражено раніше засобами іншого. Звичайно ж, точний перекладнеможливий внаслідок того, що розрізняється як граматичний лад, так ікультура мов.
На всіх етапах процесу перекладу важливу роль відіграють словники, причомусловники самого різного типу. Перелік їх величезний, так само як і велике їхпризначення. У роботі перекладача можуть знадобитися найрізноманітніші види словників.
Актуальність дослідження визначається необхідністювсебічного вивчення особливостей словників у перекладацькій практиці.
Словник, безсумнівно, є неоціненним помічником при перекладі. Однакне варто думати, що словник - це рішення будь-яких перекладацьких проблем.Дослідження переваг і недоліків словника в роботі перекладача є метою даної роботи.
Сформульована мета передбачає вирішення низки приватних завдань:
1) Вивчитинаукову літературу по даному питанню;
2) Вивчити,які види словників використовуються у перекладацькій практиці;
3) Описатипроцес роботи перекладача зі словником;
4) Визначитипозитивні і негативні сторони словників в процесі перекладу.
Використовувані в роботі методи дослідженняобумовлені цілями та завданнями даної роботи. Для їх вирішення застосовуютьсянаступні методи дослідження : аналітичний збір інформації,метод підрахунку, а також порівняльний, описовий і експериментальний методи.
Об'єктом цієї роботи стали різні види словників, а предметом - Умови їх використання в практиці перекладу.
Теоретичною основою дослідження послужили наукові роботи такихлінгвістів, як С.В.Тюленев, В.Д. Калініна, Н.К Гарбовскій, А.В. Федоров.
Структура даної роботи : робота складається з вступу, двох розділів,висновок, списку використаної літератури, додатків.
У вступі формулюються цілі та завдання; обгрунтовується вибір темидослідження, визначається актуальність, теоретична і практичназначимість.
У першій главі розглядаються різні види словників, як однихз допоміжних засобів у роботі перекладача, позитивні сторони словника,а також омани, які існують у відношенні ролі словників в роботіперекладача.
Основним завданням другого розділу є опис ходу роботиперекладача з конкретним текстом і виявлення його переваг у виборісловників.
У висновку підводяться підсумки проведеної роботи.
Список використаної літератури містить праці вітчизняних ізарубіжних авторів в області стилістики, лексикології, теорії перекладу. Наводитьсяперелік використаних у ході роботи словників.
Практична цінність даної роботи визначається можливістювикористання матеріалу дослідження в курсах теорії та практики перекладу.
Глава I.Теоретичні основи вивчення питання про використання словника впрактичної діяльності перекладача
1.1Допоміжні засоби перекладача
Переклад - це складний і багатогранний вид людської діяльності. Хоча говорятьзазвичай про переклад з однієї мови на іншу, але, в дійсності, в процесіперекладу відбувається не просто заміна однієї мови іншим. У перекладістикаються різні культури, різні особистості, різні склади мислення,різні традиції та установки. Різні сторони перекладацької діяльності можутьбути об'єктом вивчення в рамках відповідних наук.
Щоб точніше зрозуміти задачу перекладу, авнаслідок цього виявити засоби, які можуть допомогти в даному процесі, необхіднорозглянути різні визначення перекладу.
Різні лінгвісти по-різному підходять довизначенню терміну В«перекладВ».
Д.Е. Розенталь дає наступне визначенняперекладу, представлене в В«Словнику - довіднику лінгвістичних термінівВ»: В«Переклад- Передача змісту усноговисловлювання або письмового тексту засобами іншої мови В»[Розенталь, Теленкова1976:275].
А.В. Федоров дає йому визначення з точкизору спеціального виду людської діяльності і її результату: В«1.процес, що відбувається у формі психічного акту і складається в тому, що мовнетвір (текст або усне висловлювання), що виникло на одному - вихідному мовою (ІМ), перестворювати на іншому - переводящем мовою (ПЯ); 2. результат цього процесу,тобто нове мовленнєвий твір на ПЯ В»[Федоров 2002: 13].
В.Н. Комісарів ж пропонує наступневизначення перекладу: В«Переклад - це видмовного посередництва, при якому на іншій мові створюється текст,призначений для повноправною заміни
оригіналу, в якості комунікативно-рівнозначного останньому В»
[Комісарів 2001: 49].
В«Переклад - це суспільна функція комунікативного посередництва між людьми,які користуються різними мовними системами, що реалізується в ході психофізичноїдіяльності білінгва по відображенню реальної дійсності на основі йогоіндивідуальних здібностей інтерпретатора, що здійснює перехід від однієїсеміотичної системи до іншої з метою еквівалентної, тобто максимально повною,але завжди часткової, передачі системи смислів, укладеної
у вихідному повідомленні, від одного комуніканта іншому В»
[Гарбовскій 2004: 214].
В.Н. Комісарів пов'язує найважливішіаспекти перекладу з мовою.
В«1. Переклад необхідний тому, що людиговорять не на одному, а на багатьох мовах ... Переклад являє собою доситьскладний засіб подолання мовних бар'єрів ... В»[Комісарів 2000: 17].
В«2. Основні труднощі, з якимистикається перекладач, також пов'язані з особливостями мов і способами їхопису ситуацій ... В»[Комісарів 2000: 19].
В«3. ... Мовні фактори не тільки породжуютьтруднощі для перекладу, але і створюють умови для їх подолання. Хоча коженмову унікальний, в основі будови і вживання всіх мов лежить один і той жепринцип, що робить можливим їх співвіднесення в процесі перекладу В»[Комісарів2000: 20].
С.В. Тюленєв стверджує, В«що говорячи про переведення, потрібно розрізняти власнедіяльність, тобто процес протікання дії, і її результат В»[Тюленєв 2004:10].
При всій своєрідності вимог,пред'являються перекладачеві тим чи іншим видам перекладного матеріалу, при всійрізниці в ступені обдарованості і творчої ініціативи, в обсязі та характерівідомостей, необхідних у тому чи іншому випадку, для всіх видів цієї діяльностізагальними, на думку А.В. Федорова, є два положення: В«1) мета перекладу -як можна ближче познайомити читача (або слухача), не знаючого ІЄ, з данимитекстом (або утриманням усного мовлення); 2) перевести - значить висловити вірно і повно засобами однієї мовите, що вже виражено раніше засобами іншої мови В»[Федоров 2002:15].
Таким чином, в задачу перекладу входить відтворення засобами мовиперекладу всіх особливостей стилю і форми повідомлення. Саме ця задача відрізняєпереклад від інших способів передачі змісту, викладеного на іншій мові:переказу, реферування і т.п. [Гак, Григор'єв 1997: 9].
Передумовою точного перекладу є правильне розуміння оригіналу.Труднощі полягають у тому, щоб відшукати відповідності між елементами двохмов. Для вирішення цієї проблеми необхідні різні допоміжні засоби,забезпечують ефективність роботи перекладача.
Наприклад, зіставлення паралельних текстів - важливий інструментоптимізації роботи перекладача, оскільки метою зіставлення є виявленнявідпо...