Федеральне агентство зутворення
Державнеосвітня установа вищої освіти
РосійськийДержавний торговельно-економічний університет
Іванівський філія
Кафедра іноземнихмов
Контрольна робота
з дисципліни "Російськиймова та культура мови "
на тему:В«Офіційно-діловий стиль і сфера його функціонуванняВ»
Іваново 2008
ПЛАН
1. ВСТУП
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОФІЦІЙНО - ДІЛОВОГОСТИЛЮ
3. ОСНОВНІ жанрами письмовій ділового мовлення
4. ФУНКЦІЇ Офіційно - діловий стиль
5. ВИСНОВОК
6. СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.ВСТУП
У сферінауки, діловодства і законотворчості, у засобах масової інформації та вполітиці мова використовується по-різному. За кожною з перерахованих сферсуспільного життя закріплений свій підтип російської літературної мови, що маєряд відмінних рис на всіх мовних рівнях - лексичному, морфологічному,синтаксичному і текстовому. Ці риси утворюють мовну системність, у якійкожен елемент пов'язаний з іншими. Такий підтип літературної мови називаєтьсяфункціональним стилем.
Офіційно-діловийстиль закріплений за сферою соціально-правових відносин, що реалізуються взаконотворчості, в економіці, в управлінській і дипломатичній діяльності.До периферії ділового стилю відносять інформативну рекламу, патентний стиль і побутово-діловумова (заяви, пояснювальні записки, розписки і т.п.).Організаційно-розпорядча документація (ОРД) - вид ділової писемності,найбільш повно представляє її специфіку. Разом з різними видамизаконодавчої мови (ліцензія, правила, статут, указ і т.п.) ОРД являєсобою центр ділової писемності, ядро ​​офіційно-ділового стилю.
2. ЗАГАЛЬНАХАРАСТЕРІСТІКА офіційно-ділового стилю
Діловий стиль - це сукупність мовних засобів, функція яких- Обслуговування сфери офіційно-ділових відносин, тобто відносин, що виникаютьміж органами держави, між організаціями або усередині них, міжорганізаціями і приватними особами в процесі їх виробничої, господарської,юридичної діяльності. Таким чином, сфера застосування ділової мови може бути впринципі представлена ​​як широка мережа актуальних офіційно-ділових ситуацій іяк набір відповідних жанрів документів. З цього можуть бути виведені якмінімум п'ять наслідків.
1. Широта цієї сфери дозволяє розрізняти щонайменше трипідстилі (різновиди) ділового стилю: 1) власне офіційно-діловий (канцелярський,як його часто іменують), 2) юридичний (мова законів і указів) з) диплома тіческійПріряді розходжень ці підстилі близькі один до, одному по свої основнимхарактеристикам. (Офіційно-ділові й дипломатичні документи зближає те,що вони орієнтовані на досягнення домовленості між двома сторонами або нафор мулірованіе позицій сторін, при особливо В«етикетноїВ» природі дипло тичнихформул; на відміну від них для "мови законівВ» харак Терно прагнення доперерахуванню умов і обставин, спричиняв щих за собою юридичнувідповідальність (див.: [11, 11, 33, 203]).
У даній главі ми будемо звертатися майже виключно до матеріалувласне офіційно-ділового мовлення: не тільки тому, що в канцелярської мовинайбільш чітко і послідовно виражені специфічні рисиофіційно-ділового стилю в цілому, але й тому, що за масштабами свогопоширення та проникнення в мовну практику будь-якої діяльностіофіційно-ділова мова в найбільшій мірі зачіпає масу мовців.
2.СпіввідношенняВ«Офіційно-ділова ситуація - соответст вующий жанр документа" означає, щозміст документа покриває безліч реальних ділових обставин,соответст вуя не окремому обставині, а цілому їхньому типу - ситуації. Внаслідокцього форма й мова документів в офіційно-діловому стилі виступають якстандартизовані (відповідному єдиному му зразку), і сама вимогастандартизації пронизують всю сферу ділової мови.
3.Всфері ділового мовлення ми маємо справу з документом, тобто з ділової папером,володіє юридичною силою, і сам цей факт обумовлює письмовий характерреалізації мовних засобів офіційно-ділового стилю. У той же час сутописьмовий характер ділового документа не може не впливати на його мову:письмова мова - мова у відсутності співрозмовника, що вимагає розгорнення йповноти викладу, бо В«ситуація повинна бути відновлена ​​у всіхподробицях, щоб зробитися зрозумілої співрозмовникові (= читаючому. - Б, Ш.) В»[12,237, 240].
4.У лінгвістиці прийнято протиставляти два типитекс тів: інформативний (науковий, діловий) і експресивний (публіка цістіческій,художній) [32, 70]. Належність справа% ой мови до першого типу пояснюєдеякі її особливості, і преж де всього - її стилістичний характер.Гранична інформативність ная призначеного ділового тексту знаходить своєвисвітлення в прагненні пишучого до максимально строгого й стриманого ха рактерувикладу, а тим самим і в прагненні до використання стилістично нейтральнихі/або книжкових елементів. Це, в свою чергу, виключає можливістьвживання в текстах ділової мови експресивно й емоційно забарвленихмовних засобів (наприклад, розмовно-просторічної лексики або вигуків), образнихзасобів або слів, що вживаються в переносному значенні [19, 78], - все цесуперечило б вимозі точності ділової мови. Прочитайте, наприклад, розповідьЧехова В«Знак окликуВ», де чиновник, перебираючи в пам'яті знакипунктуації, які він використовував протягом 40 років служби в що проходили черезйого руки паперах, не може пригадати, в якому ж випадку слід ставити в нихзнак оклику! (А ви пам'ятаєте, в якому? За думайте. Відповідь на це питанняви знайдете далі, в В§ 31 цієї глави).
5.Сказанное визначає й вимога однозначності,харак терни для ділового мовлення. (Відзначимо в цьому плані розходження між науковою іділовим мовленням: у першій однозначність необхідна, а в другій простонеприпустима неоднозначність). Ця вимога зумовлює використання вділового мовлення термінів або тер-мінізірованних (близьких до однозначних)спеціальних засобів мови (ясно, що ця. тенденція органічно пов'язана зюридичес кой силою документа, не терпить двозначності або, як го воріл Л.В. Щерба, В«пересудівВ»); такі, наприклад: постанов ление, резолюція - уканцелярському підстилі, позивач, відповідь чик - в юридичному підстилі, свідчитикому свою глибоку повагу - у дипломатичному. Не випадково дослі дователявідзначають, що В«Професійні ідіоми, що склалися в діловій письмовій мові,виконують ту ж функцію, що й терміни в науковій мові В»[8" 9]. З тієї жпричини характерне прагнення не вживати в ділових текстахособисто-вказівні займенники він (вона, воно, вони), оскільки їх використання вкон тексті - при наявності в ньому більше одного іменника того ж роду -може суперечити вимогам точності і ясності викладу.
Стандартизаціямови ділових паперів забезпечує той ступінь комунікативної точності, яканадає документу юридичну силу. Будь-яка фраза, будь-яку пропозицію повинні матитільки одне значення і тлумачення. Щоб досягти такого ступеня точності втексті, доводиться повторювати одні й ті ж слова, назви, терміни: Припопередньої оплатіЗамовник зобов'язаний у триденний строк з дня оплати вручити Виконавцю завірену банком копію платіжного документа або сповістити його телеграмою. Приневиконанні Замовником вимоги цього пункту Виконавець вправі після закінчення десятиднів з дня підписання договору реалізувати товар.
Подробицявикладу в офіційно-діловому стилі сполучається з аналітизмом виразидій, процесів у формі віддієслівного іменника:
доповнювати
вносити доповнення
доручати
давати доручення
не відповідати
а нести відповідальність
вирішувати
приймати рішення ...
