Управління Освіти м. Астани
установа В«коледж Євразійськогогуманітарного інституту В»
Предметно - циклова комісіяіноземних мов
Курсова робота
п про дисципліну: В«Теорія мовиВ»
Тема: В«Семантика та прагматикадієслів говоріння в англійській мові В»
Астана - 2011
Введення
Дієсловаговоріння неодноразово були об'єктом лінгвістичних досліджень, вяких вивчалися їх лексична і категоріальна семантика, а такожфункціонування в різних структурах. У лінгвістичній літературідосить повно описана номенклатура семантичної структури аналізованоїгрупи дієслів на системно-парадигматичному рівні, також маються дані,стосуються особливостей їх функціонування в реченні - висловлюванні.Проте до цих пір в лінгвістиці немає робіт, що розглядають функціональну категоризаціюдієслів говоріння з описом механізму варіювання їх категоріальногостатусу з позицій функціонально - семіологіческого і прототіпіческой підходівдо формування категоріального значення предикативних одиниць.
Дієсловаговоріння є одним із самих досліджуваних об'єктів в лінгвістичнихвишукуваннях. Інтерес до цієї групи лексичних одиниць обумовлений якскладністю їх семантичної структури, так і неоднозначністю в питаннівиділення синонімічних рядів і тематичних груп.
Актуальністьдослідження обумовлена ​​необхідністю загальнотеоретичного осмислення процесівфункціональної категоризації дієслів говоріння, з'ясування механізму,детерминирующего особливості функціональної категоризації на формальному(Синтаксичному), семантичному та понятійному рівнях, і умов формуванняособливого лексичного і категоріального значення названих дієслів в рамкахпропозиції - висловлювання.
Актуальністьдослідження також визначається цілями і завданнями навчання активного ікоректному володіння іноземною мовою.
Мета курсовоїроботи полягає у виявленні факторів і умов, які детермінують процесфункціональної категоризації мовної картини світу, а також у визначенніспецифіки функціональної категоризації трьох груп дієслів відповідно з прототипамиtell, say і speak.
Поставленамета диктує наступні завдання дослідження:
1.Визначення та опис механізмів і умов функціональної категоризаціїдієслів говоріння.
2.Виявлення критеріїв та умов, за яких можливе синкретично змінакатегоріального і лексичного значення досліджуваних дієслів.
3.Зіставлення системно-парадигматичного і функціонального рівнів аналізудієслів говоріння.
4.Уточнення номенклатури прототипових акціонального і неакціональниххарактеристик дієслів говоріння.
5.Встановлення ступеня залежності категоріального статусу предиката від йогосуб'єктно-об'єктних відносин в структурній схемі пропозицію-висловлювання.
6.Визначення набору найбільш рекурентних лексичних одиниць, здатних передаватизначення однонаправленої/неоднонаправленного говоріння.
1. Семантичний аналіз дієслів говоріння
1.1 Дієслова говоріння тарізні підходи до їх вивчення в сучасній англійській мові
Влінгвістиці дослідження дієслів говоріння (дієслів мовлення, комунікативнихдієслів) йшло по різних напрямках і вітчизняні, і зарубіжні вченіставили перед собою різні завдання. Даний клас дієслів вивчався з точкизору їх лексичної і граматичної семантики, з точки зору синтаксичнихвластивостей даних дієслів, на функціональному рівні, в аспекті співвідношеннямислення і мовлення, з точки зору логіко-семантичних властивостей дієслів мовлення.
Довгийчас об'єктом аналізу служили дієслова, що позначають лише процес мовлення в йогочистому вигляді. Дієслова ж, що реалізують якусь діяльність в акті мови,виключалися з кола аналізованих. В світлі даного підходу вважається, щодієслова мовлення позначають дію (в широкому сенсі), скоєне мовнимапаратом, тобто вимова членороздільні звуків (окремих слів абофраз) в процесі мовного спілкування. Довгий час у тематичній групі дієслів,що містять вказівку на процес мовлення, розмежовувалися дві основні групи:
а)дієслова, що позначають власне процес мовлення і його основні функції(Повідомлення, бесіда, розповідь): tell, say, speak, talk.
б)дієслова, що позначають яке-небудь інше дію, яка може бутиреалізовано в процесі мови (усної або письмової): command, order, affirm,repeat.
Всвою чергу дієслова, що позначають власне процес мовлення, можуть бутирозділені на дві підгрупи:
1.Дієслова, у семантиці яких є позначення однією з функцій процесу мовив його чистому вигляді, без додаткової характеристики:
а)дієслова найбільш загального позначення процесу мовлення: tell, say, speak, talk.
б)дієслова більш вузького позначення мовленнєвого процесу: narrate, express, repeat,declare.
2.Дієслова, які містять додаткову характеристику процесу мови - йоготривалість, початок, кінець, сила звучання, чіткість вимови і такдалі. Як правило, тут виділяються дієслова з додатковими адвербіальнісловами, що характеризують даний процес.
Засновникиданого підходу до вивчення дієслів мовлення, були схильні вважати, що данімовні одиниці називають процес мовлення в його найбільш загальному змісті. Іншимисловами, досліджувані дієслова слід розглядати поза додатковоїхарактеристики звучання, тони, емоційної оцінки. Розкрити ж-якудодаткову інформацію про висловлюванні ми можемо тільки за наявності у дієсловаодній з конструкцій, що показує зміст висловлювання або предмет мовлення:конструкції з прямим або непрямим доповненням, з прямою мовою або зпідрядними додатковими або обставини.
Вподальших дослідженнях стала враховуватися взаємозв'язок міжлексико-граматичної сполучуваністю дієслова і його лексичним значенням:
1.виявлення, з якими частинами мови, в яких формах або з якими синтаксичнимиконструкціями поєднуються дієслова говоріння
2.визначення характеру взаємовідносин між значенням дієслова і йогосполучуваністю.
Основоположникиданого підходу відносять до тематичного розряду дієслів говоріння ті дієслова,які, як одиниці словника, поза контекстом позначають процес говоріння.Поряд із загальним семантичним ознакою цілої групи (вираження процесу мови)кожен дієслово вказує і на певний мовний акт. Деякі дієсловаговоріння виражають власне процеси говоріння, інші позначають процесимови, пов'язані з іншими сторонами життя і діяльності людини -волевиявленням, проявом різних емоцій. Таким чином, в спектраналізованих дієслів потрапили і дієслова, у семантиці яких мова поєднується зоцінкою, каузації, істинністю і так далі. У зв'язку з цим, прихильники даногопідходу виділяють три великі групи: а) дієслова, що позначають власнепроцес говоріння; б) дієслова, що позначають процес мовлення і характеризують йогов залежності від завдань комунікації; в) дієслова, що позначають процеси мовлення,пов'язані з іншими сторонами життя і діяльності людини.
Вдієсловах першої групи не виражено зміст висловлювання і не відображаєтьсязв'язок з іншими сторонами життя людини. Тут лише вказується на самий актвимови (слова, фрази) в процесі мовленнєвого спілкування.
Вдієсловах другої групи виражається не тільки дію говоріння, але йвизначається її характер - зміст або тема висловлювання. Тут в самомудієслові полягає вказівку і на якийсь інший процес, якийхарактеризує говоріння щодо змісту. До третьої групи відносятьсядієслова, які позначають будь-яку дію, що має зовнішній проявдопомогою процесу мовлення, тобто вираз словами акту волевиявлення.
Важливийтой факт, що на особливості лексико-граматичної сполучуваності дієслів можутьвказувати синтаксичні конструкції, які обумовлені не законамипобудови словосполучень, а структурою всього пропозиції в цілому, наприклад,деякі поєднання дієслова з інфінітивом, а також поєднання дієслова з прямоюпромовою і підрядними реченнями. Синтаксичний зв'язок дієслів з різнимиадвербіал...
