державних освітніхУСТАНОВА
ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО ОСВІТИ
Волгоградського державногоПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Інститут іноземних мов
Кафедра англійської філології
Курсова робота за темою:
Особливості вживання артикля усучасній англійській мові
Волгоград, 2009
Введення
У чому завдання мови, якінструменту спілкування? Говорить зазвичай розуміє, що він хоче сказати. Правильнодонести цю інформацію до слухачів - ось мета рідного або іноземної мови.Мови різних країн різняться не тільки словником, а й завданнями, яківирішуються за допомогою граматики даної мови. [1]
В іноземних мовахвикористовуються жорсткі засоби управління інформаційної картиною мови, іартиклі в них великі помічники. [3]
Артиклі - засібреалізації зв'язності тексту і його змістовно-структурного членування. Текст -організований відрізок мови, змістовно поєднує синтаксичні одиниців якесь ціле. Артикль - службова частина мови, і ця службова функціяреалізується на всіх рівнях, починаючи з окремих іменників і закінчуючитекстом. Артиклі не є формальними елементами граматичних структур.Переважаюча зустрічальність того чи іншого артикля у складі якихструктур пояснюється їх змістовним відповідністю. [2]
Актуальність теми курсової роботи пов'язана з тим,що останнім часом спостерігається тенденція до опущення артикля, як вписьмовій, так і в усній англійської мови, якщо при цьому не порушується сенсвислови або пропозиції. Вивчення випадків опущення артикля, як викладенихв граматиці, так і не знаходять на даний момент пояснення в граматичнійлітературі, допоможе вивчають англійську мову побачити закономірності, пов'язаніз опущенням артикля, для більш грамотного побудови промови.
Основним протиріччямі проблемою , якеможе встати на шляху даного дослідження, є той факт, що насучасному етапі лінгвісти і граматисти не прийшли до єдиної думки прокількості артиклів в англійській мові. Метою роботи не ставиться докладнорозглянути і спробувати вирішити це складне граматичний суперечка.
Мета роботи полягає в тому, щобвизначити, якщо такі присутні, закономірності в опущенні артикля ванглійською мовою у випадках, не обумовлених граматикою, і зробити висновок продоцільності нульового артикля там, де за правилами повинен існувативизначений або невизначений артикль.
В якості об'єкта дослідження розглядаються різні статті, основний акцент робиться наперіодичній літературі, так як в даних виданнях відбивається сучаснестан мови, а також вирізки з кулінарних книг і інструкцій до побутовоїтехніці.
Предметом дослідження є випадкиопущення артикля в англійській мові або так званий В«нульовий артикльВ».
Гіпотеза дослідження:
Якщо в процесі вивченняанглійської мови, поряд з вивченням правил граматики та різних навчальнихпосібників, приділяти увагу вивченню періодичної літератури, а такожрозгляду всіляких англомовних кулінарних та інших аналогічних видань,то наступне порівняння вищевказаних текстів дозволить вивчати англійськумову побачити, ніж обумовлено відступ від правил використання артиклів іприйти до висновку, що подібне явище виправдане лише в рамках певних виданьі неприпустимо для тих, хто вивчає англійську мову як іноземну. Це такождозволить підвищити комунікативну компетенцію учнів.
У рамках роботи мипостараємося вирішити наступні завдання:
1.дослідженнязагальних значень артиклів англійської мови;
2.визначенняфункцій артиклів англійської мови;
3.виявленняосновних випадків опущення артикля в англійській мові (піддаютьсяграматичному поясненню);
4.розглядприкладів опущення артикля там, де граматично це не виправдано;
5.з'ясувати чомупродиктована тенденція (див. пункт вище) і чи варто тим, хто вивчає англійськумову, сприймати вищезгадану ситуацію як привід не вживати артикльтам, де повинно.
Методами вивчення тааналізу, а також узагальнення відомостей з різних джерел ми постараємося дативідповіді на поставлені завдання.
Глава 1. Загальні положенняпро англійську артикль
1.1 Артикль, як ознакааналітичного ладу мови. Походження англійських артиклів
В«Артикль (франц. article,від лат. articulus) (член) - граматичний елемент, що виступає в мові у виглядіслужбового слова або афікса і служить для вираження визначеності-невизначеностікатегорії (іменний), тобто виду референції В». [10]
Історія англійської мови- Це історія граматичної революції.
Англосаксонський була мовою індоєвропейського типу, тобто таким, деграматичні відносини виражаються в першу чергу за рахунок флексії -зміни форми слова, наприклад, знайомого нам відмінювання іменників таприкметників або відмінювання дієслів. Дві з половиною сотні сучаснихнеправильних дієслів збереглися саме з тих далеких часів. Однаквзаємодія різних діалектів і зрушення у вимові призвели до того, що цясистема поступово втратила функціональність і в основному розпалася.Паралельно з цим йшов розвиток нових елементів граматичної системи:деякі словосполучення і синтаксичні побудови з приватними значеннямипридбали цілісну форму аналітичних (тобто складаються з декількохелементів) граматичних конструкцій та переосмислене, узагальнений зміст.Так, словосполучення В«займенник + іменникВ» перетворилося віменник з артиклем, що несе інформацію про визначеність об'єкта. [Цит.по: 5]
Сучасний англійськамову в області граматики характеризується аналітичним ладом, тобто такийструктурою, при якій основними засобами вираження граматичних значеньє порядок слів і службові слова, що показують стосунки між словамиабо групами слів. [Цит. по: 5]
Артикль є важливим мовним засобом, що забезпечуєточний вираз і правильне розуміння думок на англійській мові. Невмілекористування артиклем в промові веде або до спотворення змісту висловлення, або довзаємного нерозуміння співрозмовників. [7, с.9] Він є одним із засобівспіввіднесення даного мовного твори з даної мовної ситуацією. [9, с.63]
Артиклі, як правило,знаходяться в ненаголошеній позиції. [4]
У сучасній англійськіймові є три артикля: певний (the), невизначений (a, an) і нульовий (-).[7, с.9]
Історично певнийартикль сходить до древнеанглийскому вказівного займенника В«seВ» і це значення вказівки збереглосяза ним. [Цит. по 6, с.7]
Невизначений - дочислівника В«oneВ»(Давньоанглійській В«ДЃnВ») ізберігає в деякій мірі своє початкове значення, з'являючись тількиперед іменниками в однині. [Там же]
Представляється обгрунтованої позиція Волкової Є.І., яка вважає,що В«нульовий артикль став сприйматися як такої на фоні перших двохзавдяки тому, що в ході розвитку англійської мови відсутність останніх,також як і їх наявність, придбало певну значимість В». [7, с.9]
Історична природаартиклів досить чітко простежується і на сучасному рівні розвиткуанглійської мови - означений артикль може вживатися яксиноніма вказівних займенників В«this, thatВ», а неозначений артикль в рядівипадків виступає у значенні числівника В«oneВ». [Цит. по: 7, с.9]
1.2 Загальні значенняанглійських артиклів
Артикль належить досинтаксичному класу слів, званих визначниками, які модифікують іменник.Тільки один визначник може бути використаний в поєднанні з одниміменником, і він завжди, за рідкісним винятком, стоїть перед іменнийконструкцією, тобто в англійській мові артикль є препозітівним [Цит. по:6, с.6]:
a beautifulred rose, the English books, a new black suit
Артиклі єнезнаменательнимі словами і вживаються у відповідності зі своїми значеннями. [11,с. 64]
Загальне значення певногоартикля можна сформулювати так: В«той, який ототожнюється мовцем здеяким відомим предметом В»,В« певний В». Різноманітні випадки йоговживання виникають в наслідок того, що позначаєтьс...
