Зміст
Введення
Глава 1. Концепт savoir vivre як предмет лінгвокультурологічногодослідження
1.1Лінгвокультурногоконцепт savoir vivre в повсякденній свідомості
1.2Культурнідомінанти французького менталітету
1.3 Розуміння життя в етико-філософськомусвідомості
Висновки до Главі 1.
Глава 2. Способи мовного вираження лінгвокультурногоконцепту savoir vivre у французькій лінгвокультурах і його відповідності вросійською мовному свідомості
2.1 Ставлення до життя якконцепт-антиномія
2.2 лінгвокультурний концепт savoir vivre як кластерне утворення
2.3 Асоціативне розширенняконцепту savoir vivre
Висновки до Главі 2.
Висновок
Бібліографія
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Введення
Дана робота виконана вруслі лінгвокультурологічного моделювання концептів. Об'єктом вивченняє концепт savoir vivre (вміння жити із задоволенням) у французькійлінгвокультурах. В якості предмета дослідження розглядається вербальневтілення цього концепту у французькій і російській мовній свідомості ікомунікативній поведінці.
Актуальність темидослідження обумовлена ​​наступними моментами:
лінгвокультурного моделювання мови є в даний час одним зпровідних напрямків лінгвістики, вивчення лінгвокультурних концептів дозволяєрозкрити загальні закономірності і специфіку людського освоєння світуза допомогою мови. Разом з тим, незважаючи на безліч робіт, присвяченихдослідженню концептів, характеристики та типи цих ментальних утвореньє предметом наукової дискусії.
Ставлення до життяявляє собою базовий орієнтир людської поведінки. Різновидомцього відношення є специфічний концепт французької лінгвокультурах savoir vivre (вміння жити із задоволенням), який вимагаєрозгорненого пояснення при його інтерпретації в російській культурі. Цей концептще не був предметом спеціального вивчення, хоча без нього не можна зрозумітифранцузьку культуру в цілому.
В основу виконаноїроботи покладена наступна гіпотеза:
Концепт savoir vivre являє собою складне ментальне утворення,фокусує в собі найбільш важливі характеристики прийнятого у французькійкультурі ставлення до життя; ці характеристики можуть бути встановлені за допомогоюспеціальних прийомів лінгвістичного аналізу;
ставлення до життя є особливим концептом-антиномією, в якомуставлення до життя нерозривно пов'язане зі ставленням до смерті як втрату життя;
існують загальнокультурніі індивідуальні характеристики уміння жити у французькому мовному свідомості такомунікативній поведінці; ці характеристики розкриваються в значеннях слів,які позначають і виражають концепт savoir vivre, з одногобоку, і в авторських міркуваннях і описах, інтерпретує цей концепт,з іншого боку;
концепт savoir vivre є лакунарним освітою і передається наросійську мову у вигляді певних смислових відповідностей, сукупність якихрозкриває мажорне світовідчуття як ціннісну домінанту французької культури.
Метою даної роботиє характеристика концепту savoir vivre підфранцузької лінгвокультурах і виявлення його відповідників у російській мовномусвідомості. З поставленої мети випливають наступні завдання:
Визначити конститутивніознаки концепту savoir vivre в повсякденній свідомості;
Встановити характеристикиставлення до життя в етико-філософському свідомості;
Виявити способивербального позначення та вираження колективного змістовного мінімумуконцепту savoir vivre і його відповідності в російській лінгвокультурах;
Визначитиіндивідуально-авторське розширення сенсу даного концепту в афористика іхудожній літературі у французькій і російській лінгвокультурах.
Матеріалом даногодослідження послужили результати суцільної вибірки з тлумачних словниківфранцузької та російської мов, збірників афоризмів і творів французькоїхудожньої літератури. В якості одиниці дослідження розглядавсятекст, що містить вербальне позначення або вираз досліджуваного концепту.Загальна кількість проаналізованих вербальних репрезентацій концепту savoir vivre і їх відповідників у російській мові - близько 4000.Використовувалися також анкети, із завданням дати пояснення концепту savoir vivre і його корелятів В«уміти житиВ» (300 анкет).
У роботі використовувалисянаступні методи дослідження: понятійний аналіз, інтроспекція, компонентний іінтерпретатівний аналіз, а також прийом розгорнутої експлікації информантамиобразно-понятійного змісту концепту.
Наукова новизна роботиполягає у визначенні признакового складу концепту savoir vivre, встановленні його зв'язків із суміжними концептами,доказі антиномичности ціннісного ставлення до життя в буденному іетико-філософському свідомості, виявленні способів вербальної репрезентаціїзмістовного мінімуму розглянутого концепту і його асоціативногорозширення у французькому мовному свідомості та описі російських відповідниківцього концепту.
Теоретична значимістьдослідження полягає в тому, що дана робота вносить певний внесок улінгвокультурологія, уточнюючи один з лакунарних концептів французькоїлінгвокультурах і характеризуючи Антиномічна концепт як тип ментальнихутворень.
Практична цінністьвиконаної роботи полягає в можливості використання результатів дослідженняв лекційних курсах лексикології французької та російської мов, міжкультурноїкомунікації та теорії перекладу, у спецкурсі з лінгвокультурології, впрактичному курсі французької мови як основної іноземної, а також влексикографічній практиці.
Дане дослідженнябазується на наступних положеннях, доведених у лінгвістичній літературі:
Мовна концептуалізаціясвіту характеризується наявністю як загальнолюдських, так і етноспеціфіческіххарактеристик; існують лакунарні ментальні освіти, зміст якихлише приблизно передається при їх вербалізації в іншій лінгвокультурах;Лінгвокультурологічні дослідження за своєю природою єпорівняльним (В. фон Гумбольдт, 1984; Е. Сепір, 1993; Б. Уорф, 1999;Є. М. Верещагін, В.Г. Костомаров, 1983; Ю.С. Степанов, 1997; А. Вежбіцкая, 1999;В.П. Нерознак, 1998; М.К. Голованівський, 1997; В.Т. Клоков, 2003; Т.Н. Снітко,1999; Т.В. Євсюкова, 2001; А.Д. Шмельов, 1999; Ю.А. Сорокін, 2001).
Базовою одиницеюлінгвокультурології є лінгвокультурний концепт - складне ментальнеосвіту, яка отримує вербальне вираження; у складі концепту виділяються образна,понятійна і ціннісна складові, при цьому пріоритетна роль належитьціннісному компоненту концепту; лінгвокультурні концепти існують наетнокультурному, соціокультурному та індивідуальному рівнях свідомості (В.І.Карасик, 2002; Г.Г. Слишкін, 1999; Є.В. Бабаєва, 1997; О.А. Дмитрієва, 1997;О.Г. Прохвачева, 2000; І.В. Палашевская, 2001; Я.В. Зубкова, 2003; Т.В.Гоннова, 2003; Лю Цзюань, 2004).
лінгвокультурного концептиможуть бути об'єктивно встановлені і описані за допомогою аналізу словникових дефініцій,ціннісно маркованих універсальних висловлювань (прислів'їв та афоризмів) ііндивідуально-авторських розширень змісту концептів з урахуванням етимологіїслів, концептуальних метафор, результатів асоціативних експериментів (С.Г.Воркачев, 2000, 2003; Н.А. Красавскій, 2000; В.В. Червоних, 1998; В.П. Москвін,1997; М.В. Піменова, 2003; Л.Є. Вільмса, 1997; А.С. Бухонкіна, 2002; Н.В.Дорофєєва, 2002; Є.В. Димитрова, 2001; Г.В. Токарєв, 2003).
лінгвокультурного концептипроявляються в комунікативній поведінці, визначаючи етноспеціфіческіе норми,стратегії і стереотипи спілкування (І.А. Стернин, 2002; Ю.П. Прохоров, 1996; С.Г.Тер-Мінасова, 2000; В.Б. Кашкін, 2000; О.А. Леонтович, 2002; Д.Б. Гудков, 2003;І.В. Захаренко, 1997; В.Г. Зусман, 2001; П.М. Донець, 2004; Р.А. Єрмакова, 2000,2002; Н.Л. Шамне, 1999; Т.В. Ларіна, 2003).
На захист виносятьсянаступні положення:
1. Концепт savoir vivre - В«вміння жити із задоволеннямВ» - являє собоюскладне ментальне утворення, образний компонент якого - це посмішказадоволення, пов'язаного з задоволення...
