Зміст
Введення
Глава 1 Теоретичні основи дослідження багатозначності/однозначностітерміна
1.1 Науково-технічний текст і його характеристики
1.2 Визначення полісемії/моносеміі в сучасній лінгвістиці
Глава 2 Практичне застосування питання багатозначності /однозначності терміна на основі наукового тексту
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Науково-технічнийпроцес немислимий в сучасному світі без широкого обміну відповідноюінформацією між фахівцями різних країн, що говорять на різних мовах.Фізики, хіміки, інженери, економісти та інші експерти різних галузейпромисловості повинні щодня стежити за всім новим, що з'являється закордоном у сфері науки і техніки.
Науково-технічнітексти насичені термінологією. Тому при перекладі технічної документації талітератури терміни відіграють першочергову роль. Термін - це найважливішийінструмент професійного наукового спілкування. Непослідовність інеточність у застосуванні термінів може надаватися причиною відсутностівзаєморозуміння між вченими в процесі спільної дослідницькоїдіяльності та наукового спілкування. Саме вони визначають інформаційнезміст спеціального тексту, будучи своєрідними ключами, організують,структурирующими і кодирующими спеціальну інформацію.
Затвердженням Б.М. Головіна, В«наука про мову все ще не має цілком обгрунтованоюі несуперечливої вЂ‹вЂ‹теорії термінів і тому не може запропонувати практицісуворої методики лексикографічного опису термінів, їх інформаційногоаналізу, а також не може дати переконливих та чітких рекомендацій в областітерміностроітельства і терміноіспользованія В». (8; 188)
Результатианалізу термінопорождающіх текстів показали, що термін поводиться як у вищійступеня суперечлива одиниця. Хоча попередні судження про термін ітермінотворення були найчастіше безперечними і несуперечливими,дослідження 70-80-х років зробили очевидним той факт, що досліджувана одиницяє, використовуючи термін П. А. Флоренського, В«рухомим спокоємВ», тобто проявляєодночасно протилежні властивості: термінологічна одиниця порождаема івідтворена, вона однозначна і одночасно багатозначна, нейтральна іемоційна, залежна і незалежна від контексту.
Грунтуючисьна одному з головних протиріч терміна - прагненні до однозначності в різнихтекстах, але фактичної багатозначності поза конкретного контексту, ми сформулювалитему нашої курсової роботи з загального мовознавства В«Термін: однозначність ібагатозначність В».
Об'єктомдослідження даної роботи є ТЕРМІН якособлива лексична одиниця наукових і технічних текстів.
Предметдослідження - діалектика моносемічності /полісемічності термінів.
Метадослідження полягає в аналізі залежності значеннятерміна від контексту, тобто від сфери вживання, від приналежності допевної терміносистемі.
В ходідослідження питання термінознавства ми висунули гіпотезу, що термінбагатозначний в В«сфері фіксаціїВ» і однозначний у В«сфері вживанняВ».
Метадослідження визначила наступні завдання:
В·Проаналізувати наукову літературу з питань термінознавства.
В·Розглянути термін з точки зору його моносемічності/полісемічності.
В·В ході практичної роботи виявити, наскільки контекст робитьтермін однозначним, тобто перевірити справедливість твердження, що термінбагатозначний в системі (в В«сфері фіксаціїВ») і однозначний у контексті (у В«сферівживання В»).
У структурінашої курсової роботи ми виділяємо вступ, два розділи теоретичного іпрактичного змісту, укладання і бібліографічний список.
Принаписанні курсової нами були використані такі групи методів, як:емпіричні (вивчення методичної літератури, енциклопедичних словників,вивчення і узагальнення досвіду, накопиченого в результаті практичноїдіяльності) і теоретичні (узагальнення, класифікація, структуруванняматеріалу).
Глава 1Теоретичні основи дослідження багатозначності/однозначності терміна
1.1Науково-технічний текст і його характеристики
Розвитокнауки і техніки призвело до необхідності в обміні інформацією і зумовилопоява нової дисципліни - переклад науково-технічної літератури, так якданий вид перекладу має свої особливості.
Яквідомо, область функціонування науково-технічного стилю - сферадослідницької діяльності, спрямована на одержання нових знань проприроді і суспільстві. Науково-технічний стиль реалізується головним чином уписьмовій мові.
Безсумнівно,основний стилістичною рисою науково-технічного тексту вважають стислістьвикладу матеріалу і чіткість формулювань. Однією з головних відмінностей мовинауково-технічної літератури від мови художньої є значнанасиченість тексту спеціальними термінами, які часто відсутні не тількив звичайних, але і в термінологічних словниках. У міру розширення кордонівлюдських знань зростає потреба в нових визначеннях понять як уосвоєних, так і в нових галузях науки і техніки, і, відповідно,розширюється словниковий склад, причому розширення йде, в основному, за рахунок новихтермінів. (7; 112)
В процесіобміну науково-технічною інформацією історично склалися різні жанринауково-технічної літератури, які характеризуються певнимзмістом, призначенням, оформленням, особливостями вживання мовнихзасобів.
Науково-технічнийстиль являє собою інформаційний простір функціонуваннянауково-технічних мовних жанрів. Основна функція мовних жанрівнауково-технічного стилю - інформативна. Як випливає з робіт вчених, загальнезміст функції науково-технічного стилю можна визначити як пояснення,яке включає в себе закріплення процесу пізнання і зберігання знання,отримання нового знання, передача спеціальної інформації.
У своїйроботі Н.Г. Валєєва пише, що в рамках наукового стилю розрізняють академічнийі науково-популярний підстилі. Перший розрахований на підготовленого читача,другий - на непрофесіонала або на недостатньо науково підготовленогоадресата. У структурі наукового стилю виділяються підстилі і по областях науковогознання: науково-природничої, науково-гуманітарної та науково-технічноїлітератури.
Основніякості наукового стилю підкреслена логічність, смислова точність, інформативнанасиченість, об'єктивність викладу, прихована емоційність,узагальнено-абстрактний характер викладу, використання абстрактній лексики.Численна термінологія представляє саме цей лексичний пласт.
Основумовного оформлення науково-технічних текстів становить стандартизувати,тобто вибір наказува для даних умов комунікації клішованімовного варіанта.
Науково-технічневиклад розраховане на логічне, а не на емоційне чуттєвесприйняття. Однак наука і техніка - це не тільки логіка, але також джерелоскладних емоцій.
Так, за даними наукових робіт, останнім мотивує використання образноїлексики і експресивних конструкцій. Це визначається в значній міріобластю знання, мовним жанром, темою, формою і ситуацією спілкування, авторськоїіндивідуальністю, національною специфікою наукового стилю.
Характерноюрисою стилю наукових робіт є їх насиченість термінами (зокрема,інтернаціональними). Не слід, однак, переоцінювати ступінь цієїнасиченості: в середньому термінологічна лексика зазвичай становить 15-25відсотків загальної лексики, використаної в роботі.
ЗгідноН.Г.Валеевой в рамках конкретної термінологічної системи (термінології)термін характеризується наступними параметрами:
В· наявністю дефініції (для більшості термінів);
В· тенденцією до моносемічності в рамках термінологічного поля(Термінолгіі даної науки, дисципліни або наукової школи);
В· відсутністю експресії, стилістичною нейтральністю;
В· системністю (є терміном тільки в межах даноїтермінологічної системи).
Одним знайбільш поширених властивостей слів природної мови можна вважати їхнеоднозначність. Дуже багато слів мають у мові більш ніж одне значення.
В«Жоденмову, - вказує В.В.Виноградов, - не був би в змозі вир...
