Міністерствоосвіти Російської Федерації
Державнеосвітня установа вищої професійної освіти
Татарськийдержавний гуманітарно-педагогічний університет
Факультетіноземних мов
Кафедраанглійської мови та методики викладання
Вербально-семантичнийрівень мовної особистості (на матеріалі комічного дискурсу)
Випускна кваліфікаційна робота:
студента групи 08-0501
Гініятуллін А.А.
Науковий керівник:
Доктор філологічних наук, професорСОЛНИШКІН М.І.
Казань 2011
Зміст
Введення
1.Структура мовної особистості
1.1 Дискурс: поняття та характеристика
1.2 Комічне як соціальнацінність
2. Художній твірУйльяма Шекспір ​​"Король Лір" і його комічний герой Шут
Введення
В історії сучасноїлінгвістики спостерігається поступове збільшення розміру мовних складових,що виявляються у фокусі інтересу дослідників. Неважко помітити, що вПротягом більшої частини ХХ в. основні інтереси лінгвістів поступово зміщувалися -спочатку з фонології на морфологію, потім на синтаксис. В останні десятиліттястало ясно, що синтаксичні складові - це далеко не максимальнімовні одиниці, які підлягають науковому вивченню. Виник рівневий розділлінгвістики, який досліджує цілі дискурси - аналіз дискурсу, або дискурсивнийаналіз. По-видимому, можна стверджувати, що збільшення складових, що знаходятьсяв центрі уваги, - це головна тенденція сучасної лінгвістики. Одна зранніх робіт, де дана тенденція була заявлена ​​вже в за голівці, булаопублікована 60 років тому. Але, як відомо, наукові ідеї не завжди швидкопробивають собі дорогу [1].
Процес перенесення інтересуз синтаксису на дискурс ще далеко не завершений і не відрефлексувати, алевидається, що це незворотній процес. Все більше число лінгвістівподіляє думку, що виключення одиниць В«більших, ніж пропозиціяВ» зі сферинауки про мову аж ніяк не йде на користь. А якщо такі одиниці починаютьрозглядатися як респектабельний об'єкт наукового аналізу, то недалеко і доусвідомлення простого факту: дискурс - це єдиний свідомо реальнийлінгвістичний об'єкт [34].
Люди розмовляють міжсобою дискурсами, а не пропозиціями і тим більше не морфемами або фонемами. Цевідрізняє дискурс від інших мовних одиниць, які являють собою науковіконструкти, плоди того чи іншого аналізу, а раз так, то і важко досягтизгоди щодо їх складу та природи.
Тому природнепобудова лінгвістики як науки і було б розпочинати з дослідженнядискурсу, а лише з урахуванням цього рівня досліджувати більш дрібні одиниці,отримані в результаті аналітичних процедур.
Таким чином, длярозуміння різноманітності дискурсу необхідно враховувати не менше чотирьохпараметрів - модус, жанр, функціональний стиль і формальність. Всі вонинезалежні один від одного і дають неймовірно складну комбінаторику різнихможливостей. Різні типи дискурсів, що виділяються на різних підставах, взахідній лінгвістиці іноді іменуються регістрами. [35] Видається, щокомбінаторика типів дискурсу повинна бути детально досліджена, з цим узначною мірою і пов'язаний подальший прогрес дискурсивного аналізу якнаукової дисципліни. Таке дослідження має принаймні три аспекти.По-перше, важливо досліджувати дискурсивне різноманітність як таке.
Предметом даної роботиє вербально-семантичний рівень мовної особистості блазня в поеміШекспіра В«Король ЛірВ». Обьектом дослідження даної роботи є - вербальносемантичний рівень на матеріалі комічного дискуса.
Метою даноїдослідницької роботи є дослідження та аналіз вербально сематіческімірівня на матеріалі комічного дискурсу художнього героя блазня п'єсиВ«Король ЛірВ».
Для досягнення даноїмети, робота ставить перед собою наступні завдання:
1) Вивчення тахарактеристика структури мовної особистості.
2) Виявити категоріїкомічного дискурсу як об'єкта лінгвістичного дослідження, при цьому давшизагальну характеристику дискурсу.
3) Визначення дискурсуяк об'єкта лінгвістичного дослідження в художньому творів наматеріалі комічного дискурсу.
Теоретична значимістьі новизна: Науково-дослідна значимість даної роботи полягає вузагальненні всього наявного матеріалу у сфері вивчення комічного дискуса, атакож літератури, присвяченої вербально сематіческімі рівню. Скріпленого авторськимивисновками та дослідницькими спостереженнями.
Практична цінністьроботи визначається можливістю використання теоретичних результатів ввикладанні курсів та спецкурсів з лінгвістики тексту, а також при навчаннімовному спілкуванню в професійній сфері. Крім того, результати роботи можутьбути використані в практиці викладання російської мови як іноземної.
Матеріал і методидослідження. В якості основного методу дослідження в роботі використаноструктурно-описовий аналіз. За допомогою даного методу аналізувалися такіосновоположні поняття як дискус, вербально семантичний рівень мовноїособистості. А також ряду текстів, аналіз основних ознак якого і йогоструктурно-типологічних особливостей загальної структури дискурсу і його основніознаки. Виявлення основних ознак дискурсу проводилося на основізіставлення його з текстом. Структурно-описовий метод дозволив визначититипи зв'язків текстів між собою в складі конкретного дискурсу і виявити йогоструктурні особливості. Допоміжними методами послужили:комплексно-дослідний, системно-математичний методи.
1. Структура мовноїособистості
Термін В«мовнаособистість В», починаючи з 80-х років минулого сторіччя і до сьогоднішнього дня,є одним із самих частотних і популярних у вітчизняній лінгвістиці.
Саме поняття мовноїособистості в якій людина розглядається з точки зору його В«готовностівиробляти мовні вчинки, створювати і приймати твори речи В». Ввів жце поняття в широкий науковий обі хід Ю. Н. Караулов, який вважає, щомовна особистість - це людина, що володіє здатністю створювати тасприймати тексти, що розрізняються: В«а) ступенем структурно-мовної складності;б) глибиною і точністю відображення дійсності, в) певною цільовоюспрямованістю В»[1. С. 57].
Ю. Н. Караулов розробиврівневу модель мовної особистості з опорою на художній текст. Мовнаособистість, на його думку, має три структурних рівня. Перший рівень -вербально-семантичний (семантико-стройової, інваріантний), що відображає ступіньволодіння повсякденною язи ком. Другий рівень - когнітивний, на до тором відбуваєтьсяактуалізація та ідентифікація релевантних знань і уявлень, властивихсоціуму (мовної особистості) і створюють колективне та (або) індивідуальнекогнітивне простір. Цей рівень передбачає відображення мовної моделісвіту особистості, її тезаурусу, культури. І третій - вищий рівень -прагматичний. Він включає в себе виявлення і характеристику мотивів і цілей,рушійних розвитком мовної особистості [30.С.138].
Мовна особистість - цебагатошарова і багатокомпонентна парадигма мовленнєвих особистостей. При цьому мовнаособистість - це мовна особистість у парадигмі реального спілкування, в діяльності.Саме на рівні мовної особистості розкривається національно-культурна специфікасамого спілкування.
У зміст мовноїособистості зазвичай включаються такі компоненти:
а) ціннісний,світоглядний, компонент змісту виховання, тобто система цінностей,або життєвих сенсів. Мова забезпечує первинний і глибинний погляд насвіт, утворює той мовний образ світу і ієрархію духовних уявлень,які лежать в основі формування національного характеру і реалізуються впроцесі мовного діалогового спілкування;
б) культурологічний компонент,тобто рівень освоєння культури як ефективного засобу підвищення інтересудо мови. Залучення фактів культури мови, що вивчається, пов'язаних з правиламимовного і немовного поведінки, сприяє формуванню навичок адекватноговживання і ефективного впливу на партнера по комунікації;
в) особистісний компонент,тобто те індивідуальне, глибинне, що є в кожній людині. Параметримо...
