ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯПЕРЕКЛАДАЧА В СИТУАЦІЯХ ДІЛОВИЙ КОМУНІКАЦІЇ
ЗМІСТ
Введення
Глава 1.ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Визначення інформації та інформаційного забезпечення
1.2. Інформаційна культура організації
1.3. Роль перекладача в створенні інформаційного забезпечення організації
1.4. Розуміння як фактор вилучення інформації
1.5. Моделі професійно-орієнтованого читання
1.6. Інформаційні джерела
Глава 2. ТИПОВІ СИТУАЦІЇ ДІЛОВИЙ КОМУНІКАЦІЇ
2.1. Телефонні переговори
2.2. Переговори
2.3. Презентація
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Діяльність фірм, що працюють із зарубіжними партнерами, припускаєотримання і обробку великої кількості інформації, яка надходить відіноземних організацій, а також складання і поширення відомостей провласному підприємстві. Перекладач є одним з тих фахівців, якийуправляє даним процесом.
Для того щоб перекладач успішно виконував свої функції, йому необхіднопрофесійно організувати свою діяльність з обробки наявних івступників документів і матеріалів. Дана робота присвячена тому, чим єінформаційне забезпечення і як слід його формувати.
Актуальність роботи визначається тим, що лише деякі дослідники іфахівці визначають специфіку інформаційного забезпечення перекладача дляйого діяльності в ситуаціях ділової комунікації.
Наукова новизна полягає в тому, що в роботі зазначені основні фактори,обумовлюють успішність обробки інформації, її адекватного сприйняття.
Мета даного проекту - показати особливості роботи перекладача з уженаявної і надходить інформацією.
Завдання дослідження:
1)дати визначення і виявитиособливості категорії В«інформаціяВ»;
2)визначити особливості роботиперекладача з інформацією з точки зору швидкого та адекватного витягунеобхідних відомостей (використання моделей професійно-орієнтованогочитання);
3)описати типові ситуації діловогокомунікації та підготовку перекладача до них.
Теоретична значимість дослідження полягає в описі інформаційноїоснови діяльності перекладача, факторів розуміння текстів, їх обробки зметою здійснення переказу в ситуаціях ділового спілкування.
Практичну значущість дослідження ми бачимо в тому, що отриманірезультати можуть бути використані перекладачами для своєї підготовки допроцесу перекладу та виконання функції інформатора організації.
Гіпотеза - відбір необхідної інформації перекладач здійснює вЗалежно від цілей тієї чи іншої ділової ситуації, а також від інформаційнихпотреб замовників.
Методи дослідження: аналіз і вивчення теоретичної літератури зінформатизації фахівців, співпраці з інофірмами, літератури з теоріїі практиці перекладу, лінгвістичним дослідженням, по реферуванню текстів,по психології перекладу, по професійно-орієнтованому читанню, подослідженню тексту. Вивчені матеріали по зовнішньоекономічній діяльностіпідприємств, проаналізовано тексти діалогів, які відбуваються під часділової комунікації.
Структура дослідження в основному визначається зазначеної вище метою тазавданнями. Робота починається з введення, в неї входять дві глави, висновок ісписок літератури. Після кожної глави зроблені висновки.
Глава 1.ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 ВИЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Організація, що працює в зовнішньоекономічній сфері, обов'язковоналагоджує і підтримує контакти із зарубіжними партнерами, тобто міжконтрагентами складаються стосунки ділового спілкування. Останнє реалізується вформі різних ситуацій. Однак якщо партнери не володіють єдиною мовоюспілкування, вони вдаються до послуг перекладача.
Компетенція перекладача складається з наступних складових:мовна компетенція, предметна, лінгвокраїнознавча, навички перекладу.Враховуючи те, що переклад здійснюється в умовах ділового спілкування, до цихпрофесійним якостям слід додати навички ділової комунікації. Вони всвою чергу включають в себе:
-вміння вестителефонні переговори;
-складання таобробка ділової кореспонденції;
-участь упереговорах, прес-конференціях, зборах;
-організаціяпрезентацій і т.д.
Таким чином, до ситуацій ділової комунікації ми відносимо телефонніпереговори, особисті зустрічі і переговори, презентації, складаннікореспонденції. Для нас представляють інтерес, перш за все, усні формиділових ситуацій, оскільки для них потрібна специфічна підготовкаперекладача. Процес перекладу відстрочений від процесу підготовки до нього, тоді якпід час письмового перекладу листів перекладач цілком може мати під рукою всенеобхідні допоміжні засоби (словники, довідкову літературу та іншіджерела інформації).
Отже, ми виділили кілька ділових ситуацій: презентація,телефонні і особисті переговори. Перекладач повинен знати не тільки моделі цихситуацій взагалі, але і зміст кожного конкретного акту ділової комунікації.Під час підготовки до процесу перекладу в ділових ситуаціях перекладачевінеобхідно володіти даними про суть, специфіку, зміст майбутнього актукомунікації, про хід розвитку розмови, завданнях, цілях сторін і очікуванихрезультатах. Для цього потрібна наявність релевантної інформації. Зупинимося детальнішена цьому питанні.
Наше дослідження показало, що існує безліч спробвизначити поняття В«інформаціяВ». Однак однозначного визначення досі незнайдено. Федеральний Закон В«Про інформацію, інформатизації і захисту інформаціїВ»(1995) говорить: В«Інформація - відомості про осіб, предмети, події, явища іпроцесах, незалежно від форми їх подання В». На наш погляд, даневизначення не є повним для цієї роботи, оскільки воно не відображаєвластивостей феномена інформації. Саме ці властивості роблять роботу перекладача зінформацією специфічною. Ми спробуємо доповнити наведене визначення.
Бочаров М.К. зазначає, у інформації завжди є зміст:«³домості про предмети і явища природи, суспільства і мисленняВ», і форма: В«будь-якісистеми знаків і сигналів В». Є.В. Машков вказує, що для користувачаінформації важливо її зміст, а її В«форма служить лише ознакою для впізнанняінформації, її значення і можливості використання В».
Інформація тільки тоді стане інформацією для людини,коли перетвориться його психікою в код понять, образів і символів. Отже,інформацією можна вважати тільки ті відомості, які осмислені суб'єктами. Вонатакож може бути породжена психікою індивідуума в результаті відображення зовнішньогосвіту. У будь-якому випадку інформація повинна бути обов'язково зафіксована свідомістюсуб'єкта.
Інформація володіє також рядом наступних властивостей: точність ірозмитість, повнота і неповнота, новизна і застарілість, корисність і шкідливість,істинність і хибність. Всі ці характеристики досить відносні. Наприклад,одне і те ж зведення може бути для однієї людини новим, а для іншого вжевідомим і навіть застарілим.
В.І. Соловйов виділив ще одна істотна властивість інформації- Її споживчу цінність, тобто наскільки вона придатна для вирішення конкретноїзавдання, поставленого перед фахівцем.
Інформація постійно накопичується, її об'єм збільшується. Такимчином виникають інформаційні потоки. Інформаційні потоки відображаютьструктуру людської пам'яті та інтелекту. Вони визначаються як В«таінформація, яка в даний відрізок часу циркулює в суспільстві, передаєтьсясуб'єктом інформаційної взаємодії об'єкту і використовується останнім вЯк метасредства соціальної діяльності В»[17, 40]. Інформаційні потокипоповнюються тільки що виробленої інформацією і взятої з інформаційногофонду. Таким чином, вони стають все більш потужними, швидкими і некерованими.С.Г. Улітіна виділила наступні властивості інформаційних потоків:
1)великамобільність, оперативність і швидкість, яка В«вимірюється тим, скільки часунеобхідно повідомленням, призначеному викликати якусь дію, для тогощоб дійти від одн...
