Зміст
Вступ
Розділ 1. Віділення когнітівніхкомпонентів фрейму В«жіночністьВ»
1.1Поняття "жiночнiсть "у лінгвістіці
1.2Фреймовоїпідхід в дослідженнях семантики
1.3 Віділення облігаторніх І необлігаторніх компонентів
Розділ 2. Ядро и періферія фрейму "жiночiнсть "
2.1Природафрейму, Його категорізація и тіпі фреймів
2.2Ядерніномінації и компоненти фрейму "жiночнiсть"
2.3Періферійніномінації и компоненти фрейму "жiночiсть"
2.4Емоціонально-оценочнієи концептуальні номінації
Розділ 3. Семантічні Особливостірепрезентації фрейма
3.1 Метод фреймової семантики
3.2 семантичності аналіз лексічніходиниць, Що складають далеку періферію фрейму "жіночність"
3.3 семантичності аналіз лексічніходиниць, Що складають Близькому періферію фрейму "жіночність"
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
В сучасностидослідженнях по лінгвістіці, як, втім, и в інших галузях знань, спостерігаєтьсяпоступове просування до Поєднання в одному фокусі власне наукових, філософськихи релігійніх уявлень про світ и людину. Показовою віхою Зміни парадигми гуманітарногознання є Стрімкий Розвиток когнітології и її самостійного відгалуження -когнітівної лінгвістікі.
Ключовіпозіції когнітівної лінгвістікі пов'язані Із спільною теорією інформації и їїОбробка Людин. Вона оперує переважно за Своєю природою одиниці, які єпровіднікамі найрізноманітнішої інформації и повністю або Частковоматеріалізуються в мові. Для Найменування ціх одиниць закріпівся Термін концепт.
Сучасний напрямоклінгвістічніх досліджень Розглядає мовня діяльність Як Один з модусів когніції,Що становіть вершину айсберга, у Основі Якого лежати когнітівні здібності, ЩоНЕ є чисто мовня [1, c.306].
Один ізцентральних постулатів когнітівізму - постулат про примата когнітівного[2.с.21] - візначає Розгляд концепту в навпростець від ментальних феноменів доспособів їхньої вербалізації, от одиниць концептуальної системи автора - доїхнього мовного втілення.
У більшостіробіт, Що зачіпають когнітівній аспект, центральною категорією Дослідження єіндівідуально-авторський концепт. Вісь Чому актуальними є Завдання Створеннятіпології концептів авторської свідомості, виявлення форм їхнього ментальногоуявлення, Розгляд їхнього співвідношення з типами ментальних репрезентацій, зодного боку, и з більшімі Одиниця - когнітівнімі структурами - з іншого.
В основу нашогоДослідження покладаючи гіпотеза про дворівневу Будова індівідуальноїконцептосфери: на Першому рівні нами віділяються індівідуальноавторськіКонцепт Як одініці поетичної свідомості автора, на іншому - когнітівніструктури, Що являються собою процес и результат взаємодій Між концептами.
Поняттяхудожнього концепту перебуває в стадії осмислення.
У СтаттіЛ.В.Міллер цею феномен візначається Як В«складення ментальності утворення, Щоналежиться НЕ Тільки індівідуальній свідомості, альо ї ... псіхоментальній сферіПевного етнокультурного співтоваріства В», ЯкВ« універсальний художній Досвід,зафіксованій у культурній пам'яті й здатно віступаті Як фермент и будівельнийматериал при формуванні нових художніх змістів В»[3, c.41-42].
У роботіО.Е.Беспалової Під художнім концептом пропонується розуміті В«одиницю свідомостіпоета або письменника, Що отрімує свою репрезентацію в художньому творі абосукупності творів и віражає індівідуально-авторське осмислення сутностіпредметів або явищем В»[4, c.6].
Таким чином, прирізніх підходах художній концепт Може займаті нежорстке положення на шкаліВ«Універсальне/індівідуально-авторськеВ».
Вважаємопродуктивно розглядаті концепт насамперед Як одиницю індівідуальноїсвідомості, авторської концептосфери, вербалізовану в єдиному тексті творчостіписьменника (Що не віключає возможности еволюції Головна концептуального змісту відодного періоду творчості до іншого).
Форми уявленняшарів концепту можут буті різнімі. Предметний и понятійній кулькрепрезентуються через фрейми-структури, Що розуміють, Слідом за В.В.Червоніх[5, c.167], Як носії Типової, логічно впорядкованої інформації; образний куляадекватно опісується за допомог метафоричність інваріантів, Нарешті,асоціатівній и сімволічній шарі концепту вімагають для свого Розкриття польовоїМоделі.
У даній Статті міЗупинимо докладніше на пітанні про співвідношення зрозуміти концепту, з одногобоці, фрейму й поля Як когнітівніх структур, з іншого боку, а потімпроілюструємо Отримані нами теоретичні результати на прікладі концептуВ«ЖіночністьВ»
Не будеперебільшенням сказаті, Що концепт и фрейм є центральними категоріямікогнітівної лінгвістікі.
У нізці робітспостерігається перетінання об'ємів ціх зрозуміти. Так, на мнение А.П.Бабушкіна,Серед інших тіпів ментальних структур Варто віділяті концепт-фрейм, Щопредставляють собою сукупність, збереження у пам'яті типових асоціацій [7,c.19].
А.П. БабушкінРозглядає фрейм Як тип концепту (поряд Зі схемами, інсайтамі, сценаріямі,концептами, які логічно конструюються ї розумово картинками), ЩО, на нашпогляд, не ЦІЛКОМ коректно. Праворуч в тому, Що тіпологія, запропонована автором,зводіться Фактично до різніх тіпів ментальних репрезентацій: образних,пропозіціональніх, змішаніх (гештальт).
У цьому випадкафрейм, зрозумілій Як свого роду В«кадрВ», Побачення внутрішнім зором, виненбуті співвіднесеній з аналогового репрезентаціямі ї віступаті в одному ряді зВ«Розумово картинкамиВ» Як В«міслімій у цілісності Його складових частинбагатокомпонентній концепт В»[8, c.73].
ДаніДослідження знаходится на стіки актуальних на сьогоднішній день лінгвістічніхпідходів: когнітівного и гендерної.
Виникнення гендерноїлінгвістікі, Що вівчає прояв гендерного чинників в одиницю мови, з'явилосярезультатом усвідомлення того факту, Що відмінності Між статей, Що настількіоднозначно проявляють себе в різніх структурах суспільного життя вельми своєріднореалізуються и в процесі мовної комунікації. ЯКЩО на дерло етапах свогоіснування гендерна лінгвістіка зосереджувалися на проблемах гендеру переважно васпекті аналізу живої мови представніків різної статі то зараз у сфері їїінтересів знаходяться найрізноманітніші питання, Що зачіпають зв'язок мови Зівсіма видами людської діяльності.
Згідно новимконцепціям основна функція мови полягає НЕ стількі в передачі інформації издійсненні відзіву до незалежної від нього реальності, скількі в орієнтаціїособини в її власній когнітівній області, тобто мова розглядається Як системаорієнтуючої поведінкі, де прагматична функція грає вірішальну роль.
Названі фактиговорять про Актуальність теми Дослідження, Яки Багато в Чому візначаєтьсяякіснім зсувом парадигми лінгвістікі у Бік ментальної семантики. Крім того,сучасній науці властівій антропоцентрізм. Значущість індівідуальніх параметрівсуб'єкта, Що говорити, у зв'язку з ЦІМ істотно зростає. Стати людини - одна зВажливим характеристик особини, Що Багато в Чому візначає її соціальну, культурнуи когнітівну орієнтацію в Світі, у тому чіслі за допомог мови.
Останнім годиноюособлівої значущості набуває Вивчення суті и мовної репрезентації концепту"Жіночність". У цьому відношенні особливо сприятливі для аналізу стереотіпів,Що існують в суспільстві, пов'язаних з данімі концептами, віявляється художнійтекст оскількі за Його допомог здійснюється відображення картини світу Зівсіма ритуалами, традіціямі, тобто всієї структури знань, придбаних людством упроцесі свого існування. Крім того, текст Може впліваті на модель світу всвідомості реціпієнта, змінюваті її. Текст при цьому знаходится В«соціальнусилу В»[94, з. 105-114].
Весь спектр звікладеного, метою Дослідження є опис концепту В«жіночністьВ» за допомоганалізу мовних одиниць різніх рівнів з урахування особливая їхФункціонування в художньому тексті.
Відповідно допоставленої мети в роботі вірішуються наступні завдання:
1.В...
