Розділ 1Фразеологізм Як відображення національного характеру у
1.1Національний компонент у структурі мовної особістості
Національно-культурнасемантика мови Важливим и Цікава поза залежністю від конкретної мови и єприсутности на Всіх Його рівнях: і в граматіці, и в сінтаксісі, и в фонетіці.Однак найбільш повно и яскраво вон віявляється в таких одиниць мови Якфразеологізмі. Саме цею кулю мови безпосередню відображає діяльність, назіваєпредмети и Явища НАВКОЛИШНЬОГО світу, фіксує Зміст, Що відображає Умови життянароду - носія тієї чи іншої мови, будучи Дзеркаль и охоронцем національноїкультури.
Підмовня особістістю розуміється "сукупність здібностей и характеристиклюдини, Що обумовлюють Створення и сприйняттів їм мовних добутків, мовнакомпетенція, Що характерізується глибинності и точністю відображення дійсності,ступенів структурно-мовної складності, при цьому Інтелектуальні характеристикимовної особістості вісуваються на Перший план.
Віділяютьсятри рівні мовної особістості: 1) вербально-семантичності Рівень; 2) когнітівнійРівень; 3) прагматичний Рівень. Мовна Особистість є видом повноцінногопредставлення особістості, Що вміщає в собі и псіхічній, и соціальний, етичнийи Інший компоненти, альо переломлені через її мову, її дискурс [7,81].
НеобхідноЗупинити на проблемі, Що вінікає у зв'язку з поняттям мовної особістості.Мова Йде про національну складового у структурі мовної особістості. "ДеякДомінанта, обумовлена ​​національно-культурних традіціямі и пануючої всуспільстві ідеологією, и вон обумовлює можлівість віділення в загальномовнійкартіні світу її ядерної, загальнозначущих, інваріантної частин. Остання,імовірно, Може розцінюватіся Як аналог Поняття базової особістості, Під Якимрозуміється структура особістості (установки, Тенденції, почуття), загальна дляВсіх членів суспільства и формується Під впливим сімейного, виховного,соціального середовища "[5,37]. "Для мовної особістості не можнапровести прямої паралелі з національнім характером, альо глибинності аналогія Міжними існує. Вона полягає в тому, Що носієм національного качанів ї у ТІМ и віншому випадка Виступає відносно стійка в часі, тобто інваріантна в масштабісамої особістості, частина в її структурі, Що є на ділі продуктомдовготрівалого історічного розвітку ї об'єктом міжпоколінної передачідосвіду "[5,48].
Кожнамовна Особистість Унікальна, володіє власним когнітівнім простором, власним"Знання" мови й особливая Його Використання, можна віділітінаціональну інваріатівну Частину в структурі мовної особістості, Що обумовлюєіснування загальнонаціонального мовного типу и пріналежність індівіда, Щодетермінує, до того чі іншого лінгво-культурного співтоваріства. Чи не існуємовної особістості взагалі, вон Завжди національна, Завжди належитьсявизначеному лінгво-культурному співтоваріству.
Поняттянаціональної мовної особістості, національного характеру візначаєтьсяетнопсіхологією - наука, основні предмет якої - Вивчення національного духу,Особливості псіхічної поведінкі етнічніх спільнот у сістемі уявлень и кодівповедінкі; етнопсіхологія аналізує етнічну свідомість, закріплене в традіціях иЗвичаї, моралі, правових и естетичних нормах. Етнопсіхологія - ції наука проОсобливості культури, про етнічну обумовленість пізнання, емоційного поводженняіндівіда, Його мови [2,43].
МожнаПогодитись з твердженням, Що мова має Індивідуальне закорінення, перебуваючи взалежності від соціального статусу и ролі особістості в суспільстві тавіступаючі атрибутивних її властівістю, оскількі вон формує и значний міроювізначає самє її, особістості, соціальне існування [10,59]. Це пов'язано зФундаментальне значення Спілкування в соціумі и Його Важливим рол усамовізначенні и самореалізації особістості. Як точно зазначів Ф. де Соссюр,"Мова - ції сістематізована сукупність правил, необхідніх для комунікації"[6,81].
ЯКЩОВплив культури на мову ЦІЛКОМ очевидно, то питання про Зворотний Вплив мови накультуру залішається відкрітім. У науках про людину галі не Знайда підходів,які б дозволили відкріті найглібші Внутрішні джерела людської культури,простежіті Вплив соціокультурних факторів на Формування, Розвиток и адаптаціюособістості. Наприклад, ми не ЦІЛКОМ усвідомлюємо, наскількі тієї культурнийсвіт, Що людина створі Навколо собі, визначеня її фізічнімі и псіхічнімі можливости.А соціокультурні возможности людини настількі різноманітні, Що шкірного разу приїх дослідженні породжують харчування Більше, Ніж Відповідей. До таких, Наприклад,належиться проблема впливим соціокультурних факторів на Зміни мовного середовища,мовної сітуації в суспільстві [8,79].
Поглядна світ, відображеній у мові особістості, на наш погляд, відображає її ціннісніорієнтації. Мова особістості впліває на її духовний розвиток. Узагалі мованародові впліває на Розвиток Його соціокультурних рис. Так, В. фон Гумбольдт галі вXIX столітті справедливовідзначав значний Вплив мови на духовний Розвиток народу, Його культуру. Упраці "Про різніцю Будови людських мов и їх впливим на духовний Розвитоклюдства "В. фон Гумбольдт підкреслює:" у кожній мові закладами самобутнійСвітогляд. Як окрема звук постає Між предметом и людино, так и вся мова вцілому Виступає Між Людина і природою, Що впліває на неї зсередіні иззовні ... "[2,91].
переконаньв ТІМ, Що люди бачать світ по-різному - Крізь призму своєї рідної мови - лежитьв Основі Теорії "лінгвістічної відносності Е. Сепіра и
Б.Уорфа. Смороду прагнулі довести, Що розходження Між культурами
обумовленірозходження в мовах. І хоча ця теорія й дотепер вважається недоведеність,окремі аспекти її Вивчення вплінулі на Інтерес до аналізу впливимсоціокультурних особливая особістості на проблему трансформації НЕ Тількисуспільства в цілому, альо ї багатьох Його структур, у тому чіслі й мовногосередовища Як одного Із суб'єктів соціокультурного процесу. Причому більшістьдослідніків пріділялі УВАГА комунікаційнім проблемам соціокультурних змін.
Яксуспільство впліває на мову через Особистість, так и мова Завжди впліває насуспільство через діяльність особістості, спріяє Налагодження соціальніхзв'язків.
МовнаОсобистість - ції система, Яка вінікає в суспільстві и розвівається, грунтуючисьна здатності вираженість и закріплення соціальніх відносін и взаємодій. Вона -Умова и продукт культури [9,61].
МовнаОсобистість - ці, власне, Особистість, охарактеризована з боку впливим засвоєноїнею мовної культури на її особістісні ЯКОСТІ та соціально-культурнуЕфективність її діяльності Як суб'єкта суспільних відносін. Цій особістості, заїї функціональною природою, мают буті прітаманні ЯКОСТІ та характеристики,здатні позитивно впліваті на процес соціально-культурної трансформації, їхЗміст має буті уточнення. Віокремімо Такі з них:
-мовна відкрітість и доступність, націленість на Спілкування и Прагнення передатіІдеї вЂ‹вЂ‹и цінності іншім соціальнім агентам;
-соціально-діяльнісна спрямованість, пов'язана з інтенсівністю трансформаційніхпроцесів и забезпеченням необхідної дінамікі особістісніх змін;
-адаптивно-акумулююча характеристика Як мовний механізм забезпечення прістосуваннядо умів суспільства, Що трансформується;
-соціально-культурна пізнавальна мотівація, Що пов'язується з Прагнення "розкодуваті"світ и сформуваті Його індівідуальну мовня модель;
-місленнєва індівідуалізація світу Як особистісно-мовна стімуляція пізнання таФормування стилю мислення, Який відповідає спеціфіці духовного світу мовноїособістості;
-культурно - репрезентативна якісна візначеність мовної особістості, Яка знаходитсявіяв в утвердженні своєї етнічно - національної та культурно-груповоїпріналежності ї віраженні її в різному стілі мовлення в різніх соціальніхсферах (політіці, моралі ТОЩО);
-естетико-мовний профіль особістості Як цілісній віяв її буття у Світі, утвердженняїї особістісного естетичного світу [3,78].
Іособл...
