Російський новий університет
Кафедра теорії та практики першого іноземної мови
Курсова робота
На тему: Архаїзми як проблема перекладу
студентки IIIкурсу факультету
іноземних мов і
міжкультурної комунікації
очно-заочної форми навчання
А.С. Токарєвої
спеціальність:
переклад і перекладознавство
спеціалізація:
усний та письмовий переклад
Науковий керівник
Д.Н. Макарова
Москва 2008 р.
Зміст
Введення
Глава 1. Загальні положення
Глава 2. Місце архаїзмів в стилістиці російської таАнглійська мова
Глава 3. Принципи та особливості перекладу архаїзмів
Висновок
Список літератури
Введення
Переклад художнього тексту розглядається як особливаформа функціонування мовної системи, сутність якої полягає встворенні комунікативної еквівалентності нового тексту по відношенню до оригіналуі по можливості передачі повного обсягу змісту твору. У такихвипадках тільки комплексний підхід може забезпечити ефективність при перекладі зоднієї мови на іншу, який враховує і лінгвістичний, ікультурологічний, і історичний, і філософський, і інші аспекти. Перекладяк вид творчої діяльності, нерозривно пов'язаний з мовою і передбачаєвнутрішнє зіткнення двох мов і двох культур, допомагає проникнути всвіт культури того чи іншого народу, поглянути на духовні цінності очимапредставника тієї чи іншої культури і може стати невід'ємною частиною духовноговиховання і становлення індивідів, націй. У той же час, переходячи з одногокультурного пласта в інший, "культурні архетипи" [1] визначаютьдинамічне, поступальний розвиток самої культури. При цьому перекладач,так само як і автор, являє собою певну особистість з певнимсвітовідчуттям, певним ступенем образності мислення, емоційності і т.д.,прагнучу зрозуміти культурний фон мови оригіналу й реалізувати свійіндивідуальний спосіб передачі задумів автора твору.
Разом з тим часто протиріччя між оригіналом і перекладомвиникає через відмінності між культурою відправника, до якої належитьоригінал, і культурою сприймаючої середовища, в якій виникає переклад. Текств такій обстановці виникає як подвійне паралельне сприйняття власної та"Чужий" систем поглядів на явища і предметний світ. Гідністьперекладача як мовної особистості полягає в тому, наскільки майстерно і точновдається зблизити два різних мови, дві різні культури.
Згідно В. Гумбольдту кожен народ обведений колом свогомови і вийти з цього кола може, тільки перейшовши в інший. Однак такий"Прорив" представляється частково можливим тоді, коли ми намагаємосяпроникнути в таємницю "духу" іншої мови. "Мова, - говорить він, - являєсобою безперервну діяльність духу, що прагне перетворити артикульованийзвук у вираження думки " [2]
Темою даної курсової роботи є архаїзми та способи їхперекладу. Актуальність даної теми полягає в тому, що перекладачстикається з проблемою перекладу архаїзмів дуже часто. Архаїзми, ставлячись донезбіжним елементів мови, позначаючи поняття, чужі для інших культур,завжди представляють у процесі перекладу особливу складність. Ці складності, зіншого боку, забезпечують інтерес до даної проблеми.
В даній роботі ми будемо досліджувати проблему перекладуархаїзмів і розглянемо прийоми, якими слід користуватися, щоб якомогаточніше передати значення слів з однієї мови в іншу.
Творче мислення перекладача виконує двівзаємопов'язані функції: по-перше, відтворюючи реальну дійсність чужоїсередовища, реалізує свій задум, по-друге, він як би переосмислює факти,явища, щоб їх опис задовольняло сприйняттю російського і російськомовногоадресата.
При перекладі архаїзмів відтворюєтьсяісторія культури мови, і ми бачимо, що способи утворення значень уоригіналі та перекладі різні. Таким чином, переклад архаїзмів повинен бутирозглянуто за наступними параметрами: дослівний переклад і закономірневідповідність (еквівалент, аналог, адекватна заміна).
Глава 1. Загальні положення
Мова живе в історичному часі, тобто змінюється відпокоління до покоління. Всі ми інтуїтивно відчуваємо, що якісь словавживали наші бабусі і дідусі, а зараз ці слова вже малоупотребіми,застаріли. А є такі слова, які сприймаються як рідні, що відносяться донашої мови, але сенс їх вже не вловлюється - вони вживалися нашими зовсімдалекими предками.
Цей тип слів називають архаїзмами. Вивчаючи такі слова, можнаскласти правильне уявлення про процеси старіння і оновлення лексики. Всвою чергу, розуміння цих процесів відкриває можливості точногословотворчості, яке обов'язково супроводжує будь-яку діяльність, пов'язануз відкриттям нового.
Архаїзми поділяються на такі типи: [3]
1. Власне лексичні архаїзми, тобто слова, застаріліу всіх своїх значеннях (вия, жертва, крамола), льзя (можна), брадобрей (перукар),зело (дуже);
2. Лексико-словотворчі архаїзми, які відрізняютьсявід синонимичного слова сучасної мови лише словотворчим елементом,частіше суфіксом (дружество, Рибар). Особливу групу лексико-словотворчихархаїзмів становлять складні слова, створені як кальки з грецької мови позастарілим зараз словотворчі моделями: мандрагори, доброзичливців,знавців, достопам'ятний, високоповажний, підступний, поневіряння,злонравних, злоріки, чатував, всемилостивий, всеславний.
3. Лексико-фонетичні архаїзми, що відрізняються відсучасних варіантів тільки декількома звуками (клоб, піїт);
4. Лексико-семантичні архаїзми - слова, що втратилиокремі значення: гість - 'купець', ганьба - 'видовище', вульгарний - 'популярний',мрія - 'думка';
Власне лексичні архаїзми складають самучисленну групу [4] :їх можна піддати подальшій систематизації, виділивши слова, близькі зачасу переходу в пасивний запас, або розмежувавши, наприклад, слова, що маютьоднокорневие у складі сучасної лексики (льзя - не можна, ряхая - нечупара), іслова, позбавлені родинних зв'язків з сучасними номінаціями: уй - 'дядько поматері ', стрийня -' дядина ', черева -' шкіра '(СР: укр. черевики), вежа -' намет,кибитка 'і т.д.
Слова можуть архаізірованная лише частково, наприклад, у своємусуфіксальним оформленні (висость - висота), за своїм звучанням (осьмой - восьмий,Гошпіталь - госпіталь), в окремих своїх значеннях (натура - 'природа',неабияк - 'відмінно', безлад - 'безлад').
При аналізі стилістичних функцій застарілих слівнеобхідно розмежовувати історизми та архаїзми. Розмежування цездійснюється залежно від причин старіння. Історизми - це такізастарілі слова, які вийшли з активного вживання у зв'язку ззникненням позначалися ними понять (напр., назви старовинного одягу: сіряк,камзол, каптан). Архаїзми - це слова, які називають існуючі реалії, алепри цьому є витісненими з якихось причин з активного вживаннясинонімами.
Деякі вчені (Федоров А.В., Виноградов В.С.) [5] не рекомендують плутати архаїзми з историзмами. Якщо застаріло не тільки слово, алеі саме явище, позначуване цим словом, то це історизм, наприклад: віче,ендова, онучі і т.п.
Інші вчені (Винокур Г.О., В.Н. Комісарів) [6] вважають історизми підвидом архаїзмів. Якщо дотримуватися позиціїВинокура і Коміссарова, то логічне і зручне для запам'ятовування визначенняархаїзмів звучить так: архаїзми - це застарілі і вийшли з обігуназви або назви застарілих, пішли в історію предметів і явищ. Головнимвідмінністю архаїзмів від історизмів є наявність синонімів у сучасномумовою, позбавлених відтінку архаїчності.
У сучасній мові архаїзми якщо й використовуються, тонайчастіше в стилістичних цілях: або щоб відтворити колорит епохи, що пішла,або щоб надати мові особливу урочистість, піднесеність. Згадаймопушкінське: Повстань, пророк, і дивись, і почуй...
