Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищоїПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
П'ятигорський державний лінгвістичний
УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра французької філології та міжкультурної комунікації
аббревіаціі ЯК характерна риса мови віртуальної комунікації
Підсумкова кваліфікаційна робота на присвоєння кваліфікації:
Лінгвіст, фахівець з міжкультурного спілкування у сфері туризму
Спеціальність: 031203 - теорія та практика міжкультурноїкомунікації
Топсахалова Е.М.
Студентка 5 курсу
факультету французької
та англійської мов
До захисту в ДАК допускається
Науковий керівник:
П'ятигорськ 2009
Зміст
Введення
Глава 1. Аббревіація як спосіб словотворення
1.1 Поняття "аббревіація" і"Абревіатура" в лінгвістиці
1.2 Причини створення скорочень
1.3 Класифікація скорочень
1.4 Загальні характеристики повідомлень
1.4.2 Орфографія скорочень
1.4.3 Вживання скорочень в реченні
1.4 4 Методика розшифровки і перекладу скорочень
1.5 Особливості аббревіаціі підфранцузькою, англійською та російською мовами
Висновки на чолі 1
Глава 2. Особливості скорочень в чатах
2.1 Віртуальна комунікація та її особливості
2.2 Лінгвістичні аспекти віртуальної комунікації
2.2.1 Статус віртуального тексту
2.2.2 Основні принципиорфографії та їх реалізація в мові чатів
2.3 аббревіаціі у віртуальному тексті
2.4 Вплив на нормативний мову
Висновки на чолі 2
Висновок
Бібліографія
Додаток
Введення
Активні дослідження віртуальноїкомунікації ведуться порівняно недавно - з початку 90-х років, разом з тим,з кожним роком ці дослідження стають все інтенсивніше. Зростанняінтересу представників самих різних гуманітарних дисциплін (філософів,соціологів, психологів, культурологів, лінгвістів) до даної проблематикипояснюється навіть не стільки безпрецедентною динамікою розвитку об'єктадосліджень, скільки тієї основоположною роллю, яку відіграє комунікація всучасному світі. Сучасні телекомунікаційні технології і, в першучергу, - глобальна комп'ютерна мережа Інтернет, є одним з найбільшважливих факторів у розвитку світового співтовариства, надають вирішальневплив на громадську, політичну, економічну та соціокультурнусфери життя. Основною особливістю віртуальної реальності є змінаумов взаємодії людей, в тому числі, і на мовному рівні. На сьогоднішнійдень технічна сторона віртуального спілкування є добре вивченою. Тим неПроте, як феномен лінгвістичний цей вид комунікації дослідженийнедостатньо.
Справжнє дослідження присвяченевивченню аббревіаціонних процесів, що є специфічною рисоювіртуального дискурсу, порівняно нової форми мовного спілкування. У данійроботі розглядаються причини появи і швидкого поширення скорочень,а також аналізується можливість їх проникнення і впливу на норминаціональної мови.
В даний час міжелектронним спілкуванням і традиційними формами вербальної комунікації все частішеспостерігається взаємопроникнення і взаємодія. Актуальність даногодослідження зумовлена ​​відсутністю достатньо повного опису мови віртуальноїкомунікації незважаючи на стабільну тенденцію до його повсюдномупоширенню.
Об'єктом нашого дослідженняє електронний дискурс як форма мовного спілкування за допомогоюкомп'ютерів, зв'язаних мережею Інтернет.
Предметом дослідження виступаютьаббревіаціонние процеси, що є специфічною особливістю мовивіртуальної комунікації, і які відрізняють його від загальномовного норми.
Мета цієї роботи - вивчити іпроаналізувати аббревіаціі як типову рису електронного дискурсу, а такожскласти список найбільш поширених скорочень, що використовуються в процесівіртуального спілкування.
Для досягнення поставленої метинеобхідно вирішити наступні завдання:
визначити поняття аббревіацііяк лінгвістичного феномена;
дослідити причинивиникнення абревіатур;
розглянути способи освітискорочень в різноструктурних мовах;
вивчити ряд скорочень, найбільшвикористовуваних в російських, французьких і англійських чатах;
В ході дослідження буливикористані наступні методи: метод суцільної вибірки для виявлення найбільшвикористовуваних скорочень, порівняльно-порівняльний метод для аналізуабревіатур в російській, французькій і англійській чатах.
Новизна роботи полягає вдетальному аналізі абревіатур віртуального дискурсу, їх групуванні іскладанні списку найбільш уживаних з них.
Структура та обсяг роботи: роботаскладається з вступу, двох розділів, висновку і бібліографічного списку.
Глава 1. Аббревіація як спосіб словотворення
1.1 Поняття "аббревіація" і "абревіатура"в лінгвістиці
Наявність надзвичайно великогокількості скорочених лексичних одиниць різного роду є однією зхарактерних рис більшості сучасних мов. Скорочення широкопоширені як в усному мовленні, так і в різних письмових документах. Скороченняіснують в мові об'єктивно, а будь-який об'єктивний процес не може не матисвоїх закономірностей. Тому дуже важливою є робота по встановленнюзакономірностей утворення і розвитку скорочень, їх місця у системі мови. Проблематика,пов'язана зі скороченнями, широка і багатопланова. Складність вивчення скороченьпосилюється тим, що скорочені лексичні одиниці носять надзвичайнорізноманітний характер, а також тим, що деякі скорочення тісно змикаються зсимволами, умовними позначеннями, стенографічний записом, мнемограммамі і т.п.
Визначення скорочень і принципиїх класифікації численні й неоднорідні, оскільки до теперішнього часуне вироблено ні універсального визначення, ні універсальної теоріїаббревіаціі: всі роботи, присвячені проблемі скорочень, не охоплюють їїповністю і, розглядаючи різне коло проблем, дають різне тлумачення самоготерміна. В цілому в лінгвістиці відзначаються різні підходи до розгляду якабревіатурні процесу, так і результуючих одиниць, оскільки серед вченихнемає єдності у виявленні основних ознак скорочених одиниць. Так, О.Д. Мєшковвиходить із значення самого терміна: "Під загальною назвою" скорочення "криються численні й різноманітні процеси і результати, загальним для якихє те, що слово так чи інакше скорочується, стає коротшим запорівнянні зі своїми прототипами "[Мєшков 1976, 15]. В. В. Борисов розумієпід абревіатурою букву або коротке поєднання букв, що мають алфавітнесхожість з вихідним словом або виразом і використовуваних замість цього слова абовирази для стислості [Борисов 1972, 130]. ​​
В.Г. Гак, розглядаєскорочення (усічення) в російській мові як формальна ознака конверсії, підфранцузькою - як спосіб створення нової стилістичного забарвлення [Гак 1983, 235].Цю думку поділяє ряд дослідників, які підкреслюють, що скорочені словавідрізняються від несокращенной своїм емоційним зарядом і стилістичноїспрямованістю.
У багатьох дослідженняхпроцесів аббревіаціі скорочення визначається як специфічний засібсловотворення, що служить для створення структурно-семантичних істилістичних варіантів слів (тобто скорочення не розглядаються як слова,коли вперше з'являються при усному спілкуванні або на листі, але стають ними вході мовного розвитку). Наприклад, К.А. Ганшина дотримується думки, щоспочатку абревіатура не збільшує і не поповнює словник, а простозменшує вихідну мовну одиницю, в той же час не заперечуючи можливостіпереходу скорочень в сферу звичайного вживання і вважаючи, що абревіатураможе стати окремим самостійним словом в ході мовного розвитку.
Незважаючи на те, що аббревіаціяне завжди згадується в ряду продуктивних способів словотворення навітьєвропейських мов, в той же час не заперечується і сам факт її наявності іпоширення в мові [Гак 1983]. В процесі скорочення утворюютьсяповноправні комунікативні одиниці з усіма...
